Справа № 22-а-7509/08 Головуючий у І-ій інстанції: Курченко Н.М. №09/3510а Суддя-доповідач: Малинін В.В.
22 грудня 2008 рік м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Романчук О.М., Усенка В.Г.
при секретарі: Демченко Т.І.,
за участю: представника позивача - Криштофора Р.О.,
представника відповідача - Ніколенко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» та Державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області на постанову Господарського суду Черкаської області від 07 вересня 2007 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» до Державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
У червні 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Звенигородкаагрохім» (далі - позивач, ВАТ «Звенигородкаагрохім») звернулося доГосподарського суду Черкаської області з позовом до Державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області (надалі - відповідач, ДПІ у Звенигородському районі) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача №0002021501/0, №0002011501/0, №0002001501/0 та №0001971501/0 від 04.05.2007 року, прийнятих на підставі акту перевірки позивача № 295/15-130 від 26.04.2007 року.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку, які виникли до відкриття провадження справи про банкрутство не були заявлені серед вимог кредиторів, а відтак вважаються погашеними. На думку позивача, нарахування штрафних санкцій в період дії мораторію є неправомірним, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 07 вересня 2007 року позовні вимоги ВАТ «Звенигородкаагрохім» задоволено частково.
Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Звенигородському районі від 04 травня 2007 року №0002021501/0 в частині зобов'язання ВАТ «Звенигородкаагрохім» сплатити штраф за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в сумі 191,07 грн.; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Звенигородському районі від 04 травня 2007 року №0002011501/0 в частині зобов'язання ВАТ «Звенигородкаагрохім» сплатити штраф за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в сумі 737,83 грн.; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Звенигородському районі від 04 травня 2007 року №0002001501/0 в частині зобов'язання ВАТ «Звенигородкаагрохім» сплатити штраф за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в сумі 455,78 грн.; визнано повністю недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Звенигородському районі від 04 травня 2007 року №0001971501/0 про зобов'язання ВАТ «Звенигородкаагрохім» сплатити штраф за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб у сумі 4993,47 грн. В іншій частині позову відмовлено.
ВАТ «Звенигородкаагрохім» та ДПІ у Звенигородському районі не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим просять скасувати постанову Господарського суду Черкаської області та постановити нове рішення, де позивач просить задовольнити вимоги його позову в повному обсязі, а відповідач - повністю відмовити в задоволенні вимог заявленого позову.
В судовому засіданні представником позивача подано заперечення на апеляційну скаргу ДПІ у Звенигородському районі з проханням відмовити в задоволенні її вимог.
В судовому засідання представником відповідача подано заперечення на апеляційну скаргу ВАТ «Звенигородкаагрохім» з проханням залишити її без задоволення.
Представник позивача в судовому засідання підтримав вимоги апеляційної скарги ВАТ «Звенигородкаагрохім», просив їх задовольнити та відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги ДПІ у Звенигородському районі.
Представник відповідача в судовому засідання підтримав вимоги апеляційної скарги ДПІ у Звенигородському районі, просив їх задовольнити та відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги ВАТ «Звенигородкаагрохім».
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Звенигородському районі не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ВАТ «Звенигородкаагрохім» підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом першої інстанції вірно було встановлено, щоВАТ «Звенигородкаагрохім» мало заборгованість по сплаті земельного податку. Ухвалою господарського суду Черкаської області 01 грудня 2004 року була порушена справа №01/3946 про банкрутство ВАТ «Звенигородкаагрохім»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 грудня 2006 року затверджена Мирова угода між кредиторами та боржником.
Предметом спору у даній справі є встановлення правомірності винесених ДПІ у Звенигородському районі податкових повідомлень-рішень, що визначають фінансові санкції за несвоєчасність сплати сум земельного податку, а саме:
- № 0002021501/0, яким платнику податків (позивач) визначено до сплати 332,23 грн. штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб (далі - перше спірне рішення);
- №0002011501/0, яким платнику податків (позивач) визначено до сплати 827,03 грн. штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб (далі - друге спірне рішення);
- №0002001501/0, яким платнику податків (позивач) визначено до сплати 1595,23 грн. штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб (далі - третє спірне рішення);
- №0001971501/0, яким платнику податків (позивач) визначено до сплати 4993,47 грн. штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб (далі - четверте спірне рішення) з підстав їх необґрунтованості та незаконності.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ від 14.05.1992р. зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Положення статті 12 Закону №2343 встановлює вимогу щодо не нарахування штрафних санкцій за невиконання чи не належне виконання зобов'язань по сплаті податків і зборів в період дії мораторію.
Колегія суддів вважає правомірним застосування фінансових санкцій лише в тій частині заборгованості, яка виникла до порушення справи про банкрутство, а також після закінчення дії мораторію. При цьому зобов'язання, термін сплати яких припав на проміжок часу дії мораторію є обов'язковими до сплати, однак до них не можуть застосовуватися фінансові санкції.
Слід відмітити і той факт, що серед вимог кредиторів не були заявлені суми штрафних санкцій, однак нормами Закону України №2181-ІІІ передбачено їх застосування. Зважаючи на обставини, податкові повідомлення-рішення повинні бути винесені із врахуванням норм Закону №2343.
Поміж цим, колегія суддів зазначає, що п.п.15.1.1.п.15.1 ст.15 Закону №2181 регламентовано строки давності іподатковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.Тобто узгодженим податкове зобов'язання стає в момент подачі декларації, а не в момент заключення Мирової угоди.
Зважаючи на це,податкове повідомлення-рішення №0001971501/0 від 04 травня 2007 року, яким платнику податків (позивач) визначено до сплати 4994,47 грн. штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб є неправомірним через порушення строку давності. Відповідно податкове повідомлення-рішення № 0002021501/0 є правомірним у розмірі 186,74 грн; №0002011501/0 - у розмірі 254,01 грн.; №0002001501/0 - 1139,45 грн.
За таких умов позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а податкові повідомлення рішення відповідача слід визнати недійсними в частині зобов'язання ВАТ «Звенигородкаагрохім» сплатити штраф за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб, в наступних розмірах: перше повідомлення-рішення - у сумі 145,49 грн., друге повідомлення-рішення - у сумі 573,02 грн., третє повідомлення-рішення - 455,78 грн., четверте повідомлення-рішення - у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
ДПІ у Звенигородському районі не було надано доказів в обґрунтування вимог апеляційної скарги, що є підставою для відмови в їх задоволенні.
Апеляційна скарга ВАТ «Звенигородкаагрохім»підлягає задоволенню частково.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, що є підставою для зміни судового рішення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.
Керуючись ст. ст. 160, 195,196,198, 201, 205, 207 КАС України, суд, -
АпеляційнускаргуВідкритого акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» на постанову Господарського суду Черкаської області від 07 вересня 2007 року - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області на постанову Господарського суду Черкаської області від 07 вересня 2007 року - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Черкаської області від 07 вересня 2007 року - змінити.
Встановити розмір зобов'язання ВАТ «Звенигородкаагрохім»сплати штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Звенигородському районі від 04 травня 2007 року № 0002021501/0 та від 04 травня 2007 року № 0002011501/0 в розмірі 145,49 грн. та в розмірі 573,02 грн.
В іншій частині постановуГосподарського суду Черкаської області залишити без змін.
Матеріали справи повернути доГосподарського суду Черкаської області.
Постанованабирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали складено та підписано 23.12.08.
Справа № 22-а-7509/08 Головуючий у І-ій інстанції: Курченко Н.М. №09/3510а Суддя-доповідач: Малинін В.В.
22 грудня 2008 рік м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Романчук О.М., Усенка В.Г.
при секретарі: Демченко Т.І.,
за участю: представника позивача - Криштофора Р.О.,
представника відповідача - Ніколенко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» та Державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області на постанову Господарського суду Черкаської області від 07 вересня 2007 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» до Державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
АпеляційнускаргуВідкритого акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» на постанову Господарського суду Черкаської області від 07 вересня 2007 року - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області на постанову Господарського суду Черкаської області від 07 вересня 2007 року - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Черкаської області від 07 вересня 2007 року - змінити.
Встановити розмір зобов'язання ВАТ «Звенигородкаагрохім»сплати штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Звенигородському районі від 04 травня 2007 року № 0002021501/0 та від 04 травня 2007 року № 0002011501/0 в розмірі 145,49 грн. та в розмірі 573,02 грн.
В іншій частині постановуГосподарського суду Черкаської області залишити без змін.
Матеріали справи повернути доГосподарського суду Черкаської області.
Постанованабирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: