20 січня 2009 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Олендера І. Я.,
суддів - Старунського Д. М., Каралюса В.М.,
при секретарі судового засідання - Бацику О. Р.,
з участю осіб:
від позивача - Бойцан І.П. - голова правління,
від відповідача - Микитчак В.В. - представник,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за апеляційною скаргою Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області
на постанову господарського суду Тернопільської області від 22 травня 2008 року в справі №10/44/805
за адміністративним позовомЗакритого акціонерного товариства «Берізка»
доБучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області
проскасування рішення № 237 від 21.01.2008 року про застосування фінансових санкцій, -
Закрите акціонерне товариство «Берізка» звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування рішення Бучацької МДПІ № 237 від 21.012008 року про застосування фінансових санкцій до ЗАТ «Берізка» в сумі 8339 грн. 10 коп. пені та 170 грн. 00 коп. штрафу. В обґрунтування своїх вимог ЗАТ «Берізка» зазначає, що згідно пункту 3 ухвали господарського суду Тернопільської області від 11.07.2007 року справа № 10/Б-932, якою порушено справу про банкрутство ЗАТ «Берізка», введено мораторій на застосування до підприємства фінансових санкцій (пеня, штраф).
Постановою господарського суду Тернопільської області від 22 травня 2008 року позов задоволено. Постановлено скасувати податкове повідомлення-рішення Бучацької міжрайонної податкової інспекції Тернопільської області № 18/0000282301/1 від 21.12.2007 року в частині застосування штрафних санкцій закритому акціонерному товариству «Берізка» на суму 170,00 грн. з моменту його прийняття; скасувати податкове повідомлення-рішення Бучацької міжрайонної податкової інспекції Тернопільської області № 17/0000262301/1 від 21.12.2007 року в частині застосування штрафних санкцій закритому акціонерному товариству «Берізка» на суму 8 339,10 грн. з моменту його прийняття; стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Берізка», ідентифікаційний код 05523286 - 3,40 грн. в повернення сплаченого судового збору.
Прийняту постанову суд першої інстанції мотивував тим, що у відповідності з матеріалами справи Бучацькою МДПІ, при застосуванні штрафних санкцій, а саме податкових повідомлень-рішень від 24. 01. 2008 року № 18/0000282301/1 та № 17/0000262301/1 порушено норми чинного законодавства про банкрутство, що є підставою для їх скасування.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Бучацька міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В своїй апеляційній скарзі, Бучацька міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області зазначає, що оскаржувана постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків суду обставинам справи.
Представник апелянта - відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить таку задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить таку не задовольняти, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11 липня 2007 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі порушено провадження у справі №10/Б-932, в порядку статей 7,11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Берізка», смт. Золотий Потік, вул. Польова, 1 Бучацького району Тернопільської області.
Згідно зі ст. 1 Закону України про банкрутство термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" тлумачиться як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків ( обов'язкових платежів ), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів ), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення справи про банкрутство (ст. 11 , абзац 1 ч. 4 ст. 12 цього Закону).
На виконання приписів статей 11,12 Закону, пунктом 3 ухвали суду від 11.07.2007р. по справі 10/Б-932, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно законодавства, крім випадків, передбачених п.4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; не нараховувати неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів ), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка ( штраф, пеня ), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів ).
Зазначена норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штраф і пеня, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю. Тобто за змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання не нараховується.
Відповідач у справі - Бучацька міжрайонна державна податкова інспекція, м. Бучач є кредитором у справі № 10/Б - 932 і ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03 грудня 2007 року визнано його грошові вимоги відносно Закритого акціонерного товариства "Берізка", смт. Золотий Потік, вул. Польова, 1 Бучацького району Тернопільської області в сумі 56 150,70 грн., в частині 86 170,75 грн. - припинено та в решті - відхилено.
Згідно вимог ст. ст. 69, 71 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 1, 2 Роз'яснення президії Вищого Арбітражного Суду України від 26.01.2000 року №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними та належним чином обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального прав, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст. 2,10,11,71,72,138,143,159,161-163 КАС України, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не має.
Керуючись ст. 94, ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 22 травня 2008 року в справі №10/44/805 за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Берізка» до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування рішення № 237 від 21.01.2008 року про застосування фінансових санкцій - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: І. Я. Олендер
Судді: Д. М. Старунський
В.М.Каралюс