Справа № 22-а-5375/08 Головуючий у 1 інстанції Усатенко І.В..
Суддя-доповідач Романчук О.М.
17 грудня 2008 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Романчук О.М.
суддів: Усенка В.Г.
Малиніна В.В.
при секретарі: Ткаченко Т.С.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду мiста Києва від 05 липня 2007 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва, за участю прокуратури Печерського району м. Києва про визнання рішення нечинним, -
Постановою Господарського суду мiста Києва від 05 липня 2007року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, подали апеляційну скаргу та просили суд скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідачем було проведено перевірку Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» (далі - Позивач), про що складено Акт від 29.06.2006 р. №277/23-7/25394566 Про результати виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 31.12.2005 р.
За результатами перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 10.07.2006 р. №0004992307/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 47285 грн., у тому числі за серпень 2005 р. - 10521 грн., листопад 2005 р.-36764 грн. та від 10.07.2006 р. №0004982307/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 120672 грн., у тому числі за основним платежем - 80448 грн. та штрафних санкцій - 40224 грн.
Вищенаведені податкові повідомлення рішення були оскаржені позивачем у адміністратвиному порядку, за результатами якого, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 22.09.2006 р. №№0004992307/1 та №0004982307/1, від 07.12.2006 р. №0004992307/2 та №0004982307/2, від 13.02.2007 р. №0004992307/3 та №0004982307/3.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем (замовник) та ЗАТ "Делойт енд Туш Юкрейніан Сервісез Компані" (виконавець) було укладено низку угод на проведення аудиту від 4 жовтня 2004 року №8839/А-04 на проведення огляду за US GAAP, від 15 листопада 2004 року №8974/А-04 на проведення аудиту, від 4 липня 2005 року №11107/05 на проведення огляду за US GAAP і від 4 жовтня 2005 року №11603/А-05 на проведення огляду за US GAAP, виконавець надає послуги з проведення аудиту та огляду за US GAAP відповідно до вимог бухгалтерської звітності групи Бунге та з метою консолідації.
Відповідно до умов договору на проведення аудиту, аудиторська перевірка балансу замовника станом на 31 грудня 2004 року та звітів про прибуток і збиток та про рух грошових коштів за рік виконуватиметься з метою надання висновку виконавця щодо фінансової звітності, аудиторський висновок буде наданий аудитору групи Бунге і не може бути використаний для іншої мети. В договорі зазначено, що результатом наданих послуг буде надання виконавцем звітів незалежних аудиторів щодо фінансової звітності замовника на 31 грудня 2004 року
Відповідно до договорів на проведення огляду за US GAAP виконавець зобов'язується провести огляд пакету звітності замовника, підготовлених відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку США (US GAAP). Огляд виконуватиметься з метою надання висновку виконавця щодо фінансової звітності аудитору групи Бунге для цілей аудиту консолідованої фінансової звітності.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Абзацом 2 підпункту 5.4.2 пункту 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до валових витрат включаються витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податку, у тому числі з питань законодавства, і передплату спеціалізованих періодичних видань, а також на проведення аудиту згідно з чинним законодавством, включаючи проведення добровільного аудиту за рішенням платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, аудиторська перевірка проводилася виключно щодо діяльності позивача.
У відповідності до абз.2 ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність» - аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.
А тому, колегія суддів вважає, що вищенаведені витрати щодо оплати послуг на проведення аудиту використовуються у господарській діяльності позивача.
Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Оскільки копії податкових накладних на суму наданих послуг містяться в матеріалах справи, то колегія суддів приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем спірних сум до податкового кредиту.
Пунктом 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем правомірності винесених спірних податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, судом першої інстанції дано належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосувано законодавство, що регулює ці правовідносини та ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду мiста Києва від 05 липня 2007року- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Справа № 22-а-5375/08 Головуючий у 1 інстанції Усатенко І.В..
Суддя-доповідач Романчук О.М.
(вступна та резолютивна частина)
17 грудня 2008 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Романчук О.М.
суддів: Усенка В.Г.
Малиніна В.В.
при секретарі: Ткаченко Т.С.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду мiста Києва від 05 липня 2007 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва, за участю прокуратури Печерського району м. Києва про визнання рішення нечинним, -
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду мiста Києва від 05 липня 2007року- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: