ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>
o:p> /o:p>
Головуючий суддя у 1-ій Справа № 14/106/08-АП
інстанції - Хоролець Т.Г.
Категорія статобліку -2.32 .
Іменем УКРАЇНИ
28 січня 2009р. м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії
головуючий суддя Мірошниченко М.В.,
суддя Туркіна Л.П..,
суддя Проценко О.А..
при секретарі Резніков Ю.М.
за участю представників :
позивача: не з'явився;
відповідача: Єремій Г.О., довіреність №003 від 25.07.2008р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації
Відкритого акціонерного товариства
«Запорізький електровозоремонтний завод», м. Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.03.2008р.
у справі № 14/106/08-АП
за позовом Первинної профспілкової організації
Відкритого акціонерного товариства
«Запорізький електровозоремонтний завод», м. Запоріжжя
до відповідача Територіального управління Державного комітету України з
промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
по Запорізькій області, м. Запоріжжя
про скасування наказу № 337р від 10.12.2007р.
Первинною профспілковою організацією Відкритого акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», м. Запоріжжя заявлено позов до Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Запорізькій області, м. Запоріжжя про скасування наказу відповідача № 337р від 10.12.2007р. «Про комісію із розслідування випадку смерті на підприємстві».
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2008р. провадження у справі № 14/106/08-АП закрито на підставі п.3 ч.1 ст.121, ст.157 КАС України.
Ухвала суду мотивована тим, що спірний наказ не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, оскільки не породжує для позивача певних правових наслідків, спрямованих на врегулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин, а лише встановлює персональний склад комісії із розслідування випадку смерті на підприємстві, що стався 08.12.2007р. із працівником ВАТ «ЗЕРЗ». В правовідносинах, у яких виник спір, відповідач як орган виконавчої влади не здійснював владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору - позивача. Спірні правовідносини між сторонами не мають публічно-правового характеру, отже такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і відповідно, не повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Первинною профспілковою організацією ВАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» подана апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 26.03.2008р. у справі № 14/106/08-АП та направлення справи для розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування таких вимог позивач посилається на те, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, який відповідно до Закону України «Про охорону праці» здійснює державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці. Спірний наказ № 337р від 10.12.2007р. є обов'язковим до виконання позивачем та прийнятий відповідачем при здійсненні саме владних повноважень.
Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Запорізькій області, відповідач у справі, в запереченнях на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду. Доводи скарги зводяться до того, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.
Відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Справу призначено до розгляду та розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), суддя Туркіна Л.П., суддя Проценко О.А.
Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Оберіг».
В судовому засіданні 28.01.2009р. представник відповідача підтримав доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу.
Позивач законним правом на участь свого представника в судовому засіданні не скористався. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 26.01.2009р. від відповідача до суду надійшов лист із зазначенням про неможливість прибуття представника в судове засідання з поважних причин, та про розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача.
Колегія суддів вважає за можливе на підставі ст. 128 КАС України розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, у відсутності представника позивача, оскільки його неявка в судове засідання не є перешкодою для цього.
За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 28.01.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.
01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.
Відповідно до п.6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 1 ч.1 ст.17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
У пункті 1 ч.1 ст.13 КАС України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Визначення суб'єкта владних повноважень дається в пункті 7 ст.3 цього Кодексу, згідно з яким це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідачем у справі є Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Запорізькій області, яке є суб'єктом владних повноважень.
Спірні правовідносини сторін виникли в сфері розслідування випадку смерті на виробництві.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» відповідач здійснює державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.
Пунктом 1 «Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду», затвердженого постановою КМУ від 23.11.2006р. № 1640, передбачено, що Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п.7 п.4 названого Положення, Держгірпромнагляд відповідно до покладених на нього завдань проводить розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам.
Держгірпромнагляд здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
Держгірпромнагляд в межах своїх повноважень та відповідно до актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання (пункт 8 Положення).
Пунктом 42 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004р. № 1112 передбачено, що спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 43 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.
Предметом позову є вимога про скасування наказу відповідача № 337р від 10.12.2007р. «Про комісію із розслідування випадку смерті на підприємстві». Вказана комісія призначена органом державного нагляду - відповідачем по справі, на реалізацію його владних повноважень.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що вказану справу необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки наказ, який оскаржується, виступає у якості форми рішень, що приймаються спеціальною комісією, призначеною суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.121, ст.157 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали суду як такої, що прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.
В порядку ст.199 КАС України, справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. 195, п.п.3 ст. 199, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації Відкритого акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», м. Запоріжжя задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.03.2008р. у справі № 14/106/08-АП скасувати.
Справу № 14/106/08-АП направити на розгляд до суду першої інстанції..
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено - 02.02.2009р.
Головуючий суддя М.В. Мірошниченко
Суддя Л.П. Туркіна
Суддя О.А. Проценко