Справа № 22-а-5526/08 Головуючий у 1 інстанції Мандриченко О.В.
Суддя-доповідач Романчук О.М.
10 грудня 2008 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Романчук О.М.
суддів: Усенка В.Г.
Малиніна В.В.
при секретарі: Ткаченко Т.С.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікоіл ЛТД» на постанову Господарського суду мiста Києва від 03 липня 2007 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікоіл ЛТД» до Національного банку України про спонукання до виконання дій, -
Постановою Господарського суду мiста Києва від 03 липня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікоіл ЛТД», подало апеляційну скаргу та просило суд скасувати постанову Господарського суду мiста Києва від 03 липня 2007 рокута постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
27.02.2007 р. позивач звернувся до Національного банку України (Далі - відповідач) з заявою про надання індивідуальної ліцензії на продовження законодавчо встановлених строків розрахунків за договором від 18.10.2006 р. № VIKOIL/408UL/4564, укладеним між позивачем та Компанією «Sercel» (Франція) (далі - Ліцензія).
07.03.2007 р. Національним банком України на користь позивача видана індивідуальна ліцензія №103 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією терміном дії з 27.02.2007 р. до 10.05.2007 р. за контрактом № VIKOIL/408UL/4564 від 18.10.2006 р., укладеним між позивачем та Компанією «Sercel» (Франція) на суму 380 000,00 доларів США.
У відповідності до ч.1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у редакції, що діяла на момент вчинення спірних правовідносин - імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2006 року позивачем було здійснено авансовий платіж у розмірі 380 000,00 доларів США на користь Компанії «Sercel» (Франція).
Граничним строком здійснення розразунків за даним платежем є 22.01.2007 року.
Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок отримання індивідуальних ліцензій Національного банку України на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією є Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженій постановою Національного банку України від 24.03.1999 р. №136 (далі - Інструкція № 136).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу індивідуальної ліцензії 22.07.2007 року. На той момент Постановою Національного банку України № 455 «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» було внесено зміни до Інструкції. А тому судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що до спірних правовідносин мала застосовуватись редакція Інструкції із внесеними змінами Постановою Національного банку України № 455.
Згідно з п. 5.2 Інструкції - для отримання ліцензії за експортною, імпортною та лізинговою операціями резидент має подати до центрального апарату такі документи: заяву за встановленою формою (додаток 1);висновок, зазначений в абзаці другому пункту 1.5 цієї Інструкції; копію договору з нерезидентом, який має містити повну адресу та банківські реквізити контрагентів; копію ВМД, якщо експортується продукція (об'єкт лізингу), а в разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) - копію підписаного акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності (за лізинговим договором копія ВМД подається лише тоді, коли резидент - лізингодавець звертається за ліцензією на перевищення строків, установлених раніше наданими за цим договором ліцензіями). Копії ВМД, текст яких неможливо прочитати, до розгляду не приймаються; копії документів, що засвідчують дату здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, або здійснення банком платежу на користь нерезидента при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива (при імпортних або лізингових операціях, якщо лізингоодержувачем є резидент); копію висновку Міністерства економіки України щодо віднесення договору до видів, визначених у статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Відповідно до п. 5.3. Інструкції - законодавчо встановлений строк розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операціями або строк, установлений відповідно до раніше отриманих ліцензій за цими операціями, продовжується з урахуванням строку (строків), що зазначений (зазначені) у висновку, передбаченому в абзаці другому пункту 1.5 розділу 1 цієї Інструкції. Якщо резидент подав до центрального апарату документи, перелік яких визначений в пункті 5.2 цього розділу, пізніше ніж через 30 календарних днів, починаючи з дня виникнення порушення, то строк розрахунків продовжується, починаючи з дати реєстрації в Національному банку України документа із зазначеного переліку, який надійшов останнім.
Таким чином, відповідачем було правомірно продовжено індивідуальної ліцензії на продовження законодавчо встановлених строків розрахунків за договором від 18.10.2006 р. № VIKOIL/408UL/4564, укладеним між позивачем та Компанією «Sercel» (Франція) на сумму 380 000,00 доларів США з 22.07.2007 року - з моменту реєстрації останнього докумета, тобто заяви про видачу Ліцензії.
Суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікоіл ЛТД»залишити без задоволення, а постанову Господарського суду мiста Києва від 03 липня 2007 року- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: