08 квітня 2013 року м. Київ К-35490/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітесс»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009
у справі № 2а-11300/08/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітесс»
до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
про скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітесс» звернулось до суду з позовом про скасування рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби від 15.09.2008 № 0000282200, № 0000292200.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2009 позов задоволено; скасовані спірні рішення податкового органу, з підстав обґрунтованості позовних вимог.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 рішення суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову; в задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових рішень.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вітесс» з питань дотримання вимог валютного законодавства по окремим зовнішньоекономічним контрактам за період з 01.07.2005 по 01.03.2008, складено акт № 3157/2200-22677602 від 02.09.2008, в якому зафіксованІ порушення: ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: перевищення 90-денного терміну розрахунків в іноземній валюті у листопаді, грудні 2007 року, січні та лютому 2008 року ТОВ «Вітесс» по імпортному контракту № 15-8/02 від 07.08.2002, укладеному з Couple Trading, Inc; ст. ст. 9, 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме: у декларації станом на 01.01.2008 підприємство не відобразило у ІІ розділі «фінансові вкладення» неповернуті валютні кошти у сумі 78 417,46 доларів США по імпортному договору № 15-8/08 від 07.08.2002.
На підставі результатів вказаної перевірки, 15.09.2008 відповідачем прийняті рішення:
- № 0000282200 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 70 051,82 грн.;
- № 0000292200 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340 грн.
Також судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, що 07.08.2002 між ТОВ «Вітесс» та Couple Trading, Inc укладено контракт №15-8/02, відповідно до умов якого останнє зобов'язалось поставити, а перше прийняти та оплатити спортивні товари в асортименті, кількості, ціні згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту.
Однак, ТОВ «Вітесс» здійснило розрахунки в іноземній валюті з перевищенням 90-денного терміну по контракту №15-8/02 від 07.08.2002, у т.ч.: з порушенням термінів розрахунків товар надійшов у сумі:
- 23 548,46 доларів США з моменту попередньої оплати, яка здійснена 31.08.2007 (згідно платіжного доручення №2) на суму 40 000 доларів США, граничний термін надходження імпортного товару 29.11.2007. Порушення строків розрахунків в іноземній валюті тривало 1 день. Товар надійшов згідно ВМД типу ІМ-40 від 30.11.2007 №17151 на загальну суму 35 131 доларів США.
- 78 417,46 доларів США з моменту попередньої оплати, яка здійснена 17.09.2007 (згідно платіжного доручення №11) на суму 90 000 доларів США, граничний термін надходження імпортного товару - 16.12.2007. Порушення строків розрахунків в іноземній валюті тривало 29 днів на суму 18 770,60 доларів США. Погашення простроченої заборгованості частково здійснено надходженням товару згідно ВМД типу ІМ-40 від 14.01.2008 за №143 на загальну суму 18 770,60 доларів США. Порушення строків розрахунків в іноземній валюті тривало 39 днів на суму 59 646,8 доларів США. Заборгованість погашена в повному обсязі 22.02.2008 за рахунок повернення грошових коштів на загальну суму 59 646,83 доларів США.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом застосовані штрафні санкції спірними податковими рішеннями з порушенням строку, встановленого ст. 250 ГК України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що правопорушення було триваючим з грудня 2007 року по лютий 2008 року, тому застосування штрафних санкцій рішеннями податкового органу від 15.09.2008 здійснене в межах строку, встановленого ст. 250 ГК України.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Згідно до ст. 4 цього Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Декрету КМ України ««Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
Статтею 10 цього Декрету встановлено, що порядок, види, форми і терміни подання звітності резидентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаються Національним банком України за погодженням з Міністерством статистики України з урахуванням чинного законодавства України. Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.
За невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України (ст. 16 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).
Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Штрафні (фінансові) санкції, з приводу правомірності яких виник спір, за своєю правовою сутністю є адміністративно-господарськими санкціями.
Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (ст. 250 ГК України).
За встановлення в судовому порядку допущення порушень позивачем норм матеріального права, зафіксованих актом перевірки та враховуючи, що з моменту вчинення правопорушень, зважаючи на те, що воно було триваючим з грудня 2007 року по лютий 2008 року, до моменту застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними рішеннями податкового органу - 15.09.2008 не минуло більше 1 року, тому строк, встановлений ст. 250 ГК України, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, не було порушено.
Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітесс» відхилити.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)В.В. Кошіль
Судді(підпис)І.В. Борисенко
(підпис)О.А. Моторний