"28" березня 2013 р. м. Київ К-30612/10
К-30612/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010
у справі № 2а-2186/08/6/0170 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2
до 1. Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим,
2. Старшого державного податкового ревізора-інспектора Свистуна Олександра Миколайовича,
3. Старшого державного податкового ревізора-інспектора Конюхова Ігора Михайловича,
4. Заступника начальника відділу Рехлицького Віктора Петровича,
5. Старшого державного податкового ревізора-інспектора Лепадати Михайла Михайловича
про визнання дій незаконними, скасування рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2009 у задоволенні позову відмовлено.
Висновок суду вмотивований посиланням на встановлені у судовому процесі факти порушення позивачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР).
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнано протиправними дії старшого державного податкового ревізора-інспектора Свистуна О. М., старшого державного податкового ревізора-інспектора Лепадати М.М., старшого державного податкового ревізора-інспектора Конюхова І.М., Заступника начальника відділу Рехлицького В.П.; скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2008 № 0005382303 та від 28.06.2008 № 0007312303. Апеляційний суд вмотивував рішення тим, що перевірки господарської одиниці позивача були проведені з порушенням норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (Закон № 509-XII), а тому акти, які складені за наслідками таких перевірок, у силу норм частини 3 ст. 70 КАС України не можуть бути підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Ялта просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення апеляційним судом норм Закону № 509-XII та Закону № 265/95-ВР та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Позивач не скористався процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
У судовому процесі встановлено, що податковим органом проведено дві перевірки господарської одиниці позивача - магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., за наслідками яких складені акти перевірки від 04.06.2008 № 01120185/2330 та від 28.06.2008 № 01120368/23-30. Згідно з вказаними актами перевірки при здійсненні позивачем господарської діяльності порушені норми пунктів 1, 5, 10, 13 ст.3 Закону № 265/95-ВР, а саме: проведення розрахункової операції через РРО не на повну суму придбаного товару - касовий чек виданий на суму 20,80 грн. при загальній вартості придбаного товару 59,58 грн.; проведення розрахунків без застосування книги обліку розрахункових операцій (КОРО); незабезпечення зберігання контрольних стрічок в КОРО протягом 3 років; невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, на 243,03 грн. (акт від 04.06.2008); непроведення розрахункової операції на суму 4,00 грн. через РРО, проведення розрахунків без застосування КОРО, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на 293,06 грн. (акт від 28.06.2008).
За наслідками перевірок відповідачем були прийняті рішення від 17.06.2008 № 0005382303 та № 0007312303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумах 1919,05 грн. та 1825,30 грн. відповідно.
Згідно зі статтею 15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до пункту 2 ст. 11 Закону № 509-XII (втратив чинність з 20 листопада 2012 року) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною 7 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" мають статус позапланових.
Статтею 11-2 цього Закону у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-ІУ передбачалось, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, а отже суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок щодо правових наслідків вказаного порушення.
Відповідно до пунктів 1, 5, 10, 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; 10) друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; 13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
На основі досліджених у судовому процесі доказів (копій актів опису готівки, актів відмови від підпису матеріалів перевірки, денних звітів та витягу з журналу реєстрації перевірок (а.с. 131-133, 135, 136, 138-141), оцінка яким судом першої інстанції дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, суд першої інстанції зробив правильний висновок про правомірність застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій за відсутності обґрунтованих доводів та доказів з боку позивача на спростування встановлених у процесі перевірки порушень норм Закону № 265/95-ВР.
Натомість, суд апеляційної інстанції не дав будь-якої оцінки доказам у справі щодо вчинення позивачем правопорушень, проведення перевірок та помилково виходив з того, що акти перевірок не мають значення належного доказу.
Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим задовольнити, скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2009 - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко
Судді: М.І. Костенко
Н.Є. Маринчак