Справа № 1423/14286/2012
іменем України
06 листопада 2012 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді -Тішко Д.А., при секретарі -Стрельцові М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві позовні вимоги ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Приватне підприємство "ІНФОРМАЦІЯ_1" звернулося до суду із позовними вимогами, які уточнило у ході розгляду справи, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 5563 грн. 50 коп., посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань щодо повернення грошових коштів, зазначених у письмовій розписці.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку заочного провадження, вимоги позову підтримав.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, причини своєї неявки суду не повідомила, заперечень проти позову не надала, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного провадження, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, 19.11.2010 року ОСОБА_1 була складена боргова розписка, відповідно до умов якої вона зобов'язувалась в визначений строк до 23.11.2010 року оплатити послуги за проживання протягом 4 діб 11 осіб у 5 кімнатах в комплексі "Горожанін" в розмірі 5000 грн. власнику ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_2
На час розгляду справи умови договору позики відповідачем не виконані, загальна сума заборгованості станом на 06.11.2012 рік складає 5563 грн. 50 коп., з яких: 5000 грн. -заборгованість відповідно розписки, 270 грн. - нарахована сума з урахуванням індексу інфляції за 2010-2011 роки, а також 293 грн. 50 коп. 3% річних.
Стаття 509 ЦК України, передбачає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує в двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно до вимог ст. 525 та ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом та зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначенні родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За таких обставин суд вважає що позовні вимоги ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 214,6 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 16, 208, 525, 526, 530,625, 1046, 1047 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 58, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути на користь Приватного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1" з ОСОБА_1 борг в розмірі 5563 грн. 50 коп..
Стягнути на користь Приватного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1" з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Центрального районного суду м. Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва.
Суддя Д.А. Тішко