01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.02.2009 № 29/475
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Поляк О.І.
Пашкіної С.А.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Мітініна Т.В. (довір. від 14.01.09р.)
відповідача- Буділовський М.М. (довір. від 09.01.09р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Курені"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.01.2009
у справі № 29/475 (Усатенко І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОРІЯ-ФОРТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курені"
про стягнення 160301,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.09р. у справі № 29/475 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія-Форт», стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Глорія-Форт 63 000 грн. основного боргу, 1 472 грн. інфляційних витрат, 3 584 грн. - 3 % річних, 680, 56 грн. державного мита та 50,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідно до умов договору № 10/04-05 від 01.04.05р., укладеного між позивачем і відповідачем, ТОВ “Глорія-Форт» взяв під охорону Універсальний Торгівельний Центр, що розташований по вул. Маршала Малиновського,12, у м. Києві, який належить відповідачу на праві власності та зобов'язався забезпечувати останнього заходами із здійснення загальної охорони Об'єкта.
Відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, частково сплативши позивачу вартість послуг у розмірі 937 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку та карткою розрахунку відповідача, внаслідок чого заборгованість відповідача за Договором на день звернення позивача до суду, за надані послуги з охорони об'єкту становить 63 000,00 грн.
Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача 50 000,00 грн. за надані послуги у грудні 2006 року, як такі що недоведені, оскільки позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження надання послуг з охорони Універсального Торгівельного Центру, а саме акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкової накладної, доказів надіслання на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості за надані послуги з охорони Універсального Торгівельного Центру, розташованого по вул. Маршала Малиновського, 12, у м. Києві тощо.
Суд частково задовольнив вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3 % річних виходячи з суми боргу у розмірі 63 000 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2009р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суму боргу у розмірі 13 000 грн., в іншій частині позовних вимог - відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що ТОВ « Курені» за період дії договору № 10/04-05 від 01.04.05р. проведено оплату за надані послуги ТОВ «Глорія-Форт» на суму 937 000 грн. ТОВ «Курені» визнало позовні вимоги позивача частково в розмірі 13 000 грн., які не були сплачені за послуги надані позивачем у жовтні 2006 року. Відповідач зазначає, що послуги з охорони в листопаді і грудні ТОВ «Глорія-Форт» не надавалися.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Глорія-Форт» просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.09р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення та посилається на те, що виконання умов договору з надання послуг охорони було припинено після направлення ТОВ «Глорія-Форт» претензії № 31 від 26.12.06р. про тимчасове припинення надання охоронних послуг, у зв'язку з несплатою відповідачем за надані послуги.
Позивачем, починаючи з квітня 2005 року по грудень 2006 року, надано замовнику послуги без зауважень щодо обсягів, якості, вартості наданих послуг, що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-приймання робіт. ТОВ «Глорія-Форт», з метою виконання умов Договору в порядку статті 838 Цивільного кодексу України, залучено підрядника ТОВ «САЛД ЛТД», на якого покладено зобов'язання по технічному обслуговуванню та підтриманню в працездатному стані систем охоронної сигналізації, відеоспостереження систем контролю доступу в Універсальному Торгівельному Центрі. Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 47/320 від 20.12.08р. встановлено факт надання послуг ТОВ «САЛД ЛТД» по технічному обслуговуванню систем охоронної сигналізації, відеоспостереження систем контролю доступу в Універсальному Торгівельному Центрі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
Відповідно до умов договору № 10/04-05 від 01.04.05р. (далі-Договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Курені» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Глорія-Форт» (Охоронна фірма), Замовник доручає, а Охоронна фірма бере під охорону Універсальний Торгівельний Центр, який належить Замовнику на праві власності та забезпечує Замовника заходами зі здійснення загальної охорони Об'єкта. Універсальний Торгівельний Центр розташований за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 12 у м. Києві.
В пунктах 2.1., 2.2. Договору сторони встановили, що вартість послуг за один місяць обслуговування складає 50 000,00 грн., з якої вартість послуг 41 666,67 грн., ПДВ 20% 8 333,33 грн. Сплата за охорону відповідно до визначених тарифів здійснюється щомісячно, наперед, не пізніше 15 числа наступного місяця.
Пунктами 9.1. та 9.2. Договору передбачено, що договір укладається терміном на 1 (один) рік та набирає чинності з дня підписання. У разі якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору, жодна зі сторін не запропонувала розірвати договір, він вважається укладеним на той же строк на тих же умовах.
Оскільки сторонами не направлялися пропозиції, щодо розірвання Договору, Договір вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах.
На виконання умов Договору позивачем за період з квітня 2005 року по листопад 2006 року було надано відповідачу послуги з охорони об'єкту на загальну суму 1 000 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ГФ-0000025 від 30.04.2005, № ГФ-0000033 від 31.05.2005, № ГФ-0000041 від 30.06.2005, № ГФ-0000049 від 31.07.2005, № ГФ-0000057 від 31.08.2005, № ГФ-0000065 від 30.09.2005, № ГФ-0000075 від 31.10.2005, № ГФ-0000085 від 30.11.2005, № ГФ-0000095 від 31.12.2005, № ГФ-0000001 від 31.01.2006, № ГФ-0000011 від 28.02.2006, № ГФ-0000021 від 31.03.2006, № ГФ-000031 від 30.04.2006, № ГФ-0000041 від 31.05.2006, № ГФ-0000051 від 30.06.2006, № ГФ-0000061 від 31.07.2006, № ГФ-0000071 від 31.08.2006, № ГФ-0000080 від 30.09.2006, № ГФ-0000089 від 31.10.2006. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ГФ-0000098 від 30.11.2006 ТОВ “Курені» не підписаний.
Пунктом 4.1.6. Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний сумлінно сплачувати кошти за надані послуги на умовах договору.
Відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, за надані послуги розрахувався частково в розмірі 937 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку та карткою розрахунку відповідача.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статей 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Глорія-Форт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Курені» 160 301,00 грн. заборгованості за Договором № 10/04-05 від 01.04.2005 про охорону Об'єкту, в тому числі 113 000,00 грн. - основного боргу, 41 022,00 грн. - інфляційних витрат, 6 279,00 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо оплати за надані послуги по охороні Універсального Торгівельного Центру.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, в розмірі 13 000,00 грн., про що зазначив у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 1 статті 903 даного Кодексу встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Заборгованість в розмірі 13 000 грн. за жовтень 2006 року відповідачем визнається. Відповідач заперечує щодо надання позивачем послуг з охорони Універсального Торгівельного Центру, розташованого по вул. Маршала Малиновського, 12, у м. Києві у листопаді та грудні 2006 року, та посилається на те, що документом, який підтверджує виконання послуг за Договором є акт приймання-передачі виконаних робіт. Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за листопад і грудень 2006 року не підписувалися, оскільки послуги з охорони Об'єкта не надавалися.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, яким позивач обґрунтовує підстави позову та факти, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Стаття 14 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Крім того, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим.
В договорі № 10/04-05 від 01.04.05р. про охорону Об'єкту сторони не передбачили порядок складання та підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, в підтвердження наданих послуг з охорони Універсального Торгівельного Центру.
Відповідач не звертався до позивача з претензією щодо невиконання або неналежного виконання позивачем договірних зобов'язань по охороні Об'єкта.
Крім того, пунктами 2.1., 4.1.6. Договору встановлено вартість послуг за один місяць обслуговування та передбачено обов'язок відповідача сумлінно сплачувати кошти за надані послуги на умовах договору.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги ТОВ “Глорія-Форт» в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з охорони об'єкта за жовтень (13 000грн.) та листопад (50 000 грн.) 2006 року.
Сторонами не оспорюється відмова суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог ТОВ “Глорія-Форт», щодо стягнення з відповідача 50 000,00 грн. послуги у грудні 2006 року. Крім того, в претензії № 31 від 26.12.06р. ТОВ «Глорія-Форт» повідомило ТОВ «Курені» про припинення надання послуг з охорони об'єкта на підставі пункту 5.4.1. Договору, у зв'язку з несплатою ТОВ «Курені» коштів за охорону.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від
простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні витрати в розмірі 1 472,00 грн. та 3 584,00 грн. - 3 % річних.
За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.09р. у справі № 29/475 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу, суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Курені» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.09р. у справі № 29/475 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 29/475 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Поляк О.І.
Пашкіна С.А.
27.02.09 (відправлено)