Справа: № 22-а-7255/08 Головуючий у І інстанції -Бобров Ю.М.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
01 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддівГлущенко Я.Ю. та Зайцева М.П., при секретарі Кравченко Т.М., за участю представника позивача - Коленченка О.О., представників відповідача -Благодушка А.В. та Смуригіна К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Господарського суду Чернігівської області від 27 серпня 2007 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернігівбуд» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання частково недійсним та недійсним податкових повідомлень - рішень, -
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 27 серпня 2007 року позовні вимоги у справі задоволені, а саме: визнано частково недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 31 січня 2007 року №0000012320/1 в частині 92863 грн. основного платежу та в сумі 48750 грн. штрафних санкцій; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Держаної податкової інспекції у м. Чернігові від 31 січня 2007 року №0000022320/1; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. державного мита.
ДПІ у м. Чернігові в апеляційній скарзі, просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, а також в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
ВАТ „Чернігівбуд" зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності -юридичну особу та взято на податковий облік як платника податків.
ДПІ у м. Чернігові було проведено планову виїзну перевірку ВАТ „Чернігівбуд" щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 10.10.04р. по 30.06.06р., за результатами якої складено акт перевірки від 26.12.06р. № 1155/23/14236516.
На підставі вказаного акта відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 09.01.07р. № 0000022320/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 33340,00 грн. основного платежу та в сумі 87880,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього 121220,00 грн.; від 09.01.07р. № 0000012320/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 96663,00 грн. основного платежу і сумі 50650,00 грн. штрафних (фінансових) санкції всього 147313,00 грн.
Після апеляційного розгляду скарг ВАТ „Чернігівбуд", поданих на вищевказані рішення, ДПІ у м. Чернігові прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 31.01.07р. № 0000022320/1 та від 31.01.07р. № 00000123320/1, в яких визначена сума податкових зобов'язань залишена без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що між Українською державною корпорацією (Генпідрядник) та ВАТ „Чернігівбуд" (Головний підрядник) було укладено контракт № 2/98 від 05 лютого 1998р. на будівництво першої черги „Комплексу виробництв по дезактивації, транспортуванню, переробці і похованню радіоактивних відходів з територій, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС" (кодова назва „Вектор") (далі - Контракт № 2/98).
Контракту № 2/98 є довгостроковим договором (контрактом), оскільки підпадає під визначення довгострокового контракту в п.п. 7.10.2 п. 7.10 ст. 7 Закону України від 22.05.97 року № 283 «Про оподаткування прибутку підприємств» ( в редакції чинній на мамонт виникнення спірних правовідносин).
Приписами п.п 7.10.3 Закону № 283, визначено, що виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.
Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту (п.п. 7.10.4 п. 7.10 ст. 7 Закону № 283).
Пунктами 7.10.5 п. 7.10 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що доход виконавців у звітному періоді визначається як добавок загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.
Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді (п.п. 7.10.6 п. 7.10 ст. 7 Закону № 283).
Нормами п.п. 7.10.7 п. 7.10 ст. 7 встановлено, що витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цієї статті.
Податкові звіти щодо результатів діяльності виконавця довгострокового договору (контакту) за наслідками кожного податкового періоду надаються податковому органу за формою, що встановлюється центральним податковим органом.
Тобто, виконавець довгострокового договору самостійно визначає доходи і витрати при виконанні вказаного договору, шляхом звітування до податкових органі за допомогою оціночного коефіцієнту.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що
кінцева сума податкових зобов'язань за результатами діяльності виконавця довгострокового договору (контракту), визначається після завершення довгострокового договору (контракту) шляхом перерахунку податкових зобов'язань із застосуванням фактичного коефіцієнту (остаточного). При цьому при кінцевому перерахунку податкових зобов'язань по податку на прибуток можливе виявлення як їх завищення та і їх заниження.
Така позиція кореспондується з приписами п.п.7.10.9ст. 7 Закону №283, якими встановлено, що після завершення довгострокового договору (контракту) виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов'язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору (контракту), визначаючи фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контакту) як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні довгострокового договору (контракту), та доход таких періодів як добуток кінцевої договірної ціни об'єкта довгострокового договору (контракту) на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту).
У разі коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник податку завищив або занизив суму податкових зобов'язань, розраховану за наслідками будь-якого попереднього податкового періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту), зазначене завищення або заниження враховується відповідно у зменшенні або збільшенні валового доходу такого платника податку в податковому періоді завершення довгострокового договору (контракту) із застосуванням до суми визначеної різниці процента, що дорівнює 120 відсоткам ставки Національного банку України, що діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої переплати чи недоплати.
При цьому відлік строку позовної давності починається з податкового періоду, в якому завершується довгостроковий договір (контракт).
Доводи апелянта про наявність права в даному випадку самостійно визначати податкові зобов'язання, є помилковими та спростовуються вище викладеним.
Враховуючи, що відповідачем неправомірно збільшено позивачу валові витрати за довгостроковим договором (контрактом) і як наслідок, безпідставно визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 33340,00 грн., то це стало підставою для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.01.2007 року №0000022320/1.
Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 283 до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді. вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України „Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Пунктами 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону №283 встановлено, що безповоротна фінансова допомога це: сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишалася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
ВАТ „Чернігівбуд" має декілька філій, які не є юридичними особами, тому відповідачем було проведено також і перевірку структурних підрозділів позивача, зокрема БПФ „Ніжинінвестбуд". При цьому було виявлено заниження валових доходів за 2004 рік на 130,2 тис. грн., оскільки, як вказано у акті перевірки, позивачем не було включено до складу валових доходів суми кредиторської заборгованості БПФ „Ніжинінвестбуд", що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Визнаючи частково нечинним податкове повідомлення - рішення відповідача від 31.01.2007 року №0000012320 /1, судом обґрунтовано враховано строк позовної давності, який складає 1095 днів (ст. 15 Закону України Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. № 2181-ПІ)
В акті перевірки визначено період, що перевіряється з 01.10.2004 року по 30.06.2006 року, тобто визначати валові доходи, валові витрати, прибуток, що підлягає оподаткуванню податком на прибуток і відповідач мав право за 4 кв.2004 року по півріччя 2006 року. Фактично відповідачем визначалися валові доходи за інші податкові періоди, а саме 1та 4 кв.2003 року, 1-3 кв.2004 року, що суперечить нормам чинного законодавства, в зв'язку з тим, що комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства позивачем з 01.04.2003 року по 30.09.2004 року була здійснена перевіряючими у період з 25.01.2005 року по 21.02.2005 року та складено відповідний акт від 21.02.2005 року №55/23/142365516.
З врахуванням зазначених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган правомірно збільшив лише за 4 квартал 2004 року валові витрати ВАТ «Чернігівбуд» на 5392,64 грн.
Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону № 283 платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у такому звітному кварталі.
У разі коли вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що відповідачем в залишки запасів станом на 01.10.05р., станом на 01.01.06р. було включено не лише малоцінні та швидкозношувані предмети, що обліковуються на рахунку бухгалтерського обліку 22 на складах, а і малоцінні та швидкозношувані предмети, що передані в експлуатацію, внаслідок чого позивачу неправомірно було збільшено валові доходи за 3 кв. 2005 року на 17,2 тис. грн. та за 2005 рік на 32,5 тис. грн., данні показники відображені в копіях первинних документів, які були дослідженні під час розгляду справи Господарським судом.
В супереч ч.1 ст. 71 КАС України позивач не довів суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
З врахуванням викладених обставин справи та того, що судом першої інстанції прийняте обґрунтоване, законне рішення про задоволення позову, а апелянтом не доведені обставини на яких грунтються апеляційні вимоги, то у судової колегії відсутні підстави для його скасування чи зміни.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 27 серпня 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді:
Справа: № 22-а-7255/08 Головуючий у І інстанції -Бобров Ю.М.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
(вступна та резолютивна частини)
01 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддівГлущенко Я.Ю. та Зайцева М.П., при секретарі Кравченко Т.М., за участю представника позивача - Коленченка О.О., представників відповідача -Благодушка А.В. та Смуригіна К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Господарського суду Чернігівської області від 27 серпня 2007 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернігівбуд» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання частково недійсним та недійсним податкових повідомлень - рішень.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 27 серпня 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді: