Справа № 2-1896/11
іменем України
10 жовтня 2012 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді Тішко Д.А., при секретарі - Стрельцові М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
У лютому 2011 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № NKIWAK0543002A від 10.09.2007 року в сумі 5663,67 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 44856,27 грн., виконання якого було забезпечено укладенням договору застави рухомого майна від 10.09.2007 року, яким відповідач передав в заставу автомобіль модель: ВАЗ 2115 40, 2007 року випуску, ТЗ: легковий седан-В, № НОМЕР_2, об'єм двигуна 1598, реєстраційний номер НОМЕР_1, з наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, в рахунок погашення заборгованості. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати кредиту та відсотків за кредитним договором № NKIWAK0543002A від 10.09.2007 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності в порядку заочного провадження, вимоги позову підтримала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного провадження, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши доводи позову та дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, 10.09.2007 року між ЗАТ КБ „Приватбанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ „Приватбанк") та відповідачем був укладений кредитний договір № NKIWAK0543002A, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 9922,09 доларів США строком до 10.09.2012 року із розрахунку 10,08% річних на рік.
Відповідно до п.п. 2.2.4, 7.1, 7.4 Договору відповідач зобов'язався щомісячно в період з 10 по 17 число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за цим договором в розмірі 175,06 доларів США, у разі порушення вказаних термінів оплати відповідач зобов'язався повернути суму кредиту, відсотків, пені в повному обсязі в останній день місяця. Крім того, сплатити банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,09% на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Забезпеченням виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором є договір застави рухомого майна від 10.09.2007 року, яким відповідач передав в заставу автомобіль модель: ВАЗ 2115 40, 2007 року випуску, ТЗ: легковий седан-В, № НОМЕР_2, об'єм двигуна 1598, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Дотепер відповідач не виконує свої грошові зобов'язання за вказаним договором належним чином, що привело до виникнення заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 5663,67 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 44856,27 грн., з якої: заборгованість за кредитом -4930,35 доларів США, заборгованість по процентам -505,84 доларів США, заборгованість по комісії -107,7 доларів США, пеня -119,78 доларів США.
На час розгляду справи вказана сума заборгованості в розмірі 5663,67 доларів США, еквівалентні 44856,27 грн., відповідачем не погашена.
У відповідності зі ст. ст. 525, 526, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язань, узятих на себе за кредитним договором № NKIWAK0543002A від 10.09.2007 року на суму в розмірі 44856 грн. 27 коп..
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто при порушенні зобов'язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки, пеню та штрафи у розмірах, передбачених умовами договору.
В частині звернення стягнення на заставлене майно суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.1 та ст. 20 Закону України „Про заставу" в силу застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна та набуває право звернення стягнення на предмет застави та право одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 589 ЦК України, «у разі невиконання зобов'язання , забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави».
Відповідно до ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до п. 24 Договору застави, Заставодержатель має право на власний розсуд обрати позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави, який зокрема полягає у продажу предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем. А відтак, вимоги в частині звернення стягнення на заставлене майно підлягають задоволенню.
В частині надання позивачу всіх прав продавця у зв'язку із зверненням стягнення на заставлене майно, суд вважає за необхідне відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 4, 30, 34 Закону України «Про дорожній рух»продаж (реалізація) транспортних засобів, а також їх облік і реєстрація регулюються відповідно Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 № 1200, та Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2009 № 1388.
Вказаними нормативними актами не передбачена можливість проведення запропонованих позивачем дій (операцій) по відновленню реєстраційних документів, а також зняттю з обліку автомобілів по зверненнях сторонніх осіб, тобто таких, які не є власниками такого транспорту, а також не мають права на розпорядження ним. У даному випадку саме такою сторонньою особою слід вважати вказану банківську установу.
Зокрема, п.п. 40, 42-46 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2009 № 1388, визначений повний перелік документів, на підставі яких може бути проведено зняття з обліку, та осіб, які можуть виконувати ці дії.
Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: довідками; розрахунками; договорами.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача пропорційно до задоволених вимог слід стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 448 грн. 56 коп. та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн. 00 коп..
Керуючись ст.ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль модель: ВАЗ 2115 40, 2007 року випуску, ТЗ: легковий седан-В, № НОМЕР_2, об'єм двигуна 1598, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційного банку „Приватбанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем в рахунок погашення заборгованості в розмірі 5663,67 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 44856,27 грн., з якої: заборгованість за кредитом - 4930,35 доларів США, заборгованість по процентам - 505,84 доларів США, заборгованість по комісії -107,7 доларів США, пеня - 119,78 доларів США.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" судові витрати у розмірі 568 грн. 56 коп..
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання нею копії даного рішення.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.А. Тішко