Справа № А36/566-07 головуючий суддя у 1-ій
категорія статобліку-2.11.11 інстанції - Кожан М.П.
29 січня 2009 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Баранник Н.П. (доповідач),
суддів:
при секретарі:
за участю представника відповідача:
Коршуна А.О., Юхименка О.В.,
Галоян О.Г.,
Жаворонкова С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
на постанову господарського суду Дніпропетровської області
від 20.11.2007р. у справі № А36/566-07
за позовом
Корпорації «Науково-виробнича інвестиційна група «Інтерпайп»
до
проДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій
11.10.2007р. Корпорація «Науково-виробнича інвестиційна група «Інтерпайп»(далі по тексту позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000542200/0 від 23.04.2007р., № 0000542200/1 від 22.05.2007р., № 0000542200/2 від 25.07.2007р., 0000542200/3 від 26.09.2007р. Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська(далі по тексту відповідач).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2007р. у справі № А36/566-07 позов задоволено в повному обсязі, визнано нечинними зазначені рішення відповідача.
Відповідач, не погодившись із вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.
Посилаючись в апеляційній скарзі на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови суду, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 20.11.2007р. у справі № А36/566-07 скасувати та винести нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову у даній справі скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції під час розгляду справи повно дослідив всі обставини справи і виніс законне та обґрунтоване рішення, а тому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2007р. залишитибез змін.
Позивач про час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі в судовому засіданні не направив, тому колегія суддів вважає можливим справу розглянути без участі представника позивача.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 01.01.2007р..
За результатами перевірки відповідачем складено акт № 422/23-6/23941834 від 16.04.2007р..
На підставі вищезазначеного акту, з врахуванням адміністративного оскарження, відповідачем прийняті рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0000542200/0 від 23.04.2007р., №0000542200/1 від 22.05.2007р., № 0000542200/2 від 25.07.2007р., № 0000542200/3 від 26.09.2007р., якими визначено пеню в розмірі 117 282 грн. 45 коп. за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Визначення суми пені пов'язується відповідачем з наступними обставинами.
Перевіркою встановлено, що на виконання експортного контракту № Т404/2005 від 24.02.2005р., укладеного з Закритим акціонерним товариством «МN» (Азербайджан), позивачем відвантажено труби сталеві. Граничні терміни надходження валютної виручки - з 10 листопада по 15 грудня 2005 року. Фактично валютна виручка на валютний рахунок резидента надійшла у період з 2 грудня 2005р. по 20 вересня 2006 р..
Станом на 1 жовтня 2005 року за вищезазначеним контрактом рахується дебіторська заборгованість у сумі 346 979,15 доларів США.
З метою недопущення порушення термінів розрахунків за вищезазначеним зовнішньоекономічним контрактом, позивач 07.11.2005р. звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «МN» (Азербайджан) заборгованості в сумі 346979,15 доларів США.
Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11.11.2005р. справу прийнято до провадження.
Згідно з рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20.02.2006р., провадження у справі АС№310а/2005 в частині стягнення заборгованості в сумі 119 725 доларів США припинено у зв'язку зі сплатою цієї суми нерезидентом добровільно, а інша частина позовних вимог була задоволена.
Перевіркою нараховано 117 282,45 грн. пені за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (у тому числі 90 048 грн. 39 коп. за експортним контрактом від 24 лютого 2005 року № Т404/2005, укладеним з Закритим акціонерним товариством «МN» (Азербайджан)).
Згідно з п. 1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
В разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
В разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.
Якщо судом прийнято рішення про задоволення позову, пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.
Аналізуючи зміст зазначених правових норм, колегія суддів вважає, що в разі задоволення обґрунтованих вимог позивача, він звільняється від сплати пені, яка передбачена зазначеною статтею.
Для позивача припинення судом провадження у справі у зв'язку з добровільним погашенням боргу в іноземній валюті нерезидентами є позитивним вирішенням спору, тобто вирішенням спору на користь позивача.
Отже, як підтверджено матеріалами справи, позивачем було вжито усіх необхідних дій, передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» для зупинення відповідного терміну та стягнення з нерезидента заборгованості.
Обґрунтованість позовних вимог резидента про стягнення заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами, підтверджена рішенням арбітражного суду, є підставою для звільнення його від відповідальності у вигляді сплати пені, передбаченої ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Враховуючи вищезазначені обставини та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про незаконність рішень відповідача щодо нарахування пені позивачу, є правомірним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зробив висновки, які відповідають фактичним обставинам справи, і ухвалив у справі законне та обґрунтоване рішення, без порушень норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, суперечать зібраним по справі доказам, і не можуть бути підставою для скасування законної і правильної по суті постанови суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2007р. у справі № А36/566-07залишитибез змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Повний текст ухвали складено 06.02.2009р.
Головуючий суддя: Н.П. Баранник
Судді: А.О. Коршун
О.В. Юхименко