Справа № 2-559/11
іменем України
07 грудня 2012 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді -Тішко Д.А., при секретарі -Стрельцові М.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІнтерГарант" про стягнення страхового відшкодування, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство "Банк Столиця" -
встановив:
У червні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ІнтерГарант", яке змінило організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ІнтерГарант" (далі -ПАТ «СК «ІнтерГарант») про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 45922 грн. 71 коп., посилаючись на неповне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором добровільного страхування автотранспортного засобу фізичних осіб (в заставі) 202№11/202-09/07, що був укладений між сторонами 21.09.2007 року.
Позивач до судового засідання не з'явився та направив до суду свого представника, який вимоги позову підтримав та пояснив суду, що 04.10.2007 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля, яку відповідач визнав в якості страхового випадку та сплатив страхове відшкодування в розмірі 110 629 грн. 05 коп., проте позивач не згоден з такою сумою страхового відшкодування, бо матеріальна шкода, завдана його автомобілю та визначена незалежною експертизою була значно більшою та склала 156 551 грн. 76 коп.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позову не визнала та пояснила, що страховик перерахував позивачу страхове відшкодування у межах суми, визначеної авто товарознавчим дослідженням, яке було підготовлено експертами ТОВ «Бізнес-Експерт»за вирахуванням франшизи та податку на додану вартість. При цьому остаток суми, що склало ПДВ в розмірі 22 731 грн. 59 коп. відповідач зобов'язався сплатити при умові надання відповідних документів щодо здійснення відновлювального ремонту та його вартості, проте позивач цього не зробив. (а.с. 159-160, 259-260)
Представник третьої особи -Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»(далі -ПАТ «Банк Столиця») до судового засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи у відсутності своїх представників. (а.с. 190-195)
Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши доводи позову та дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_3 є власником автомобіля марки SUBARU FORESTER 2.5, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3. (а.с. 61). Має право керувати транспортними засобами, посвідчення водія НОМЕР_4, видане 06.06.1995 року Миколаївським ОРЕВ. (а.с. 113)
21.09.2007 року між сторонами був укладений Договір добровільного страхування автотранспортного засобу фізичних осіб, відповідно до умов якого відповідач прийняв під страховий захист транспортний засіб позивача марки SUBARU FORESTER 2.5, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, страхова сума 201 925 грн., вигодонабувач -ТОВ комерційний банк «Столиця» на підставі кредитного договору № 25-10/07-F від 19.09.2007 року та договору застави транспортного засобу №25-10/07-IZ. (а.с. 54-56, 63-70)
Відповідно до п.п.5.2. даного Договору страховими випадками, зокрема, є пошкодження та знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, протиправних дій третіх осіб, його викрадення.
04.10.2007 р. біля 20.00 год. на автодорозі Р-06 «Ульянівка-Миколаїв»(84 км.+500м.) сталося зіткнення застрахованого автомобіля SUBARU FORESTER 2.5, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «ВАЗ-2108», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 (а.с. 71)
Актом технічного огляду автотранспорту Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області та довідкою про ДТП від 05.10.2007 р. року зафіксовані факт пошкоджень автомобіля марки SUBARU FORESTER 2.5, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 116)
14.10.2007 року СВ Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області була порушена кримінальна справа №07250424 відносно ОСОБА_3 за ст. 286 ч.1 КК України. До теперішнього часу остаточне рішення по зазначеній кримінальній справі не прийнято. (а.с. 62,162,167,178,181,262).
05.10.2007 року позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку, про що було складено відповідну заяву про настання події зі страхування вх.№ 682. (а.с.107).
16.12.2007 року позивач за власною ініціативою уклав договір №412/12-07 з СПД-фізичною особою ОСОБА_5 щодо здійснення незалежної експертної оцінки автомобіля марки SUBARU FORESTER 2.5, державний номер НОМЕР_1. (а.с. 37). Відповідно до звіту № 442/12-07 про проведення незалежної оцінки (акт товарознавчого дослідження) від 28.12.2007 р. сума матеріальної шкоди, нанесена автомобілю позивача склала 156 551 грн. 76 коп. з врахуванням ПДВ. Огляд автомобіля здійснювався в присутності сторін, які підписали протокол огляду без застережень (а.с. 6-36)
11.01.2008 року позивач звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 156 551 грн. 76 коп. (а.с. 48)
16.01.2008 року за ініціативою страховика було здійснено автотоварознавче дослідження застрахованого автомобіля відповідно до акту №116-Д-18.01.2008 ТОВ «Підприємство «Бізнес-Експерт»матеріальний збиток, завданий страхувальнику складає 136 389 грн. 52 коп. з врахуванням ПДВ. Огляд автомобіля здійснювався в присутності сторін, які підписали дефектну відомість без застережень (а.с.83-105)
Листом керуючого філії ТОВ КБ «Столиця»в м. Миколаєві від 24.03.2008 р. №25/07-149 на ім'я відповідача було погоджено перерахування страхової виплати на поточний рахунок позивача.
Страховим актом відповідача № П21/202/11 від 04.04.2008 р. була затверджена сума страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку в розмірі 110 629 грн. 05 коп., який було розраховано наступним чином 136 389 грн. 52 коп. за вирахуванням ПДВ в розмірі 22 731 грн. 59 грн. та франшизи згідно договору (1,5%) в розмірі 3028 грн. 88 коп., про що було повідомлено позивача листом №211 від 04.04.2008 р. (а.с. 106, 38). Зазначена сума була сплачена позивачу.
Проаналізувавши докази, надані сторонами під час розгляду справи по суті, суд вважає наступне.
Відповідності до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. При цьому ч. 1 ст. 61 ЦПК України встановлює, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Сторонами під час розгляду справи було визнано, що дорожньо-транспортна пригода від 04.10.2007 р. за участю застрахованого автомобіля є страховим випадком, у зв'язку з чим страховиком була сплачена позивачу страхова виплата в сумі 110 629 грн. 05 коп. При цьому, спір між сторонами виник щодо неврахування при сплаті страхового відшкодування звіту № 442/12-07 про проведення незалежної оцінки (акт товарознавчого дослідження) від 28.12.2007 р. відповідно до якого сума матеріальної шкоди, нанесена автомобілю позивача склала 156 551 грн. 76 коп. з врахуванням ПДВ, а також щодо правомірності неврахування при здійснені страхової виплати сум ПДВ та франшизи.
Суд звертає увагу, що відповідно до умов п.п. 15.3.6. договору добровільного страхування автотранспортного засобу фізичних осіб (в заставі) 202№11/202-09/07, що був укладений між сторонами 21.09.2007 року, документом на підставі якого визначається розмір заподіяної шкоди, зокрема є акт товарознавчого дослідження, експертиза, висновок спеціаліста -автотоварознавця експертної установи чи організації, акт оцінки чи інший документ в якому визначено розмір збитку та який складено особами, що мають право відповідно до чинного законодавства, складати, оформляти такі документи. Замовником такого дослідження може бути лише страховик, або у виключних випадках та за згодою страховика, страхувальник. (а.с.55)
З матеріалів справи не вбачається, що страховик надав згоду позивачу на укладення договору №412/12-07 з СПД-фізичною особою ОСОБА_5 щодо здійснення незалежної експертної оцінки автомобіля марки SUBARU FORESTER 2.5, державний номер НОМЕР_1. Крім того, відповідно до листа ТОВ «Підприємство «Бізнес-Експерт»№11Д від 15.02.2009 р. калькуляція спеціаліста ОСОБА_5, на відміну від калькуляції виконаної зазначеним підприємством виконана не на ліцензійній версії програмного комплексу UDATEX", також в ній невірно визначена регіональна надбавка на запчастини застрахованого автомобіля, що призвело до завищення вартості на запчастини приблизно на 19 659 грн. (а.с.261)
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічне положення передбачено ч. 1 ст. 60 ЦПК України. Крім того, ч. 1 ст.11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У зв'язку з цим суд критично відноситься до звіту № 442/12-07 про проведення незалежної оцінки (акт товарознавчого дослідження) від 28.12.2007 р., що було здійснено за ініціативою позивача.
При винесенні рішення суд бере до уваги, зміст листу Верховного суду України від 19.07.2011 р. «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування», яким роз'яснено, що суми ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.
Крім того, відповідно до п.7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(що діяв на момент виникнення спору) податкові зобов'язання у особи, яка надає послуги, виникають з дати вчинення замовником та виконавцем послуги певних дій, направлених на отримання послуги. Отже, невиплата страховиком позивачу суми ПДВ в розмірі 22 731 грн. 59 коп. до моменту надання для огляду відремонтованого автомобіля та документів, що підтверджують сплати за ремонт, про що ОСОБА_3 було повідомлено в листі відповідача №211 від 04.04.2008 р. є законною.
При цьому суд звертає увагу, що відрахування відповідачем з суми страхової виплати позивачу суми франшизи відповідно до договору розмірі 1,5%, що складає 3028 грн. 88 коп. не є законним та не відповідає фактичним обставинам страхового випадку. Так, відповідно до умов п.п. 5.3. договору добровільного страхування автотранспортного засобу фізичних осіб (в заставі) 202№11/202-09/07 від 21.09.2007 року розмір франшизи від страхової суми по ризику ДТП складає -0%, а при наявності вини страхувальника -1,5%. Тобто, з матеріалів справи вбачається, що страховик при застосуванні франшизи в розмірі 1,5 %, виходив з наявності вини страхувальника у вчиненні ДТП. Проте, з такими висновками відповідача не можна погодитися. З відповіді Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області від 12.11.2012 року вбачається, що 14.10.2007 року СВ Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області була порушена кримінальна справа №07250424 відносно ОСОБА_3 за ст. 286 ч.1 КК України. Органами досудового слідства неодноразово виносилися постанови про закриття кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КК України, які в подальшому скасовувалися. До теперішнього часу остаточне рішення по зазначеній кримінальній справі не прийнято. (а.с. 262). Тобто, відповідно до положень ст. 62 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які інші документи, що підтверджують наявність вини позивача у вчиненні ДТП, в тому числі в порядку КУпАП.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а саме слід стягнути з ПАТ "Страхова компанія "ІнтерГарант" на користь ОСОБА_3 недоплачене страхове відшкодування в розмірі 3 028 грн. 88 коп.
Відповідно до 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІнтерГарант" про стягнення страхового відшкодування -задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІнтерГарант" на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 3 028 грн. 88 коп., а також судові витрати в розмірі 60 грн. 28 коп.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.А. Тішко