"27" березня 2013 р. м. Київ К/9991/88322/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П.
при секретарі: Домбровському І.В.
за участю представників:
позивача: Закир'яєвої З.Ф.
відповідача: неприбуття
прокурора: Зарудяна Н.О.
третьої особи: Доценка М.С., Мельничука В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства, заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року
у справі № 2а-1645/11/0170
за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Алуштинське лісове господарство»
до Малоріченської сільської ради
третя особа обслуговуючий кооператив «Лєтній сад Ю.Б.К.»
про визнання нечинним рішення
У лютому 2010 року Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Алуштинське лісове господарство» звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Малоріченської сільської ради, третя особа: обслуговуючий кооператив «Лєтній сад Ю.Б.К.» про визнання протиправним та скасування рішення Малоріченської сільської ради від 30.12.2009 № 45/6 «Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу «Лєтній сад Ю.Б.К.».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Малоріченська сільська рада вийшла за межі власних повноважень, наданих раді Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки спірна земельна ділянка є державною власністю. Питання щодо розпорядження цією земельною ділянкою належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Крім того, ОК «Лєтній сад Ю.Б.К.» у встановленому законодавством порядку не отримав висновок про можливість зміни цільового призначення земельної ділянки, в результаті чого був порушений порядок зміни цільового призначення спірної земельної ділянки.
Правомірність свого рішення Малоріченська сільська рада обґрунтовувала тим, що спірна земельна ділянка знаходилась в адміністративних межах населеного пункту, а оскільки розмежування земель державної та комунальної власності проведено не було, то розпорядження спірною земельною ділянкою належало на той час до компетенції відповідача.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства та заступник прокурора Автономної Республіки Крим оскаржили їх у касаційному порядку.
У касаційних скаргах касатори просили скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким позов Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Алуштинське лісове господарство» задовольнити у повному обсязі.
Касаційні скарги обґрунтовані, зокрема, тим, що спірна земельна ділянка належала до земель державної форми власності, а тому відповідач не мав права нею розпоряджатися. Крім того, спірна земельна ділянка до прийняття оспорюваного рішення належала до земель лісогосподарського призначення, а відповідач неправомірно здійснив зміну її цільового призначення без відповідного погодження з територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства. Крім того, оскільки земельна ділянка займає площу понад 1,00 га, то право на її вилучення у ДП «Алуштинське лісове господарство» має виключно Кабінет Міністрів України відповідно до частини дев'ятої статті 149 Земельного кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Малоріченської сільської ради від 31.08.2006 № 7/60 дозволено ОК «Лєтній сад Ю.Б.К.» збір матеріалів узгодження місцерозташування земельної ділянки площею 9,9942 га у с. Сонячнегірське, в районі погранзастави із земель Алуштинського лісгоспу для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу .
Щодо вилучення та передачі ОК «Лєтній сад Ю.Б.К.» спірної земельної ділянки отримані позитивні висновки Алуштинського міського управління земельних ресурсів при Державному комітеті України по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим № 568 від 15.11.2007, Управління архітектури та містобудівництва Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 516 від 27.09.2006, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №11/2859 від 30.11.2007, Державного підприємства «Кримське протизсувне управління» №145-А від 09.11.2006, Кримського басейнового-управління водних ресурсів №110-04 від 16.01.2009 та Республіканського комітету з охорони культурної спадщини про можливість відведення земельної ділянки за №1012 від 26.07.2007.
Рішенням Малоріченської сільської ради № 20/1 від 28.11.2007 затверджені ОК «Лєтній сад Ю.Б.К.» матеріали попереднього узгодження місцерозташування земельної ділянки площею 9,9942 га., розташованої на території Малоріченської сільської ради у межах с. Сонячногірське в районі погранзастави, за рахунок Алуштинського лісгоспу для будівництва рекреаційного комплексу та надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
На замовлення третьої особи МП «Гранит» розробило проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, який отримав позитивні висновки Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції за №11/877 від 14.04.2008, Кримської республіканської санітарно-епідеміологічної станції Міністерства здоров'я України за №22 від 17.04.2008, Управління Архітектури і містобудівництва Алуштинської міської ради № 62/01-13/08 від 08.05.2008, Алуштинського міського управління земельних ресурсів №244 від 26.05.2008.
На замовлення ОК «Лєтній сад Ю.Б.К.» Державне підприємство «Кримський науково-дослідних і проектний інститут землеустрою» підготувало технічну документацію з детального ґрунтового дослідження земельної ділянки площею 9,9942 га для будівництва рекреаційного комплексу, розташованого в с. Сонячногірське на території Малоріченської сільської ради м. Алушта Автономної Республіки Крим та склало акт прийняття зелених насаджень на відповідальне зберігання.
12.06.2009 складено акт про встановлення в натурі та узгодження меж земельної ділянки, який підписали голова Малоріченської сільської ради, землевпорядник Мале підприємство «Гранит», голова ОК «Лєтній сад Ю.Б.К.», директор Державного підприємства «Алуштинське лісове господарство», голова Обслуговуючого кооперативу «Сонячнегір'я», голова Обслуговуючого кооперативу «Лєтнє містечко» та голова Обслуговуючого кооперативу «Лазуріт».
Згідно з заявою про згоду на вилучення земельної ділянки, посвідченої приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_4, відповідно до пункту «в» частини 5 статті 151 Земельного кодексу України, Державне підприємство «Алуштинське лісове господарство» в особі директора Ушакова Василя Миколайовича, діючого на підставі статуту, надало згоду на вилучення земельної ділянки Сонячнегірського лісництва, квартал 78, виділ 21, 24 площею 9,9942 га., яка знаходиться на території Малоріченської сільської ради в с. Сонячногірське м. Алушта Автономної Республіки Крим та добровільну відмову Державного підприємства «Алуштинське лісове господарство» від земельної ділянки Сонячнегірського лісництва, квартал 78, виділ 21, 24 площею 9,9942 га відповідно до статей 141, 142 Земельного кодексу України.
Складена проектна документація на спірну земельну ділянку пройшла державну експертизу землевпорядної документації Державного комітету України із земельних ресурсів, про що 19.12.2008 надано висновок №1494-08, який після усунення зауважень 28.04.2009 було узгоджено.
30.12.2009 Малоріченська сільська рада прийняла рішення №45/6, яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 9,9942 га Обслуговуючого кооперативу «Лєтній сад Ю.Б.К.» для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу в межах с. Сонячногірське в районі погранзастави.
Згідно з пунктом 2 оспорюваного рішення земельну ділянку площею 9,9942 га за видами земельних угідь: землі вкриті лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю 9,9942 га (графа 23 ф. 6-зем) вилучено з користування Державного підприємства «Алуштинське лісове господарство» та припинено право користування вказаною земельною ділянкою.
Відповідно до пунктів 3-5 рішення відповідача від 30.12.2009 №45/6 спірну земельну ділянку передано ОК «Лєтній сад Ю.Б.К.» в оренду строком на 49 років; земельну ділянку площею 9,9942 га віднесено до земель рекреаційного призначення (шифр строки 86), угіддя: землі, що використовуються для відпочинку, в тому числі кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток згідно з статтею 19 Земельного кодексу України; встановлено розмір орендної плати за використання земельної ділянки в розмірі 3 % від проведеної оцінки земельної ділянки.
11.06.2010 між Малоріченською сільською радою та ОК «Лєтній сад Ю.Б.К.» укладено договір оренди землі. Третя особа сплатила 903 030,00 грн. втрат лісогосподарського виробництва згідно з пунктом 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1279 від 17.11.1997.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що Малоріченська сільська рада приймаючи рішення від 30.12.2009 № 45/6 «Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу «Лєтній сад Ю.Б.К.», діяла у межах повноважень та у спосіб, що були передбачені чинним на той час законодавством.
Крім того, у своїх рішеннях суди попередніх інстанцій керувалися рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.10.2008 у справі №2-22/9844-2008, яким зобов'язано Малоріченську сільську раду затвердити ОК «Лєтній сад Ю.Б.К.» проект відведення спірної земельної ділянки.
Посилаючись на вказане рішення господарського суду, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спір у земельних відносинах щодо передачі в оренду ОК «Лєтній сад Ю.Б.К.» спірної земельної ділянки із земель ДП «Алуштинське лісове господарство» вирішено по суті.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з викладеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд касаційної інстанції звертає увагу, що рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.10.2008 у справі №2-22/9844-2008 не має преюдиційного значення під час розгляду даної справи, оскільки висновки суду господарської юрисдикції не є тотожними обставинам даного спору. Предметом доказування у даній справі є правомірність прийняття відповідачем як суб'єктом владних повноважень рішення від 30.12.2009 № 45/6, а не спір про право користування земельною ділянкою між ОК «Лєтній сад Ю.Б.К.» та ДП «Алуштинське лісове господарство». Крім того, у розгляді справи господарським судом не брали участь Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор, Республіканський комітет АР Крим лісового та мисливського господарства.
Відповідно до положень статті 57 Лісового кодексу, у чинній на момент прийняття оспорюваного рішення редакції, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.
Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини четвертої статті 20 Земельного кодексу України, у чинній на момент прийняття оспорюваного рішення редакції, зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Крім того, частина дев'ята статті 149 Земельного кодексу України визначала, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
Згідно з положеннями частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У той же час, як убачається з оскаржуваних судових рішень, Малоріченська сільська рада як суб'єкт владних повноважень не довела, що під час прийняття рішення від 30.12.2009 № 45/6, спірна земельна ділянка була вилучена у встановленому чинним на той час законодавством порядку у ДП «Алуштинське лісове господарство».
Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з частиною четвертою статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Згідно з пунктом 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Ураховуючи вказані положення правових норм адміністративного судочинства стосовно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та належності доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що під час застосування вказаної норми земельного права суди попередніх інстанцій зобов'язані були встановити правовий статус спірної земельної ділянки на час прийняття відповідачем оспорюваного рішення від 30.12.2009 № 45/6.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності рішення Малоріченської сільської ради від 30.12.2009 № 45/6 були передчасними, оскільки судами під час вирішення даної справи по суті не дотримано принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Зокрема, судам попередніх інстанцій з дотриманням положень статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів необхідно було встановити форму власності на спірну земельну ділянку, до якої категорії земель за цільовим призначенням належала спірна земельна ділянка та чи було дотримано передбаченого законодавством порядку вилучення спірної земельної ділянки з користування у ДП «Алуштинське лісове господарство» на час прийняття Малоріченською сільською радою оспорюваного рішення від 30.12.2009 № 45/6.
З огляду на викладене, доводи касаційних скарг заслуговують на увагу, у зв'язку з чим наявні підстави для її часткового задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.
Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішень по суті спору у даній справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
Касаційні скарги Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства та заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року в даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
(підпис)
К.В. Конюшко
Судді
(підпис)
Л.Я. Гончар
(підпис)
М.П. Гордійчук
З оригіналом згідно