01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.02.2009 № 52/63
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі
за участю представників:
від позивача - Ковальчук О.В.,
від відповідача - Косенко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ММК"
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2008
у справі № 52/63
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ММК"
про стягнення 36525,31 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 36 525,31 грн. заборгованості, з якої 27 184,91 грн. основний борг, 890,67 грн. сума 3 % річних, 7508,01 грн. індекс інфляції, 941,72 грн. пеня за договором на право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами № 319/ТК від 01.02.2005.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2008 позов задоволено, відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати у розмірі 484 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Відповідач посилається на те, що позивач листом № 043-2052/КР від 23.02.2006 в односторонньому порядку розірвав спірний договір, тому зобов'язання за цим договором припинились згідно п. 7.8 договору, ч. 1 ст. 598 ЦК України та ч. 1 ст. 188 ГК України, у зв'язку з чим відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
24.02.2009 представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 36/18 за позовом ТОВ «Компанія ММК» до КП «Київреклама» про стягнення 3 888,00 грн. безпідставно одержаних коштів.
Як вбачається із позовної заяви про повернення безпідставно одержаних коштів, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.180-182 т. І), відповідач обґрунтовує свої позовні вимоги помилковим перерахуванням вказаної суми після розірвання договору позивачем в односторонньому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Виходячи із положень вказаної норми, для зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 36/18 необхідно встановити пов'язаність справ і чим обумовлюється неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи.
Колегія суддів, розглянувши доводи заявленого клопотання, відмовляє в його задоволенні у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених ч. 1 ст. 79 ГПК України, для зупинення провадження у справі, оскільки не вбачається неможливості встановлення у даному процесі всіх обставин спору, зокрема і щодо правової оцінки листа-вимоги позивача від 23.02.2006 № 043-2052/КР.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
01.02.2005 між Госпрозрахунковою організацією «Київреклама», правонаступником якого згідно рішення Київської міської ради від 28.09.2006 № 8/65 є Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) «Київреклама» (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мазда Моторс Київ», яке було перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ММК» (відповідачем) було укладено договір на право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту (-ів) зовнішньої реклами № 319/ТК.
Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язався надати відповідачу право на тимчасове користування місцями за адресами згідно додатків, які є невід'ємною частиною цього договору на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації на розміщення об'єктів зовнішньої реклами, а відповідач використовує надані місця за цільовим призначенням - для розміщення об'єктів зовнішньої реклами (далі - ОЗР), здійснює оплату за право користування місцями та звільняє у 3-денний термін місця після закінчення терміну дії дозволу в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію дозволу та/або цього договору.
Відповідно до п. 2.2 договору дозвіл на розміщення об'єктів зовнішньої реклами є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 7.1 договору, даний договір набуває чинності з дати його підписання сторонами.
Строк дії договору визначається по кожному місцю розташування об'єктів зовнішньої реклами окремо у додатках (адресних програмах), які є невід'ємною частиною договору. Строк дії цього договору може бути продовжено шляхом укладання додаткової угоди та внесення відповідних змін до додатків (п. 7.2 договору).
Згідно додатку № 1 до договору № 319/ТК від 01.02.2005 позивач надав відповідачу право на тимчасове користування місцями за адресою: Печерський район, бульв. Дружби Народів, 4/6 для розміщення рекламної вивіски на термін з 01.02.2005 по 28.02.2006.
Згідно додатку № 2 від 01.07.2005 до договору № 319/ТК від 01.02.2005 позивач надав відповідачу право на тимчасове користування місцями за адресою: Печерський район, бульв. Дружби Народів, 4/6 для розміщення тумби на термін з 01.07.2005 по 31.01.2008.
Головним управлінням контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва КМДА надано відповідачу дозволи на розміщення об'єкта зовнішньої реклами: № 07871-05 строком дії з 17.02.2005 по 30.01.2010, та № 11807-06 строком дії з 26.01.2006 по 31.01.2008.
Пунктом 4 договору визначено порядок розрахунків. Так, згідно п. 4.1 договору розмір плати за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та сплачується відповідачем на підставі рахунків-фактур, наданих позивачем.
Відповідно до п. 4.2 договору відповідач зобов'язаний отримати рахунок на сплату коштів за право тимчасового користування місцем для розташування об'єктів зовнішньої реклами не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця.
У пункті п. 4.3 договору плата за право тимчасового користування місцем для розташування об'єктів зовнішньої реклами складається з базового тарифу та коригуючих коефіцієнтів, на які послідовно перемножується базовий тариф. Нарахування коригуючих коефіцієнтів на базовий тариф, який вказано по кожному з об'єктів зовнішньої реклами у додатках до договору, проводиться у порядку, визначеному виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).
Відповідно до п. 4.5 договору плата за право тимчасового користування місцями сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно, не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця, шляхом перерахування суми коштів, зазначеної в рахунку-фактурі, наданої робочим органом, на поточний рахунок останнього.
Позивачем було виставлено для оплати відповідачем наступні рахунки-фактури № КП-07/39527/4 від 14.09.2007 на суму 7,26 грн., № 57037 від 15.09.2006 на суму 3888,00 грн., № 57038 від 09.10.2006 на суму 1296,00 грн., № 61797 від 15.12.2006 на суму 2592,00 грн., № 65546 від 15.03.2007 на суму 3888,00 грн., № 67677 від 13.04.2007 на суму 1 296,00 грн., № 68871 від 15.05.2007 на суму 1296,00 грн., № 70965 від 15.06.2007 на суму 1296,00 грн., № 73295 від 13.07.2007 на суму 1296,00 грн., № 75045 від 15.08.2007 на суму 1296,00 грн., № КП-07/77866 від 14.09.2007 на суму 1371,35 грн., № КП-07/79266 від 15.10.2007 на суму 1371,35 грн., № КП-07/81720 від 15.11.2007 на суму 1371,35 грн., № КП-07/83681 від 14.12.2007 на суму 1371,35 грн., № КП-07/85710 від 15.01.2008 на суму 1371,35 грн., № КП-07/87548 від 06.02.2008 на суму 255,49 грн., № КП-07/89728 від 14.03.2008 на суму 255,49 грн., № КП-07/92129 від 14.04.2008 на суму 255,49 грн., № КП-07/94225 від 15.05.2008 на суму 255,49 грн., № КП-07/95644 від 05.06.2008 на суму 255,49 грн., а всього на загальну суму 26 285,46 грн.
Окрім того, відповідно до договору та акту ревізії № 29-23/28 від 25.09.2007 Головним Контрольно-ревізійним управлінням України відповідачу було нараховано пеню у розмірі 899,45 грн., яка знайшла відображення у рахунках-фактурах № КП-07/72461/2 від 15.11.2007 на суму 72,43 грн., № КП-07/72462/2 від 30.11.2007 на суму 168,41 грн., № КП-07/72466/2 від 15.11.2007 на суму 181,08 грн., № КП-07/72468/2 від 15.11.2007 на суму 73,04 грн., № КП-07/72469/2 від 15.11.2007 на суму 124,98 грн., № КП-07/72472/2 від 15.11.2007 на суму 279,51 грн.
На підставі вищевказаного, загальна сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 319/ТК від 01.02.2005 становила 27 184,91 грн.
Відповідач заперечує проти стягнення вказаної суми, оскільки вважає, що зобов'язання за договором припинились у зв'язку з розірванням позивачем листом № 043-2052/КР від 23.02.2006 договору в односторонньому порядку.
Проте, такі доводи відповідача колегія суддів вважає помилковими, виходячи з такого.
Так, дійсно 23.02.2006 позивач надіслав відповідачу лист-вимогу № 043-2052/КР, в якому повідомляє відповідача про наявність заборгованості за договором більше ніж за три місяці, а також зазначає, що в разі неперерахування грошових коштів позивач змушений буде розірвати договір на право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами в частині місць, по яких виникла заборгованість більш ніж за три місяці, та надати пропозиції до виконавчого органу Київської міської ради щодо анулювання дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами з подальшим проведенням демонтажу відповідних рекламних засобів.
Відповідно до п. 7.8 договору цей договір може бути розірвано в односторонньому порядку за ініціативою позивача з обов'язковим письмовим повідомленням відповідача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до розірвання у випадках, передбачених п. 7.6.1.- 7.6.10, п. 7.7 цього договору, також з інших підстав, передбачених нормами чинного законодавства.
Згідно п. 7.6.3 договору дія цього договору, в частині одного наданого місця, припиняється внаслідок наявності заборгованості відповідача відповідно до розділу 4 цього договору, більше ніж за три місяці.
Однак, вказаний лист-вимога позивача від 23.03.2006 № 043-2052/КР не може вважатись повідомленням про розірвання договору в односторонньому порядку у відповідності із п. 7.8 договору, оскільки в ньому зазначено лише про право на розірвання договору, а не про розірвання договору з відповідної дати та припинення зобов'язань за цим договором.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати за користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 27 184,91 грн. основного боргу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 7 508,01 грн. інфляційних сум та 890,67 грн. 3 % річних також правомірно задоволена судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договорами.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин повинен сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 6.3 договору за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцями відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
У зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати за користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами позивачем нараховано пеню у розмірі 941,72 грн., яку судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ММК» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2008 у справі № 52/63 не підлягає скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ММК» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2008 у справі № 52/63 - без змін.
2. Матеріали справи № 52/63 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді