Справа №-22-а-6721/08 Головуючий у 1 інстанції Дорошенко М.В.
Суддя доповідач Бистрик Г.М.
12 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Бистрик Г.М.,
Суддів: Ситникова О.Ф., Василенка Я.М.,
при секретарі: Шевчук О.М.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача малого приватного підприємства «Вегас» на постанову Господарського суду Черкаської області від 27.08.2007 року у справі за позовом малого приватного підприємства «Вегас» до Державної податкової інспекції у Чигиринському районі і про скасування рішення-,
У червні 2007 року мале приватне підприємство «Вегас» звернулось в суд з позовом до державної податкової інспекції у Чигиринському районі про скасування рішення відповідача від 25.04.2007 року №0000422302/0 про застосування до позивача 1250 грн. фінансових санкцій, у тому числі: 50 грн. за не проведення розрахункової операцій через реєстратор розрахункових операцій і 1200 грн. за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Постановою господарського суду Черкаської області від 27 серпня 2007 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Судом першої інстанції встановлено, щона підставі направлень на перевірку від 27.03.2007 року №1812 і №1822службовими особами державної податкової адміністрації в Хмельницькій області Томашевським А.Б. і Есслінгером В.О., у залі гральних автоматів позивача, розташованому за адресою: вул. Тернопільська, 19/1, м. Хмельницький, 27 березня 2007 року, була проведена перевірка позивача щодо контролю за здійсненням ним розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
Перевіркою встановлено, факти не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, та складно акт від 27.03.2007 року №22010710/2302, на підставі якого відповідач прийняв спірне рішення від 25.04.2007 року №0000422302/0.
Стаття 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Статтею 11-2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки невручення направлення на перевірку і копії наказу про проведення перевірки при фактичному допуску до її проведення не є наслідком визнання незаконним застосованих до малого приватного підприємства «Вегас» за результатами перевірки фінансових санкцій.
Встановленні перевіркою факти порушення малим приватним підприємством «Вегас» п. 1,2 і 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року є доведеними, та доводами апелянта не спростовуються.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було проведено позапланову перевірку в межах наданих законодавством повноважень, та правомірно застосовано фінансові санкції до малого приватного підприємства «Вегас», передбачені Законом України«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В матеріалах справи відсутні докази, які б спростували правомірність оскаржуваного рішення та дій відповідачів, які в свою чергу довели правомірність спірного рішення та дій відповідача.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргупозивача малого приватного підприємства «Вегас» - залишити без задоволення, апостанову Господарського суду Черкаської області від 27.08.2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підпис)
Суддя: Г.М. Бистрик