79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.02.09 Справа№ 10/275
За позовом : Національна спілка художників України, м.Київ
До відповідача : ВАТ «Львівгаз», м. Львів
3-тя особа 1 : ТзОВ «Львівська фабрика мистецтв», м. Львів
3-тя особа 2 : ПП «Склоцех»Львівської фабрики мистецтв», м. Львів
Про визнання недійсним акту перевірки
Суддя Довга О.І.
Секретар Яремчук С.М.
Представники :
від позивача : Янівська Т.Я. - представник за дорученням
від відповідача : Шиян М.В. -довіреність № 06-2413 від 29.02.2008 року , Дашо А.Ю. -довіреність № 06-9268 від 21.11.2008 року
третя особа 1 : не з'явились
третя особа 2 : не з'явились
Суть спору :
На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Національної спілки художників України, м. Київ до ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», треті особи - ТзОВ «Львівська фабрика мистецтв», м. Львів, ПП «Склоцех»Львівської фабрики мистецтв», м. Львів про визнання недійсним акту перевірки.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю, просить визнати недійсним Акт перевірки № 1653 від 20.09.2007 року , складений працівниками ВАТ «Львівгаз»при перевірці об'єктів систем газопостачання позивача в м. Львів, вул. Мучна,32.
Представники відповідача проти заявленого позову заперечують, просять припинити провадження у справі, так як спірний акт не є ні нормативним актом ,ні актом індивідуальної дії, а лише засвідчує факти, які мали місце при проведенні перевірки об'єктів позивача у вересні 2007 року. В розумінні ст.12 ГПК України даний спір не підвідомчий господарським судам України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані суду докази в сукупності, суд припиняє провадження у справі з наступного :
У відповідності до ч. 1. ст. 12 ГПК України господарському суду підвідомчі справи про визнання недійсними актів з підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до Листа Вищого арбітражного суду України від 24.09.99р. №01-8/451 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства»та Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.00р. №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»Актом у розумінні ст. 12 ГПК України є офіційний письмовий документ, який породжує правові наслідки, зокрема, певні обов'язки і заборони. Окрім того, чинним законодавством України не передбачено визнання недійсними актів перевірок і протоколів, вчинених у процесі чи за результатами перевірок, так як вони не мають обов'язкового характеру, не породжують правових наслідків, не спрямовані на врегулювання суспільних відносин та не є актами органів, уповноважених у межах своєї компетенції видавати офіційні письмові документи.
Частина 2 ст. 20 ГК України серед актів, визнання незаконними які передбачено ст. 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Окрім того, відповідно до п. 10 Інформаційного Листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. N 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році», акт перевірки, за своїми ознаками не належить до актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин: такий акт та протокол є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки, відтак - зазначені акти можуть бути використані як докази у разі звернення сторони з позовом до суду і підлягають оцінці останнім згідно з вимогами ст. 43 ГПК.
Враховуючи викладене, керуючись п.1 ст.80 ГПК України, суд
Провадження у справі припинити.
Суддя Довга О.І.