ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
02 квітня 2013 року № 813/1201/13-а
о 13 год., 20 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, представник - Цицик О.І. (довіреність № 13542/9/10-016/44 від 09.08.2012 року)
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_2, не прибув
простягнення податкового боргу в сумі 23201,30 грн.
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість відповідача перед бюджетом виникла внаслідок порушення вимог Податкового кодексу України, є узгодженою, і у встановлені законом строки не сплачена.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задоволити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.
Позиція відповідача викладена у запереченні на адміністративний позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав, що податковим органом пропущено строк звернення до суду, оскільки до позивача у 2008 році були застосовані фінансові санкції, які на його думку, є адміністративно-господарськими. А тому, повинні застосовуватись з врахуванням вимог ст. 250 ГК України.
Відповідач в судове засідання не прибув, прибуття повноважного представника не забезпечив. На адресу суду повернувся направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців поштовий конверт по причині закінчення терміну зберігання. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:
Відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру станом на 26.10.2012 року.
05.03.2007 року відповідач узятий на облік в ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби за № 1218 що підтверджується копією довідки ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про взяття на облік платника податків № 25083/10/17-114 від 20.12.2012 року.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано суду копії:
26.08.2011 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято на підставі акта перевірки № 81475/17-323/309040767574 від 11.08.2008 року, податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0002061702/0/25390, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі 23213,82 грн., у тому числі: основний платіж - 15475,88 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7737,94 грн. Вказане рішення відповідач отримав 27.08.2008 року.
16.10.2012 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» № 8138, згідно якої сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 16.10.2012 року становить 23201,30 грн., у тому числі основний платіж - 15463,36 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 7737,94 грн., пеня - 0,00 грн.
Докази які б підтверджували, що вказані вимога та податкове повідомлення - рішення відповідачем оскаржувались в справі відсутні, відповідно визначене у ній зобов'язання є узгодженим.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п. 54.1. ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 57.3. ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно п. 102.1. ст. 102 цього ж Кодексу, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Згідно п. 102.4. ст. 102 цього ж Кодексу, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 року у справі № 2а-10108/08/1370, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 року у справі № 2046/10/9104, яким в задоволені адміністративного позову ФО-П ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002061702/0/25390 та визнання рішення від 23.10.2008 року про предмет розгляду первинної скарги неправомірним, відмовлено повністю. Відтак, грошове зобов'язання визначене у вищезазначеному податковому повідомленні - рішенні є узгодженим з 23.06.2011 року.
Згідно ст. 250 Господарського кодексу України (в редакції від 01.01.2011 року), адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Судом не враховуються заперечення відповідачем позовних вимог щодо застосування вимог ст. 250 ГК України в частині застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки на час узгодження податкового зобов'язання (23.06.2011 року) дія ст. 250 ГК України щодо строків застосування штрафних санкцій порядок стягнення яких визначено Податковим кодексом України не поширюється.
Заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 23201,30 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також довідкою ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про заборгованість платежах до бюджету станом на 13.12.2012 року, така є узгодженою та підлягає стягненню. Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованоісті у справі відсутні.
Представник позивача в судовому засіданні вказала, що сума податкової заборгованості на час розгляду справи відповідачем не сплачена.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.
Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби підлягають задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в користь державного бюджету податковий борг по сплаті податку на додану вартість в сумі 23201,30 грн.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова складена у повному обсязі 08.04.2013 року.
Суддя Гавдик З.В.