Справа №-22-а-6723/08 Головуючий у 1 інстанції Дорошенко М.В.
Суддя доповідач Бистрик Г.М.
12 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Бистрик Г.М.,
Суддів: Ситникова О.Ф., Василенка Я.М.,
при секретарі: Шевчук О.М.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача приватного підприємства «Маншафт» на постанову Господарського суду Черкаської області від 05.09.2007 року у справі за позовом приватного підприємства «Маншафт» до Державної податкової інспекції у м.Черкаси про визнання нечинним рішення-,
У липні 2007 року приватне підприємство «Маншафт» звернулось в суд з позовом до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання нечинним рішення відповідача від 12.02.2007 року №0000142303/0 про застосування до позивача 3000 грн. фінансових санкцій за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Постановою господарського суду Черкаської області від 05 вересня 2007 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 и. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень на перевірку від 31.01.2007 року №000747 і №0007402 лютого 2007 року службовими особами державної податкової адміністрації в Черкаській області Руденком В.П. і Лужніковим І.П. у приміщенні туристичного бюро позивача, розташованому за адресою: бульвар Шевченка, буд. 207, м. Черкаси і у якому позивач здійснював підприємницьку діяльність, була проведена перевірка позивача щодо контролю за здійсненням ним розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
Перевіркою встановлено, факти не невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, внаслідок чого були складені опис наявних готівкових коштів та акт перевірки від 02.02.2007 року №017338, на підставі якого відповідач прийняв спірне рішення від 12.02.2007 року №0000142303/0.
Стаття 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
У статті 11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» зазначено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є позаплановими.
Статтею 11-2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки невручення позивачу під розписку копії наказу про проведення позапланової перевірки (плану перевірок) та направлення на перевірку при фактичному допуску до її проведення не має наслідком визнання незаконними застосованих відповідачем до позивача за результатами такої перевірки фінансових санкцій.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадках використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Встановленні перевіркою факти порушення приватним підприємством «Маншафт» п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року є доведеними, та доводами апелянта не спростовуються.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було проведено позапланову перевірку в межах наданих законодавством повноважень, та правомірно застосовано фінансові санкції до приватного підприємства «Маншафт», передбачені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача приватного підприємства «Маншафт» - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Черкаської області від 05.09.2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підпис)
Суддя: Г.М. Бистрик