Справа № 1423/13595/2012
іменем України
09 жовтня 2012 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого - судді Тішко Д.А., при секретарі - Стрельцові М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ1 №020749 від 12.06.12 р., -
встановив:
У червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ1 №020749 від 12.06.12 р. по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності учасників процесу, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки "Opel Vectra", державний номерний знак "НОМЕР_1", а позивач має право керувати вказаним транспортним засобом.
12.06.2012 року інспектором ДПС роти ДПС ДАІ ММУ УМВС в Миколаївській області сержантом міліції Шулік Михайлом Вікторовичем складена постанова серії ВЕ1 №020749 по справі про адміністративне правопорушення, з якої вбачається, що 12.06.2012 року близько 16.55 годин позивач, керуючи транспортним засобом марки "Opel Vectra", державний номерний знак "НОМЕР_1", рухався по вулиці Нікольська на перехресті з вул. Московською не надав перевагу в русі пішоходів, які переходили проїжджу частину дороги на не регульованому пішохідному переході коли транспортний засіб позивача зупинився та не подав дорогу пішоходам, чим порушив п. п. 18.4 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Як пояснив позивач у протоколі про адміністративне правопорушення А01 №113311, пішохід знаходився не на проїжджій частині, а на тротуарі, тому він з протоколом не згоден.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Як роз'яснює п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті», за яким зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП, а також, в ній потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи встановлених останнім доводів, суд надає критичну оцінку відсутності в оскаржуваній постанові мотивів відхилення доводів, на які посилався позивач, пояснюючи обставини з приводу яких був складений 12.06.2012 року протокол про вчинення адміністративного правопорушення А01 №113311.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ч. 2 ст. 122 КУпАП, ст.ст. 6, 9, 23, 24, 26, 27, 33, 34, 287, 288, 289, 293 КУпАП, суд дійшов висновку про доведеність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
При цьому, беручи до уваги обставини справи, характер вчиненого правопорушення, та ступінь вини порушника, суд вважає за необхідне постанову інспектора ДПС роти ДПС ДАІ ММУ УМВС в Миколаївській області сержанта міліції Шулік Михайла Вікторовича серії ВЕ1 №020749 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. 00 коп. змінити та накласти на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді попередження.
У відповідності до ст. 94 КАС України, судовий збір слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 100, 159, 160-161, 163 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ1 №020749 від 12.06.12 р. - задовольнити частково.
Постанову інспектора ДПС роти ДПС ДАІ ММУ УМВС в Миколаївській області сержанта міліції Шулік Михайла Вікторовича серії ВЕ1 №020749 від 12.06.12 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. 00 коп. змінити.
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А. Тішко