Справа № 22-а-11645/08 Суддя 1-ї інстанції Юрченко В.П.
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
31 жовтня 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,
при секретарі Кірсановій М.В.
сторони в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2008 року по справі № 2-а-11784/08 за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області до відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Оснастка”, Товариство з обмеженою відповідальністю “ПКФ “Укртехпром” за участю третьої особи Територіального управління Головної державної Інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою,
ДПІ у м. Краматорську Донецької області звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою на користь ТОВ“ПКФ “Укртехпром”, стягнення з ТОВ“ПКФ “Укртехпром” на користь держави гроші за нікчемною угодою.
Постановоюгосподарського суду Донецької області від 8 серпня 2008 року позивачу відмовлено в задоволені його позовних вимог у повному обсязі.
Позивач не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скарг в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, постанову-залишити без змін.
Суд першої інстанції вірно встановив, що Державною податковою інспекцією у м. Краматорську проведено виїзну планову перевірку Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Оснастка” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2006р. по 31.12.2007р.
За результатами перевірки складено акт № 581/23-2-13517472 від 02.04.2008 року та встановлено, що ТОВ”Науково-виробниче підприємство “Оснастка” порушено п. 33 ст. 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, а саме надавались послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом без отримання відповідної ліцензії.
27 березня 2006 року між відповідачами укладений Договір № 1116 та 27 липня 2006 року між тим ж сторонами укладено додаткову угоду № 1 про надання послуг з механообробки.
Відповідно до п. 7 Додаткової угоди за узгодженням сторін допускається поставка заготовок “замовнику” транспортом “виконавця” за рахунок “замовника”.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про ліцензування деяких видів підприємницької діяльності”, ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в нього виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов; орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.
Відповідно до ст. 22 зазначеного Закону до суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом. Зазначені штрафи спрямовуються до Державного бюджету України. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, на який згідно з чинним законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що відсутність ліцензії має наслідком застосування штрафних санкцій, а не визнання угоди нечинною.
За приписами ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно з положеннями ст. 208 цього кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що під час розгляду справи не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст угоди не відповідав дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків і що ці наміри суперечать інтересам держави і суспільства, не встановлений факт протиправності предмету укладеного договору, або таким, що суперечить законодавству.
Враховуючи вищевикладене, колесудова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 8 серпня 2008 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2008 року по справі № 2-а-11784/08 за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області до відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Оснастка”, Товариство з обмеженою відповідальністю “ПКФ “Укртехпром” за участю третьої особи Територіального управління Головної державної Інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою - залишити без задоволення.
ПостановуДонецького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2008 року по справі № 2-а-11784/08 -залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 31 жовтня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Білак С.В.
Гаврищук Т.Г.