Справа №22а-998/08 Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 66 інстанції - Загинайко Т.В.
справа №А16/193-07
11 листопада 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Проценко О.А.,(доповідач)
суддів - Коршуна А.О., Туркіної Л.П.,
при секретарі - Резніков Ю.М.,
за участю прокурора -Зіма В.Б. (посвідчення №117),
за участю представників сторін:
позивача -Хандучко Ю.В. (довіреність №03-06/1706 від 01.09.2008 року),
відповідача - Слєпенко Л.П. (довіреність №2912 від 20.08.2008 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр»
на постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2007 року у справі №А16/193-07
за позовомпрокурора Нікопольського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Відкритого акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр»
про стягнення 33668грн. 82коп.,
В липні 2007 року прокурор Нікопольського району Дніпропетровської області звернувся з позовною заявою до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 33668грн. 82коп.
В обґрунтування позову прокурор посилається на положення Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», «Порядок надання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Вказує на обов'язок підприємств, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструватися у відділеннях фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щорічно подавати до зазначених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. А оскільки відповідачемвказані норми не виконано, робочі місця для працевлаштування інвалідів не створено та в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції не сплачено, прокурор вважає за необхідне стягнути зазначену суму з відповідача в судовому порядку.
Постановою від 03.08.2008 року господарський суд Дніпропетровської області позов прокурора Нікопольського району Дніпропетровської області задовольнив в повному обсязі, при цьому зазначив, що доводи відповідача не прийняті до уваги, оскільки фактична кількість працюючих інвалідів у 2006р. не відповідає встановленому нормативу.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що при винесенні рішення судом допущено порушення норм матеріального і процесуального права. Апелянт зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що Відкрите акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний кар'єр» в 2006 році звертаючись до Нікопольської рекламно-інформаційної газети «Сила» про наявність на підприємстві вакансій для працевлаштування інвалідів, самостійно працевлаштувало в 2006 році 12 інвалідів із встановлених нормативом «13», а також, що органи, відповідальні за пошук та направлення інвалідів для працевлаштування, самоусунулись від виконання своїх обов'язків. Звертає увагу колегії на те, що без наявності конкретного інваліда і без виконання взаємних, передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» обов'язків як працедавця так і вищевказаних органів відносно направлення на роботу інваліда і укладення з ним трудового договору не можна вважати, що підприємство не виконало своїх обов'язків по працевлаштуванню інвалідів. Вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають чинному законодавству, просить задовольнити апеляційну скаргу.
Представник позивача та прокурор вважають судове рішення законним і таким, що відповідає нормам чинного законодавства. Просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги, залишивши рішення суду без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ зобов'язує підприємства всіх форм власності створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної кількості робочих місць на підприємстві, якщо працює від 8 до 15 чоловік -у кількості 1 робочого місця.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 05.07.2001 року, підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Порядок сплати підприємствами (об'єднаннями) установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції обліку та використання цих коштів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1767 (далі - Порядок). Відповідно до пунктів 2-5 вищезазначеного Порядку, підприємства на яких працює 15 і більше чоловік, реєструються у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до зазначених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується Держкомстатом. Підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в редакції від 23.02.2006 року, яка набрала чинності з 18.03.2006 року і фактично була чинна протягом спірного періоду, підприємства, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти і створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст.18 зазначеного Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерством соціального захисту населення України з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. При цьому слід зазначити, що механізм реалізації вищезазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. №314 затверджено Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі по тексту - Положення). Пунктами 4,5 Положення передбачено обов'язок підприємств, зокрема, створювати за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, визначати види виробництв, цеха та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Як свідчать матеріали справи, застосовані відповідачем не призвели до очікуваного результату. Встановлений Законом норматив з боку відповідача не виконано. Доводи апелянта про те, що наслідки невиконання нормативу у вигляді сплати санкцій настають лише у разі відмови у працевлаштуванні інваліда - необґрунтовані, оскільки законодавець не визначає такої залежності. Апелянт також помиляється, коли визначає, що судом першої інстанції надана перевага доказам позивача над доказами відповідача, оскільки висновок суду зроблено з урахуванням факту невиконання відповідачем нормативу, що сторонами не заперечувалось.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності до вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст.195,196, п.1ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2007 року у справі №А16/193-07 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2007 року у справі №А16/193-07 залишити без мін.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий: О.А. Проценко
судді: А.О. Коршун
Л.П. Туркіна