![if !vml]>![endif]>o:p>/o:p>
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>
o:p> /o:p>
Справа № 3/552/07-АП-13/602/07-АП Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 2.11.5 інстанції - Серкіз В.Г.
Іменем УКРАЇНИ
21 січня 2009 р. м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії
головуючий суддя Юхименко О.В.,
суддя Коршун А.О.,
суддя Добродняк І.Ю.,
при секретарі Гулій О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції
у Ленінському районі м. Запоріжжя,
на постанову господарського суду Запорізької області від 24.01.2008р.
у справі № 3 / 552 / 07 - АП - 13 / 602 / 07 - АП
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Гамма»,
пр. Маяковського, 11, м. Запоріжжя, 69035;
до відповідача Державної податкової інспекції
у Ленінському районі м. Запоріжжя,
вул. Бородінська, 1а, м. Запоріжжя, 69096;
про визнання протиправними дій та скасування Акта, -
встановив:ВАТ «Гамма» подано позов до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжяпро визнання протиправними дій посадових осіб щодо нарахування штрафу та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2007р. № 0003551501/0.
Господарський суд Запорізької області (суддя Серкіз В.Г.) своєю постановою від 24.01.2008р. у справі № 3/552/07-АП-13/602/07-АП позов задовольнив.
Постанова суду мотивована пропуском строку давності.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя, Відповідач, вказує на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
До 07.12.2006р. на ВАТ «Гамма», одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію контролюючий орган не мав повноважень на застосування санкцій за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Дія мораторію припинилася з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи те, що в розумінні статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2343-XII, в редакції Закону N 784-XIV від 30.06.1999р. (2343-12), мораторій зупиняє виконання боржником зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію (до 05.01.2001р.), а підприємством несвоєчасно сплачені суми податкових зобов'язань по земельному податку за періоди з січня по листопад 2002 та з січня по грудень 2003рр., після закінчення дії мораторію контролюючий орган зобов'язаний застосувати санкції за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. (Див. на звороті)
Просить постанову господарського суду Запорізької області від 24.01.2008р. у справі № 3/552/07-АП-13/602/07-АПскасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.
Відкрите акціонерне товариство «Гамма», Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Законом не передбачено умов подовження строків нарахування та стягнення податкового боргу. Санкції щодо податкового боргу, який виник у 2002-2003рр., визначені повідомленням-рішенням від 18.07.2007р. поза межами строку давності.
Просить постанову господарського суду Запорізької області від 24.01.2008р. у справі № 3/552/07-АП-13/602/07-АП залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009р. № 20 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Коршун А.О., Добродняк І.Ю.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».
Сутність спору:Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спір між сторонами відсутній.
05.01.2001р. на Відкритому акціонерному товаристві «Гамма», одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Дія мораторію припинилася з дня припинення провадження у справі про банкрутство - 07.12.2006р.
На підставі Акту перевірки № 1053 від 03.07.2007р., керівником Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя 18.07.2007р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003551501/0.
На підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, за затримку сплати на 108 - 742 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 17.220,78 грн. (за співпадаючою сторін у спорі земельного податку за 2002-2003рр.), ВАТ «Гамма» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50 % на загальну суму 8.610,39 грн.
Визнання протиправними дій посадових осіб щодо нарахування штрафу та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2007р. № 0003551501/0 були предметом судового позову.
Колегія суддів, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжятакою, що не підлягає задоволенню.
За позицією фахівців держподаткінспекції, про що зазначено вище, за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, на що контролюючий орган не мав повноважень у зв'язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, штрафні санкції після закінчення його дії застосовуються на загальних підставах. При цьому, перебіг строку давності зупиняється на термін дії мораторію.
Така позиція особи, яка подала апеляційну скаргу, видається колегії суддів помилковою.
За визначенням статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2343-XII, в редакції Закону N 784-XIV від 30.06.1999р. (2343-12), мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Слід зазначити, що банкрутство - це, перш за все механізм, який дає можливість уникнути катастрофи та вигідно розпорядитися активами, з метою фінансового оздоровлення неплатоспроможних підприємств, повернення боргів, залучення реальних інвесторів.
Відповідно, вказана вище норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується штраф за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію, але ніяк не пов'язаний з його суттю. Тобто, за змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання, щодо сплати, не нараховуються.
Отже, позиція органу стягнення про можливість застосування санкцій після закінчення дії мораторію, та щодо подій, які мали місце протягом дії мораторію, не відповідає суті та меті Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2343-XII, в редакції Закону N 784-XIV від 30.06.1999р. (2343-12).
В будь-якому випадку, у відповідності до статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:
а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано;
б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого платник податку перебуває поза межами України, якщо такий період є безперервним та дорівнює чи є більшим за 180 днів.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжязалишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 24.01.2008р. у справі № 3/552/07-АП-13/602/07-АП залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Ухвалу складено у повному обсязі 13.02.2009р.
Суддя О.В.Юхименко
Суддя А.О.Коршун
Суддя І.Ю.Добродняк