Справа №А33/418-07 Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 6.11 інстанції - Рудовська І.А.
21 січня 2009 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді- Туркіної Л.П. (доповідач),
суддів- Мірошниченка М.В., Проценко О.А.
при секретарі- Галоян О.Г.
за участі представників сторін:
позивача- не прибув
відповідача- Шевченко В.М.
розглянувши у відкритомусудовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2007 року
у справі№А33/418-07
за позовомДніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
докомунального підприємства міжнародний аеропорт «КРИВИЙ РІГ», м. Кривий Ріг
простягнення 30 630,65 грн., -
Встановила:
У листопаді 2007 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до комунального підприємства міжнародний аеропорт «КРИВИЙ РІГ» про стягнення 28953,48 грн. адміністративно-господарських санкцій та 1677,17 грн. пені.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2007 р. відмовлено у задоволенні позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідач довів факт вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення порушень зобов'язань, покладених на нього Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов.
У апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, передбаченій ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності в Україні» (далі Закон №875-ХІІ), вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до ст. 20 Закону №875-ХІІ підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
При цьому, сплата зазначених адміністративно-господарських санкцій не ставиться законодавцем в залежність від того, чи вживав роботодавець необхідних, передбачених законодавством заходів щодо працевлаштування інвалідів.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечив. У запереченнях на апеляційну скаргу вказав наступне.
У зв'язку з особливим характером роботи та умовами праці, в службі авіаційної безпеки та службі організації перевезень, відповідно до ст. 33 Повітряного кодексу, Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації та п. 11.17 Наказу МВС України від 21.08.1998 р. №622, інваліди працювати не можуть.
Апелянт вказує, що підприємство є збитковим. Проте, незважаючи на значні труднощі, аеропорт у 2006 році був готовий прийняти на роботу чотирьох інвалідів на посади слюсаря по ремонту автомобілів, техніка зв'язку, слюсаря-електрика з ремонту електроустаткування.
Відповідач на виконання Закону №875-ХІІ постійно вживав заходів щодо пошуку та працевлаштування інвалідів шляхом подання звітів до центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, але інваліди направлені до підприємства відповідача не були, самостійно не звертались.На підприємстві відповідача у 2006 році працювали три інваліди.
Таким чином відповідач виконав всі залежні від нього заходи щодо працевлаштування інвалідів, тому вина відповідача в недодержанні нормативу працевлаштування інвалідів відсутня.
У судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача до суду не прибув, про час та місце судового засідання позивач повідомлений належним чином.
Заслухавши представника відповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Комунальним підприємством міжнародний аеропорт «КРИВИЙ РІГ» було подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік , копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2006 році склала 172 особи. Відповідно до нормативу, передбаченого ст. 19 Закону №875-ХІІ, у відповідача мали бути працевлаштовані інваліди в кількості7 осіб. Фактично, на підприємстві відповідача у 2006 році, були працевлаштовані інваліди у кількості 3 осіб.
Відповідно до ст. 19 Закону №875-ХІІдля підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Таким чином, матеріали справи підтверджують факт невиконання відповідачем вимог законодавства щодо працевлаштування інвалідів, тобто вчинення правопорушення у сфері господарської діяльності. Загальні принципи застосування відповідальності за такі правопорушення визначені у Господарському кодексі України.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується наданими до справи матеріалами, відповідачем вживались залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення щодо працевлаштування інвалідів, а саме: відповідач створив робочі місця для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями, щомісяця подавав до центру зайнятості звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.
Матеріали справи не містять доказів, що протягом 2006 року на підприємство відповідача направлялись інваліди, яким було відмовлено у працевлаштуванні.
Отже відповідач, на думку колегії суддів, довів факт відсутності вини та неможливість уникнення правопорушення з незалежних від нього причин, що виключає можливість притягнення його до відповідальності.
Посилання апелянта на ту обставину, що відповідальність, передбачена Законом №875-ХІІ, застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від наявності вини, не приймаються колегією суддів до уваги, виходячи з норм ст. 218 ГК України.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції є обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства,
колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Ухвала оформлена відповідно до ст. 160 КАС України 30.01.2009 року.
Головуючий суддя: Л.П. Туркіна
Судді: М.В. Мірошниченко
О.А. Проценко