83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
03.04.13 р. Справа № 910/208/13
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Осадчої А.М.
за участю помічника
судді Смелянцевої К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Облдоррембуд» м.Донецьк
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» м.Київ в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз» м.Донецьк
про стягнення 154 687,98грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Кравченко С.В. за довіреністю б/н від 10.01.2013року
від відповідача: Кухтик В.М. за довіреністю №2-217 від 09.01.2013року
02.01.2013р. Публічне акціонерне товариство «Облдоррембуд» м.Донецьк (далі - ПАТ«Облдоррембуд») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» м.Київ про стягнення 154 687,98грн., у тому числі суми основної заборгованості у розмірі 149942грн.98коп., 3% річних в розмірі 1355грн.81коп., пені в сумі 3389грн.19коп.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.01.2013року за вказаною позовною заявою ПАТ «Облдоррембуд» порушено провадження у справі №910/208/13.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2013року здійснено заміну відповідача - Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» м.Київ (далі - ПАТ «Укртрансгаз» ).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2013року на підставі ст.ст. 15, 17 справа №910/208/13 направлена за підсудністю до господарського суду Донецької області.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.02.2013року справа прийнята до провадження.
Позивач мотивує заявлені позовні вимоги наступним: на підставі укладеного договору підряду №4/14-12/94М/1205000731 від 23.05.2012року позивачем виконані роботи з ремонту асфальтового покриття, підписано відповідний акт виконаних підрядних робіт на суму 299942грн.98коп., однак, у порушення умов договору вартість виконаних робіт відповідачем оплачена частково в сумі 150000грн.00коп., заборгованість складає 149942грн.98коп., згадуваний факт спричинив звернення до суду за захистом порушеного права.
На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №4/14-12/94М/1205000731 від 23.05.2012року, договірної ціни, розрахунку, локального кошторису, підсумкової відомості ресурсів, розрахунку загальновиробничих витрат, дефектного акту, акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, рахунку -фактури №СФ-0000081 від 25.07.2012року, виписки з банківського рахунку від 31.08.2012року, витягу з ЄДРПОУ, Статуту підприємства. Крім того, позивачем надана довідка про наявність заборгованості на час розгляду справи, акт звірки сторін станом на 01.11.2012року, платіжне доручення №1294 від 31.08.2012року.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 526, 549, 611, 624, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
У письмових поясненнях від 21.03.2013року позивач щодо відсутності у договірній ціні та кошторисі посилання на договір, що є підставою для виникнення правовідносин сторін, зазначив, що дані документи складались Підрядником до укладання договору, відповідно в їх тексті відсутнє безпосереднє посилання на договір.
У письмових поясненнях від 03.04.2013року позивач зазначив, що за відсутності дати підписання акту з боку позивача, вважає датою підписання акту 25.07.2012року -дату підписання акту з боку відповідача; вказує, що докази направлення рахунку -фактури на адресу відповідача відсутні, однак рахунок отримано відповідачем, оскільки здійснена його часткова оплата.
Відповідач відзиву на позовну заву не надав, однак надав належним чином засвідчену копію довіреності №887 від 28.12.2011р. на підставі якої начальником Макіївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Єрохіним М.Ю. підписаний договір.
01.04.2013р. відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення, де зазначив, що визнає суму боргу та згоден з її виплатою, однак, посилаючись на тяжких фінансовий стан підприємства, велику дебіторську заборгованість та заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам підприємства, просить суд розстрочити виконання судового рішення з дня набрання його чинності строком 12 місяців з виплатою щомісячно рівними частинами. На підтвердження клопотання відповідач надав довідку про стан дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства на 31.12.2012року.
На дане клопотання відповідача позивач надав письмові заперечення, які отримані через канцелярію суду 03.04.2013року, в яких просить відмовити у задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення суду, оскільки позивач на даний час також знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, має сезонний характер діяльності, значний обсяг дебіторської заборгованості, що істотно погіршує роботу підприємства.
У судовому засіданні 03.04.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві, проти клопотання заперечував.
Представник відповідача у судовому засіданні 03.04.2013року визнав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити клопотання про розстрочку виконання рішення суду.
Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не звертались.
Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явилися у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.
Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
23.05.2012року між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» м.Київ, правонаступником якої є відповідач (Замовник) та Макіївським підрядним спеціалізованим дорожнім ремонтно -будівельний відокремленим підрозділом ПАТ«Облдоррембуд» (Виконавець) укладено договір №4/14-12/94М/1205000731. (арк. справи 11-14).
З боку Замовника договір підписано начальником Макіївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Єрохіним М.Ю. на підставі довіреності №887 від 28.12.2011р., належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.
З боку Виконавця договір підписано Генеральним директором ПАТ «Облдоррембуд».
Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладанням печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження внесення сторонами змін та доповнень у даний договір, визнання договору недійсним у судовому порядку.
Згідно п.1.1 даного договору Виконавець бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, виконати за завданням Замовника роботи з ремонту асфальтового покриття майданчика та під'їзних доріг Макіївського ЛВУМГ «Лот№1-Ремонт асфальтового покриття проммайданчика Макіївського ЛВУМГ», а Замовник прийняти та оплатити виконану роботу.
Строк дії договору встановлено сторонами у розділі 10 договору, а саме: договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами , діє до повного виконання умов договору, але не пізніше 31.12.2012року.
Відповідно п. 1.2 договору склад та обсяг робіт, що доручається до виконання Виконавцеві, визначені у локальних кошторисах на підстав програмного комплексу АВК-5. Вказані локальні кошториси є невід'ємною частиною даного договору.
У пункті 3.1 договору сторони узгодили, що ціна цього договору визначена за результатами процедури закупівлі на основі договірної ціни є твердою та становить 299942грн.98коп., у тому числі ПДВ 49990грн.50коп.
У відповідності до зазначених пунктів договору сторонами підписані договірна ціна та локальний кошторис, які безпосередньо не містять посилання на спірний договір, однак об'єкт у договорі та даних документах є тотожним, ціна, визначена у договірній ціні відповідає п.3.1 договору.
У письмових поясненнях від 21.03.2013року позивач з цього приводу зазначив, що дані документи складались Підрядником до укладання договору, що унеможливлює посилання в його тексті на нього. Відповідач даного факту не спростував. У судовому засіданні представники сторін підтвердили, що договірна ціна та кошторис, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, є невід'ємними частинами договору. Внаслідок наведеного суд приймає дані документи в якості належних доказів у справі та вважає, що сторонами узгоджені всі істотні умови договору.
За умовами п.5.1 договору встановлено, що передбачені у предметі цього договору роботи повинні бути виконані в строк до 31.12.2012року. Місце виконання робіт - м.Макіївка, вул.Антропова, буд.5а,Донецької області.
Здача Виконавцем виконаних за цим договором робіт та приймання їх Замовником оформлюються актом здачі -приймання виконаних робіт. Замовник зобов'язаний підписати поданий Виконавцем акт здачі -приймання виконаних робіт або обґрунтувати причини відмови від його підписання протягом 5 календарних днів з моменту його одержання. (п.п. 5.6, 5.7 договору).
На виконання означених пунктів договору сторонами підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012року форми КБ-2в на загальну суму 299942грн.98коп.(арк. справи 32-34).
Як вбачається з вказаного вище акту, останній містить посилання на договір, що беззаперечно свідчить про його підписання на виконання умов договору.
Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств. Акт містить застереження про підтвердження обсягів виконання робіт. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт.
Датою підписання акту суд вважає дату його підписання з боку відповідача 25.07.2012року, оскільки дата підписання акта з боку позивача відсутня.
Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012року є належними та допустимими доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №4/14-12/94М/1205000731.
За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до п.4.1 договору оплата за виконані роботи здійснюється на банківський рахунок Замовника у безготівковій формі на підставі рахунку Виконавця протягом 30 банківських днів після підписання сторонам акту здачі -приймання виконаних робіт.
В матеріалах справи міститься копія рахунку-фактури №СФ-0000081 від 25.07.2012року на суму 299942грн.98коп., докази направлення його на адресу відповідача відсутні, однак у судовому засіданні уповноважений представник відповідача не заперечував факт його отримання, частково даний рахунок сплачений.
Зокрема, за платіжним дорученням №1294 від 31.08.2012року відповідач сплатив позивачу 150000грн.00коп., копія даного платіжного доручення та виписки з банківського рахунку позивача за 31.08.2012року міститься в матеріалах справи.
Проте, відповідач оплату вартості виконаних робіт у встановлений в договорі строк в сумі 149942грн.98коп. відповідач не здійснив.
Під час розгляду справи відповідач доказів оплати заборгованості в сумі 149942грн.98коп. не надав, при цьому, у клопотанні про розстрочку виконання рішення визнав факт наявності заборгованості за спірним договором у вказаному розмірі.
Крім того, сторонами підписано акт звірки розрахунків, за яким станом на 01.11.2012року заборгованість відповідача перед позивачем складає 149942грн.98коп.
Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов спірного договору відповідач мав оплати всю вартість виконаних позивачем робіт згідно рахунку-фактури, який надає Виконавець, протягом 30 банківських днів після підписання сторонам акту здачі -приймання виконаних робіт.
За приписами постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями» №514 від 03.12.2003р., банківський день це робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.
Отже, під банківським днем слід розуміти день, коли банківська система України дозволяє перераховування коштів.
Таким чином, строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт до 06.09.2012року включно.
Проте, відповідач оплату виконаних робіт не здійснив, заборгованість відповідача перед позивачем на час звернення позивача з позовом до суду складає 149942грн.98коп. та відповідачем визнається.
Таким чином, матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору підряду №4/14-12/94М/1205000731 від 23.05.2012року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 149942грн.98коп., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 149942грн.98коп. Відповідно ПАТ «Укртрансгаз» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов в цій частині повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 149942грн.98коп. підлягають задоволенню, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.
Одночасно розглянувши позовні вимоги щодо стягнення 3% річних, які позивач просить стягнути за період з 25.08.2012року по 06.12.2012року в сумі 1355грн.81коп., суд виходить з наступного.
Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3%річних, суд вважає, що позивач безпідставно нараховує 3% річних за період з 25.08.2012року по 06.09.2012року, оскільки з огляду на встановлений судом строк оплати заборгованості, прострочення виконання грошового зобов'язання відбулось з 07.09.2012року, внаслідок чого, у позивача наявні правові підстави для нарахування 3%річних за період з 07.09.2012року по 06.12.2012року (кінцевий строк визначено позивачем).
З огляду на викладене, здійснивши розрахунок 3%річних за визначений період, суд приходить до висновку, що сума, яка належить до стягнення складає 1118грн.42коп., у іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3%річних слід відмовити.
Щодо вимог про стягнення пені в сумі 3389грн.19коп. за період з 25.08.2012року по 06.09.2012року суд також вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).
За приписами ст.1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Умовами п.7.6 договору передбачено, що за кожний день порушення строку оплати виконаних робіт Замовник сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених робіт.
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Виходячи зі змісту зазначеної норми, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
В даному випадку умовами договору не передбачено, що пеня нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом, тому позивачем за первісним позовом частково перевищено встановлений законом строк нарахування пені.
За висновками суду, які зазначені вище, нарахування пені можливо також саме з 07.09.2012року.
Внаслідок чого, здійснивши розрахунок суми пені за період з 07.09.2012року по 06.12.2012року суд вважає обґрунтованим стягнення пені в сумі 2796грн.07коп., в іншій частині вимог слід відмовити.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про розстрочку виконання рішення, дослідивши матеріали справи та оцінивши в порядку ст.43 ГПК України подані докази, суд вважає за можливе задовольнити вказане клопотання та розстрочити виконання рішення частково з урахуванням наступного.
За приписами ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.
За приписами пункту 7.1.1 постанови Пленуму «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р. розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Як вбачається з поданої заяви, відповідач просить про розстрочку виконання рішення, посилаючись на тяжких фінансовий стан підприємства,велику дебіторську заборгованість та заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам підприємства.
Зокрема, на підтвердження чого надає довідку про загальний стан дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 31.12.2012року, з якої вбачається, що кредиторська заборгованість підприємства майже вдвічі перевищує дебіторську.
Відтак, суд вважає, що наведені відповідачем обставини є такими, що істотним чином ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів на користь позивача.
З урахуванням викладеного, суд керуючись п.6 ст.83 ГПК України, з метою створення належних умов для виконання рішення суду, задля уникнення ускладнень при його виконанні, з огляду на визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі та при одночасному стягненні всієї суми позову, вважає за можливе розстрочити виконання даного рішення суду.
Водночас, задоволення заяви відповідача у повному обсягу з огляду на тривалість порушення прав позивача на отримання відповідних грошових коштів та інфляційні процеси в економіці, призвело б до непропорційного порушення балансу майнових інтересів та невиправданих додаткових втрат позивача. У зв'язку із чим, керуючись встановленими п.6 ст.3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, зважаючи також на те, що розстрочка виконання рішення сприятиме можливості продовження господарської діяльності відповідача, що, в числі іншого, зробить реальною можливість отримання стягувачем боргу, враховуючи матеріальні інтереси сторін, фінансовий стан позивача та відповідача, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви, а саме, надати розстрочку виконання рішення на три місяці рівними частками з дати набрання рішенням суду законної сили.
У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, судовий збір покладаються на відповідача у розмірі 3077грн.15коп.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Облдоррембуд» м.Донецьк до відповідача Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» м.Київ в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз» м.Донецьк про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 149942грн.98коп., 3% річних в розмірі 1355грн.81коп., пені в сумі 3389грн.19коп. задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» м.Київ (01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд.9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь Публічного акціонерного товариства «Облдоррембуд» м.Донецьк (83001,м.Донецьк, вул.Університетська, буд.13, ідентифікаційний код 05505963) суму основної заборгованості в розмірі 149942грн.98коп., 3% річних в розмірі 1118грн.42коп., пеню в сумі 2796грн.07коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 3077грн.15коп.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Розстрочити виконання рішення суду на три місяці рівними частками з дати набрання рішенням суду законної сили, а саме:
- до 14.05.2013року підлягає сплаті сума 52311грн.54коп.
- до 14.06.2013року підлягає сплаті сума 52311грн.54коп.
- до 14.07.2013року підлягає сплаті сума 52311грн.54коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 03.04.2013року оголошено повний текст рішення суду.
Суддя Осадча А.М.