01 квітня 2013 року Справа № 5002-7/758-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Балюкової К.Г.,
Голика В.С.,
за участю представників сторін:
позивача: Калінов О,О., довіреність № 420 від 02.06.12, (ПАТ "Банк "Київська Русь")
відповідачів: не з'явилися (ТОВ Фірма "Консоль ЛТД", ТОВ Фірма "Реал Естейт", ТОВ "Будівельна компанія "Консоль-Строй ЛТД");
третіх осіб: не з'явилися (Чередниченко В.О., Чередниченко К.А., Мороз О.О., Приватне акціонерне товариство "Санаторій Карасан", Подопригор А.Ф.);
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 28 лютого 2013 року у справі № 5002-7/758-2012
за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (вул. Хорива, 11-А, Київ 71,04071)
до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16, Сімферополь,95034)
товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Реал Естейт" (вул. Бородіна, 16, Сімферополь,95022)
товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консоль-Строй ЛТД" (вул. Бородіна, 16,Сімферополь,95022)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Чередниченко Віталій Олександрович (вул. 24 Партз'їзду, 74, Красноармійськ,Донецька обл.)
Чередниченко Катерина Анатоліївна (вул. 24 Партз'їзду, 74,Красноармійськ,Донецька обл.)
Мороз Олександр Олександрович (пр. Карла Маркса, 58, кв.63,Дніпропетровськ,49000)
Приватне акціонерне товариство "Санаторій Карасан" (вул. Васильченко,10,Партеніт,Алушта,98542)
Подопригор Алла Федорівна (вул. Клушина, буд, кв.15,Ізмаїл,Одеська область,68600)
про стягнення 26985080,02 грн.
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД"
про відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року у справі № 5002-7/758-2012
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2013 року у справі № 5002-7/758-2012 заяву товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Консоль ЛТД" про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року у справі № 5002-7/758-2012 задоволено частково, заявникові надано відстрочку виконання рішення господарського суду АР Крим від 31 січня 2013 року у справі № 5002-7/758-2012 на один рік з дня набрання даним рішенням законної сили. В іншій частині вимог в задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись з даною ухвалою, публічне акціонерне товариство „Банк „Київська Русь" 12.03.2013 (згідно штемпеля поштового відділення) звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати.
В апеляційній скарзі заявник вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, вказує на те, що позивач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду заяви; крім того, товариством Фірма „Консоль ЛТД" під час звернення до суду із заявою про надання відстрочки не було надано доказів надіслання позивачеві копії заяви та доданих до неї документів, що протиричіть приписам статті 56 Господарського процесуального кодексу України. Також, заявник апеляційної скарги зазначає, що, задовольняючи заяву ТОВ Фірма „Консоль ЛТД" про надання відстрочки, суд першої інстанції не врахував інтересів позивача, його фінансовий стан та ступінь вини відповідача у виникненні спору, не з'ясував чи дійсно є конкретні обставини, що ускладнюють виконання боржником рішення або роблять його неможливим. Представник заявника апеляційної скарги вказує на те, що надана відповідачем Стратегія розвитку та консолідований бізнес-план не є належними доказами скрутного фінансового становища відповідача та не свідчить про неможливість виконання останнім свого обов'язку перед стягувачем (позивачем по справі), тим більш за умови солідарної (разом із ТОВ Фірма „Реал Естейт") матеріальної відповідальності.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 березня 2013 року скаргу прийнято до судового провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Борисова Ю.В., судді: Волков К.В., Дмитрієв В.Є. та призначено до розгляду на 01 квітня 2013 року.
Розпорядженням секретаря судової палати від 01 квітня 2013 року склад колегії суддів змінений: головуючий суддя Борисова Ю.В., судді: Голик В.С., Балюкова К.Г.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити та скасувати оскаржувану ухвалу; наполягав на задоволенні надісланого поштою та наданого до початку судового засідання клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, грошові кошти солідарних боржників та заборони їм та іншим особам вчиняти дії щодо заставленого майна.
Відповідачі та треті особи до судового засідання не з'явилися, про дату і місце розгляду скарги повідомлені належним чином, рекомендованою кореспонденцією.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.
Повторно розглянувши заяву в порядку статей 101, 121 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
У березні 2012 року публічне акціонерне товариство „Банк „Київська Русь" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Консоль ЛТД", товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Реал Естейт" та товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія Консоль-Строй ЛТД" про стягнення з 26 989 473,06 грн., у тому числі: 22000000,00 грн. основної заборгованості за кредитом, 44084333,35 грн. процентів за користування кредитом, 302 673,96 грн. пені, 1324000,00 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 1464465,75 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року у справі № 5002-7/758-2012 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Консоль ЛТД" та товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ""Реал Естейт" на користь публічного акціонерного товариства „Банк „Київська Русь" 22000000,00 грн. заборгованості за кредитом, 4408333,35 грн. суми боргу по процентам, 301897,35 грн. пені, 132000,00 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 142849,32 грн. та 64380,00 грн. судового збору. У задоволенні позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Консоль-Строй ЛТД" відмовлено (т.4, а.с.112-124).
19 лютого 2013 року господарським судом Автономної Республіки Крим виданий наказ на примусове виконання рішення суду (т.4. а.с. 125-126).
14 лютого 2013 року місцевий господарський суд отримав від відповідача ТОВ Фірма „Консоль ЛТД" заяву про надання відстрочки виконання рішення, в якій товариство просило відстрочити виконання рішення по справі на 2 роки, посилаючись на наявність кризових процесів та їх вплив на будівельну галузь. У якості доказу скрутного фінансового стану товариства заявник надав Стратегію розвитку по виходу з кризи та досягненню фінансово-економічної стабільності ТОВ Фірма „Консоль ЛТД".
Перевіривши матеріали справи та докази, додані до заяви про надання відстрочки, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, виходячи з наступного.
В апеляційній скарзі заявник вказує на те, що не був своєчасно повідомлений про час і місце розгляду заяви, що порушує принцип змагальності сторін та його право на судовий захист своїх інтересів.
Однак, на підтвердження несвоєчасності повідомлення про судове засідання позивачем не надано будь-яких доказів (конверту зі штемпелем органу поштового зв'язку, копію журналу вхідної кореспонденції товариства тощо), у той час як за приписами статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Також колегія суду приймає до уваги, що на а.с.12 (зв.бік, том 6) є відмітка суду про направлення всім учасникам справи копій ухвали про призначення судом розгляду відповідної заяви.
Отже, колегія суддів відхиляє доводи заявника стосовно несвоєчасності його повідомлення про час і місце розгляду заяви ТОВ Фірма „Консоль ЛТД" про надання відстрочки, з підстав необґрунтованості.
Також, в апеляційній скарзі заявник стверджує про порушення з боку ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" приписів статті 56 Господарського процесуального кодексу України в частині зобов'язання надіслати копії заяви сторонам.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ „Банк „Київська Русь", ТОВ Фірма „Реал Естейт", ТОВ „Будівельна компанія „Консоль-Строй ЛТД" отримали від ТОВ Фірми "Консоль ЛТД" копії заяви про надання відстрочки, про що свідчать штампи вхідної кореспонденції товариств на екземплярі заяви, зокрема, ПАТ „Банк „Київська Русь" отримав копію заяви 28.02.2013 (т.6, а.с. 13-15).
До того ж, ПАТ „Банк „Київська Русь" наполягає на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, що знайшло вираження у неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, що у свою чергу, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали на підставі п.1 ч.1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
З цього приводу судова колегія зазначає наступне.
Господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (підпункти 7.1.1., 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, далі - постанова Пленуму № 9 від 17.10.2012).
Задовольняючи заяву про надання ТОВ Фірма „Консоль ЛТД" відстрочки строком на один рік, господарський суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із впливом світової економічної кризи економіка України зазнала різкого зниження обсягів виробництва і споживання всіх видів продукції, товарів і послуг, включаючи об'єкти нерухомого майна, що призвело до зниження кількості укладених відповідачем договорів пайової участі у період з 2008 по 2013 рік.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким обґрунтуванням надання відстрочки заявникові, маючи наступну позицію з розгляду цього питання.
Так, згідно з вищенаведеними приписами постанови Пленуму № 9 від 17.10.2012, відстрочка може надаватися лише у виняткових випадках, підставами надання такої відстрочки мають бути лише конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Такими конкретними обставинами може бути відсутність кредитних надходжень на поточні та вкладні рахунки боржника протягом тривалого часу, відсутність активів: рухоме та нерухоме майно, корпоративні права в статутному капіталі інших юридичних осіб тощо. Натомість, ТОВ Фірма „Консоль ЛТД" в обґрунтування своєї заяви не було надано доказів відсутності всього вищепереліченого.
Судова колегія вважає, що світова фінансова криза, впливом якої обґрунтовує ТОВ Фірма „Консоль ЛТД" своє складне фінансове становище, не може вважатися винятковою обставиною, що ускладнює виконання судового рішення А, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється товариством на власний ризик, то скрутність економічного положення Фірми не може вважатися безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення.
Крім того, у наданій заявником Стратегії розвитку по виходу з кризи та досягненню фінансово-економічної стабільності ТОВ Фірма „Консоль ЛТД" зазначено про наявність у ТОВ Фірма „Консоль ЛТД" додаткового резерву - ліквідної комерційної нерухомості, а саме офісних приміщень на суму 74 млн. грн., що у значній мірі перевищує суму заборгованості Фірми перед стягувачем.
Колегія суддів звертає увагу на те, що, посилаючись на фінансову нестабільність своєї господарської діяльності, ТОВ Фірма „Консоль ЛТД" не зверталося до суду із клопотанням про надання розстрочки виконання рішення, а вимагає саме відстрочити сплату заборгованості на 2 роки. В той же час, Фірма не надає доказів виконання розробленої Стратегії, що призвело б до значного покращення її фінансового становища саме через 2 роки.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при винесенні оскаржуваної ухвали господарський суд Автономної Республіки Крим не врахував, що рішенням суду від 31 січня 2013 року у справі № 5002-7/758-2012 сума заборгованості стягнута з ТОВ Фірма „Консоль ЛТД" та ТОВ Фірма „Реал Естейт" солідарно.
Статтею 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Питання можливості/неможливості виконання солідарним боржником (ТОВ Фірма "Реал Естейт") грошового зобов'язання судом першої інстанції не досліджувалось, інтереси ТОВ Фірма „Реал Естейт" не враховувались.
Також, під час вирішення питання про відстрочку виконання рішення, місцевим господарським судом не враховані гарантовані законом права та матеріальні інтереси стягувача.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України обов'язковість рішень суду зазначена однією з основних засад судочинства.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви боржника (ТОВ Фірма „Консоль ЛТД") про надання відстрочки виконання рішення суду.
Стосовно заявленого під час апеляційного провадження клопотання ПАТ "Банк "Київська Русь" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, грошові кошти солідарних боржників та заборони їм та іншим особам вчиняти дії щодо заставленого майна, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Виходячи з приписів статей 1,2 ГПК України, головним завданням господарського судочинства є забезпечення ефективності захисту порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів суб'єктів господарських відносин. Одним із засобів захисту та забезпечення поновлення порушених прав і законних інтересів є забезпечення позову, головною метою якого є гарантування можливості реалізації позовних вимог (можливість виконання рішення суду, а також сприяння збереженню певного існуючого стану відповідача до винесення судового рішення).
Отже, забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Така позиція також викладена у п.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована поданням належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.
В своїй заяві про вжиття заходів до забезпечення позову ПАТ „Банк „Київська Русь" просить накласти арешт на майно - нежитлові будівлі виробничої бази, розташованої за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, які належать на праві спільної часткової власності боржникам (відповідачам у справі), а також на грошові кошти боржників у межах стягнутої за рішенням суду суми.
Однак, стаття 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Одночасне застосування таких заходів забезпечення позову не допускається.
Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а також імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Так, у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладання арешту на кошти. Арешт на майно треба застосовувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів неможливо. Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами.
Як свідчать матеріали справи, предметом спору у справі була заборгованість ТОВ фірми "Консоль ЛТД", ТОВ фірми "Реал Естейт", ТОВ "Будівельна компанія Консоль-Строй ЛТД" за кредитом перед ПАТ "Банк "Київська Русь". Будь-які відомості щодо наміру боржників відчужувати майно, на яке заявник просить накласти арешт, суду не представлені.
Отже, предмет спору не пов'язаний із вимогою позивача вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно відповідачів, а також заборони боржникам та Реєстраційній службі здійснювати будь-які дії з відчуження або розпорядження майном по вул. Бородіна, 16 у м. Сімферополі, у зв'язку з чим наведені вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про невірність прийнятої судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, що сталося внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що, у свою чергу, є підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду на підставі пункту 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2013 року у справі № 5002-7/758-2012 скасувати.
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року у справі №5002-7/758-2012 - відмовити.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді К.Г. Балюкова
В.С. Голик
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (вул. Хорива, 11-А,Київ 71,04071)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16,Сімферополь,95034)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Реал Естейт" (вул. Бородіна, 16,Сімферополь,95022)
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консоль-Строй ЛТД" (вул. Бородіна, 16,Сімферополь,95022)
5. Чередниченко Віталій Олександрович (вул. 24 Партз'їзду, 74,Красноармійськ,Донецька обл.)
6. Чередниченко Катерина Анатоліївна (вул. 24 Партз'їзду, 74,Красноармійськ,Донецька обл.)
7. Мороз Олександр Олександрович (пр. Карла Маркса, 58, кв.63,Дніпропетровськ,49000)
8. Приватне акціонерне товариство "Санаторій Карасан" (вул. Васильченко,10,Партеніт,Алушта,98542)
9. Подопригор Алла Федорівна (вул. Клушина, буд, кв.15,Ізмаїл,Одеська область,68600)
10. Пилипенко Валентин Миколаївна (вул. Борисоглібська, 15б, м.Київ, 04070)