9 грудня 2008року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,
Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -
розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Вершина” (далі -ТОВ “Вершина”) справу за його позовом до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (далі - Міськвиконком), третя особа -Споживче товариство “Привоз”, про визнання частково недійсними рішень Міськвиконкому від 18 грудня 2002 року та 20 жовтня 2004 року,
У вересні 2006 року ТОВ “Вершина” звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсними пункт 4 рішення Міськвиконкомувід 18 грудня 2002 року № 579/6 та пункт 5 його ж рішення від 20 жовтня 2004 року № 436/1 відповідно в частині надання Споживчому товариству “Привоз” у користування, а потім продажу у власність земельної ділянки площею 517,72 кв.м, на якій розташована будівля належного позивачеві магазину.
Господарський суд Донецької області постановою від 20 листопада 2006 року в задоволенні позову відмовив.
Донецький апеляційний господарський суд постановою від 15 січня 2007 року скасував постанову суду першої інстанції та задовольнив позов.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 жовтня 2007 року постанову суду апеляційної інстанції скасував, а постанову суду першої інстанції залишив у силі.
У скарзі про перегляд за винятковими обставинами та скасування ухвали Вищого адміністративного суду України ТОВ “Вершина” посилається на неоднакове і неправильне в цій справі застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить висновку, що скарга підлягає задоволенню.
Постановляючи рішення, суд касаційної інстанції погодився з думкою судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вирішуваний спір є справою адміністративної юрисдикції. Однак цей висновок не можна визнати обґрунтованим.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Предмет спору у справі, що розглядається, становить право користування, а в подальшому -право власності на земельну ділянку. Тобто заявлені позовні вимоги мають приватноправовий характер.
Цей позов не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносинвід порушень з боку органів державної влади.
Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС, суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Справа розглянута судами всіх інстанцій в адміністративному провадженні.
Керуючись статтями 157, 241-244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вершина” задовольнити частково.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2007 року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 січня 2007 року та постанову Господарського суду Донецької області від 20 листопада 2006 року скасувати.
Провадження в адміністративній справі закрити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді М.Б. Гусак
В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
І.Л. Самсін
О.О. Терлецький
Ю.Г. Тітов