01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"17" лютого 2009 р. Справа № 7/563-08
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автострой», м. Сверловськ
до Приватного підприємства «Гіппократ», м. Українка, Обухівський район
про стягнення 42748, 00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Мартинова І.О. (дов. б/н від 05.01.2009 р.);
від відповідача: не з'явився.
секретар судового засідання: Гайдамаченко Н.Ф.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автострой»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Гіппократ»(далі -відповідач) про стягнення 42748, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за договором про надання транспортних послуг на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1-09 від 27.08.2007 р., зокрема, щодо оплати послуг.
Ухвалою суду від 17.11.2008 року було порушено провадження у справі № 7/563-08 та призначено її розгляд на 04.12.2008 року.
В судове засідання 04.12.2008 р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 13.01.2009 р.
Представник відповідача в судове засідання 13.01.2009 р. повторно не з'явився. Представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 9989, 28 грн., з них: 2000, 00 грн. -основна заборгованість, 546, 00 грн. -інфляційні збитки, 62, 00 грн. -3% річних та 7381, 28 грн. пені, з урахуванням зменшеного розміру, розрахованого у відповідності з п. 6 ст. 232 ГК України.
Розгляд справи було відкладено на 05.02.2009р.
Ухвалою голови господарського суду Київської області строк розгляду справи продовжено на один місяць, до 17.02.2009 р.
В судові засідання 05.02.2009 р. та 17.02.2009 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, документів витребуваних ухвалами суду, в тому числі письмового заперечення на заявлені вимоги, не надав.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив
27.08.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автострой»(позивач) та Приватним підприємством «Гіппократ»(відповідач) був укладений договір про надання транспортних послуг на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1-09 (далі-Договір).
Відповідно до п. 1.2 вказаного договору Перевізник надає автомобільні послуги Замовнику з організації вантажу товару в пункт розвантаження та передачі його вантажоодержувачу.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що Перевізник приступає до виконання робіт на підставі Заявки Замовника, що являється невід'ємною частиною Договору.
До обов'язків відповідача, закріплених п. 3.1 Договору, відноситься, зокрема, оплата транспортних послуг, наданих позивачем.
В пункті 4.1 Договору визначено, що оплата проводиться Замовником в порядку та формі, вказаним в транспортній заявці.
Строк оплати, встановлений п. 4.3 Договору, становить 5 банківських днів з моменту отримання Замовником оригінальних документів -рахунку, товарно-транспортної накладної, податкової накладної, акту виконаних робіт.
У відповідності із ст. 8 Договору термін його дії становив з моменту підписання до 31.12.2007 р.
На підставі договору-заявки № 253 від 29.08.2007 р. позивач надав послуги з транспортування вантажу за маршрутом, вказаним в заявці, на загальну суму 3100, 00 грн.
Таким чином, свої зобов'язання за Договором позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 978329 від 30.08.2007 р., актом здачі-приймання № ОУ-0000135 від 29.08.2007 р. та податковою накладною № 132 від 29.08.2007 р. (належним чином завірені копії в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).
Оригінальні документи на оплату вказаних послуг отримані відповідачем 07.09.2007р., про що свідчить поштове повідомлення № 77610, відправлене 04.09.2007 р.
З наведеного вбачається, що відповідач мав розрахуватися з позивачем до 14.09.2007 р. (5 банківських днів).
Оскільки оплата відповідачем проведена не була, 08.10.2007 р. позивач звернувся до нього з претензією про погашення існуючої заборгованості. Вказана претензія отримана відповідачем 11.10.2007 р. (поштове повідомлення № 83009).
У відповідь на претензію 19.10.2007 р. відповідачем на розрахунковий рахунок позивача перераховано 1100, 00 грн., що фактично підтверджує визнання ним заборгованості.
На момент звернення до суду відповідач заборгував позивачеві 2000, 00 грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В частині 1 статті 903 ЦК України вказується, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача розмір інфляційних збитків становить 546,00 грн., а 3 % річних - 62 грн.
Господарський суд здійснив перерахунок вказаних штрафних санкцій та дійшов висновку про правильність їх нарахування.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 7381, 28 грн. ( з урахуванням уточнених позовних вимог), суд виходить з наступного.
Пунктом 4.3 укладеного між сторонами Договору передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань у вигляді пені, що становить 10 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Статтею 1 Закону України від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Господарський суд відповідно до вимог чинного законодавства здійснив перерахунок пені, нарахованої позивачем та дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня у розмірі 192, 43 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково, у сумі 2800, 43 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Гіппократ»(08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6, код ЄДРПОУ 23239666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автострой» (94800, Луганська область, м. Свердловськ, кв. 60 років СРСР, 23, код ЄДРПОУ 32697327) 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. боргу, 192 (сто дев'яносто дві) грн. 43 коп. пені, 62 (шістдесят дві) грн. 00 коп. - 3 % річних, 546 (п'ятсот сорок шість) грн. 00 коп. інфляційних збитків та судові витрати: 28 (двадцять вісім) грн. 00 коп. державного мита та 7 (сім) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В.М.