Справа № 22а-599/08 (22а-2536/07) Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 40 інстанції - Татарчук В. О.
А 27/238-07
07 жовтня 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді- Туркіної Л.П. ( доповідач),
суддів - Юхименко О. В., Проценко О.А.
при секретарі - Горностаєвій О. Г.,
за участі представників сторін:
позивача - Зайцев М. В. (довіреність від 02.01.2008 р.)
відповідача 1 - Коваль В. В. (довіреність № 32638/10/08-10/2-08 від 18.09.2008 р.)
відповідача 2 - не прибув
прокуратури - Твардієвич Т.В. (посвідчення № 147)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», м. Дніпропетровськ
на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2007 року.
по справі № А 27/238-07
за позовом:ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», м. Дніпропетровськ
до відповідача 1:Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ
до відповідача 2: Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
за участі Прокуратури м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості, -
У травні 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», м. Дніпропетровськ (далі - ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського») звернулося з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську) та Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДКУ у Дніпропетровській області), у якій просило стягнути на користь позивача бюджетну заборгованість по декларації з ПДВ за листопад 2004 р. у сумі 1 776, 150 грн. та проценти, нараховані на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за листопад 2004 р., в розмірі 22 471, 00 грн.
Під час судового розгляду позивач зменшив суму позовних вимог, вказавши на необхідність стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості по декларації з ПДВ за листопад 2004 р., у розмірі 22 471, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2004 р., у зв'язку з чим позивачу були нараховані проценти в розмірі 22 471, 00 грн. Також позивач зазначає, що товариством не був пропущений строк на звернення з позовом до суду.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2007 р. по справі № А 27/238-07 у задоволенні позову було відмовлено з посиланням на пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано наступним:
«Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2005 р. по справі № 23/92 позов ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» задоволено частково з визнанням недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську № 0000071314/0/4784 від 15.02.2005 р. в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 280 994, 54 грн. Рішенням відмовлено в задоволенні позову щодо визнання недійсним вказаного рішення в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 495 155, 55 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. по справі № 23/92 вказане рішення суду скасоване частково з визнанням недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000071314/0/4784 від 15.02.2005 р.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.12.2006 р. вказана постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін.
Враховуючи викладене, постановою апеляційної інстанції підтверджена правомірність визначення позивачем в декларації з ПДВ за листопад 2004 р. належної до відшкодування суми бюджетної заборгованості в розмірі 1 776 15, 09 грн.
В даному випадку суд пов'язує відлік річного строку права позивача на звернення з позовом про стягнення процентів саме з датою набуття чинності наведеною постановою апеляційного суду (15.11.2005 р.) і на час вирішення даного спору такий строк є пропущеним».
Не погодившись із зазначеною постановою, ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» звернулося до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, що містить вимоги про скасування постанови господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2007 р. по справі № А 27/238-07, стягнення з державного бюджету України на користь ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації за листопад 2004 р. в розмірі 22 471, 00 грн.
У своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідно до п. п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції на момент виникнення заборгованості) суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків».
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач 2 просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2007 - без змін.
Відповідач 1 також подав заперечення на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2007 - без змін, ґрунтуючи свої доводи на наступному.
Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З врахуванням ч. 2 ст. 99 КАС України та аналізу діючого законодавства, для даних правовідносин не встановлені інші ніж у ч. 1 ст. 99 КАС України строки для звернення до суду.
Як зазначено в позовній заяві, позивачем податкове повідомлення-рішення було оскаржено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську № 0000071314/0/4784 від 15.02.2005 р. в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 280 994, 54 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Тобто, з 15.11.2005 р. податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування є недійсним.
Згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську відновлено на особовому рахунку позивача суму податку на додану вартість в розмірі 1 776 150, 09 грн. по декларації за листопад 2004 р.
Навіть, якщо припустити, що право на звернення до суду про стягнення бюджетної заборгованості пов'язано з визнанням податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування недійсним, то обчислення такого строку починається саме з 15.11.2005 р.
Проте, позивач не скористався належним чином наданим правом на звернення до суду, тим самим пропустив встановлений річний строк (до 15.11.2006 р.).
У судове засідання представник відповідача 2 не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні представники позивача та відповідача 1 доводи апеляційної скарги та заперечень на неї підтримали. Прокурором підтримано доводи відповідачів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши заперечення на неї, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та представника прокуратури, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга та позов ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2007 р. - скасуванню, виходячи з наступного.
20.12.2004 р. ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» подав до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську декларацію з ПДВ за листопад 2004 р.
Сума, яка згідно ч. 1 п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до податкової декларації, підлягала перерахуванню на розрахунковий рахунок ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», визначена у розмірі 2 416 336, 00 грн. Зазначена сума ПДВ підлягала відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань протягом трьох наступних звітних періодів.
З урахуванням наведеного вище, граничний строк для відшкодування від'ємного значення ПДВ, згідно Закону України «Про податок на додану вартість», був встановлений до 01.05.2005 р. Проте відшкодування у встановлений термін проведено не було, внаслідок чого виникла заборгованість державного бюджету України перед ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» з ПДВ.
21.06.2005 р. на підставі акту перевірки від 15.02.2005 р. № 58-313-05393056 відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000071314/0/4784 від 15.02.2005 р. щодо зменшення підприємству бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1 776 150, 09 грн. Зазначена сума включала до себе і суму ПДВ, заявлену до відшкодування по декларації за листопад 2004 р.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську № 0000071314/0/4784 від 15.02.2005 р.
Згідно з ч. 5 п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції, що діяла до 01.06.2005 р., суми ПДВ, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 % від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом її дії, включаючи день погашення.
Нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості залежить від облікової ставки Національного банку України, тому має здійснюватись з урахуванням зміни облікової ставки Національного банку України у період існування бюджетної заборгованості.
Відповідно до розрахунку ціни позову бюджетна заборгованість по процентам, нарахованим на суму ПДВ до 01.06.2005 р. складає 22 471, 00 грн.
Розрахунок, здійснений платником, податковою не спростовується, як і факт відмови від перерахування процентів підприємству.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість, що мала місце у період з 01.05.2005 р. до 01.06.2005 р. у сумі 22 471, 00 грн., є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству.
Посилання відповідачів на норми ст. ст. 99, 100 КАС України, не приймаються колегією суддів до уваги, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавство, яким було визначено право особи на отримання процентів, передбачало необмежний термін звернення до суду з приводу їх стягнення.
Так, п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції від 25.03.2005 р. було передбачено наступне:
«Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків».
Згідно п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) «дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».
Отже до правовідносин з нарахування та виплати процентів повинно застосовувати норми, що визначали строк звернення до суду під час дії нормативного акту, що надавав право на отримання процентів.
Наступні зміни в законодавстві, до яких відносяться нові редакції Закону України «Про податок на додану вартість», норми КАС України, за відсутності спеціального застереження, не можуть змінити права та обов'язки сторін, що виникли за станом на 31.05.2005 р., коли у відповідності до зазначених норм п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у позивача виникло право на отримання процентів, нарахованих за період з 01.05.2005 р. по 31.05.2005 р.
Посилання суду першої інстанції на ту обставину, що право на отримання процентів, нарахованих за травень 2005 р., виникло у платника лише 15.11.2005 р., після набрання чинності постановою апеляційного суду, колегія суддів вважає помилковими, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» у редакції, що була чинною до 01.06.2005 р., не пов'язував право на отримання бюджетного відшкодування з нарахованими процентами із результатами перевірок, що здійснюються органами державної податкової служби.
Так, п. п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Таким чином, постанова суду першої інстанції не відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, що відповідно до ст. 202 КАС України, є підставою для задоволення апеляційної скаргита скасування постанови господарського суду.
Приймаючи до уваги, що господарський суд прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2007 р. скасувати, позов ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», м. Дніпропетровськзадовольнити.Присудити на користь позивача 21 грн. 00 коп. обґрунтовано сплачених судових витрат.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207
Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», м. Дніпропетровськ задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2007 р. - скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», 49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, б. 3 (код ЄДРПОУ 05393056) 22 471, 00 грн. процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації за листопад 2004 р.
Присудити на користь ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», 49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, б. 3 (код ЄДРПОУ 05393056) за рахунок Державного бюджету України 21, 00 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Постанову виготовлено у повному обсязі 04.02.2009 р.
Головуючий суддя: Туркіна Л.П.
Судді: Юхименко О. В.
Проценко О.А.