Запорізької області
09.12.08 Справа № 22/265/08
Суддя Скиданова Ю.О.
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група “Інтерпап» (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 8 А, оф. 291; 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 17)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» (72312, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Карла Маркса, 21)
про стягнення 16054,44грн.
Суддя Скиданова Ю.О.
Представники сторін:
від позивача: Небога О.П. довіреність № 9 від 08.01.2008р.
Позднякова Ю.В. -довіреність № 37 від 02.10.2008р.
від відповідача: не прибув
Заявлені позовні вимоги про стягнення 16054,44 грн. які складаються з: 15309,80грн. - основного боргу, 322,15 грн. -відсотків за користування коштами, 422,49 грн. - пені.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.11.2008 р. порушено провадження у справі № 22/265/08, судове засідання призначено на 04.12.2008 р.
Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 04.12.2008р., у зв'язку із хворобою судді Скиданової Ю.О., розгляд справи відкладався до 09.12.2008р.
У судовому засіданні 09.12.2008р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник відповідача в судове засідання 09.12.2008р. не прибув, проти позову не заперечив, письмовий відзив на позов, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про причини можливої неявки уповноваженого представника суд не попередив. Заяв про розгляд справи у відсутності представника відповідача до суду не надходило. Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 04.12.2008р.
Згідно з “Нормативами частоти обліку перевезення, доставки пошти, вилучення кореспонденції з поштових ящиків і основні контрольні строки опрацювання і доставлення поштових відправлень, періодичних видань», затверджениими наказом Міністерства зв'язку України № 115 від 05.08.1994р. зареєстрованим в МЮУ 29.08.1994 р., за № 205/415, контрольний строк проходження кореспонденції, що пересилається по мережі пошти, при її здачі відправником до 12 години не повинно перевищувати - між районними центрами області - три дні.
При здачі кореспонденції після 12 годин термін проходження поштового відправлення збільшується на один день.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
В матеріалах справи міститься витяг з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 626740, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» зареєстровано 06.05.2003р. за адресою: 72312, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Карла Маркса, 21.
Відповідач у справі № 22/265/08 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, його справи повинні вести його органи, керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач не надав.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Неявка сторін чи їх представників в судове засідання не звільняє від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд вирішив розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.
За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У судовому засіданні 09.12.2008р. позивач надав клопотання яким просить суд стягнути з відповідача 322,15 грн. -відсотків за користування коштами та 422,49 грн. - пені. Своє клопотання мотивує тим, що в рахунок сплати заборгованості відповідач після звернення з позовом до суду сплатив суму основного боргу в розмірі 15309,80грн.
Заява відповідає вимогам ст. 22, 28 ГПК України, та приймається судом.
Крім того представник позивача надав клопотання, яким просить суд стягнути з відповідача 61,20грн. сплачених позивачем за витяг з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, у підтвердження надав копію платіжного доручення від 05.12.2008р. № 2762.
Суд розглянувши клопотання представника позивача в задоволені його відмовляє, оскільки дане клопотання фактично є збільшенням розміру позовних вимог та повинно бути оформлене відповідно до вимог ч. 4 ст. 22 ГПК України, тобто направлено належним чином оформлену заяву про уточнення позовних вимог відповідачу та сплачено державне мито за збільшення позовних вимог. Зазначених дій позивачем зроблено не було. В той же час вказана сума (61,20грн.) не є судовими витратами в понятті ст. 49 ГПК України, оскільки витрати на отримання витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців фактично є витратами на засоби доказування в судовому процесі.
Крім того, позивач надав суду клопотання про припинення провадження по справі в частині стягнення 15309,80грн. основного боргу у зв'язку з сплатою його відповідачем.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві з урахуванням заяви про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості. Просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 322,15 грн. -відсотків за користування коштами та 422,49 грн. - пені.
Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що 08 жовтня 2007 року між ТОВ Торгова група “Інтерпап» (надалі позивач) та ТОВ “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» (надалі - відповідач) був укладений договір № 043/3 (надалі Договір).
Згідно п.п. 1.1 Договору позивач зобов'язався в порядку та на умовах договору, передати у власність відповідачу, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в договорі, прийняти та оплатити паперову продукцію, що перераховані в рахунку-фактурі або специфікації, які являються невід'ємною частиною договору.
п. 5.2 передбачено, що розрахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача у повному обсязі, або частками протягом 15 календарних днів з дня передачі товару.
Так, за накладними № ЗГ-0001313 від 11.09.2008р. та № ЗГ-0001434 від 18.09.2008р. (копії в матеріалах справи) відповідачу було поставлено товар - паперову продукцію на загальну суму 19309,80грн.
Товар отримувався представником відповідача на підставі довіреностей № 168 від 18.09.2008р. та № 140 від 11.09.2008р.(копії в матеріалах справи).
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем заборгованість була погашена частково в сумі 4000,00грн., що підтверджується матеріалами справи.
На день звернення позивача з позовом до суду за відповідачем рахувалася заборгованість в розмірі 15309,80грн.
У зв'язку із повним погашенням відповідачем основного боргу в сумі 15309,80грн. після направлення позову до суду, що підтверджується платіжними дорученнями № 1180 від 03.12.2008р. та № 1181 від 03.12.2008р., в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 422,49грн. пені за період часу з 27.09.2008р. по 03.11.2008р.
ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
П. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 10.2. Договору, який передбачає, що у разі порушення термінів оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожен день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до розрахунку позивача сума пені за період з 27.09.2008р. по 03.11.2008р. складає 422,49грн.
Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обгрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення відсотків за період з 27.09.2008р. по 03.11.2008р. в сумі 322,15грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 692 ГК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
п. 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги щодо стягнення процентів позивач обґрунтовує п. 5.5. Договору, який передбачає, що у разі прострочення відповідачем оплати поставленого товару, відповідач зобов'язаний сплатити повну вартість товару, а також згідно зі ст. 692 ЦК України, сплачує відсотки за користування чужими коштами у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування процентів, встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.
На підставі викладено позовні вимоги задовольняються частково.
Судові витрати відносяться на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» (72312, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Карла Маркса, 21, код ЄДРПОУ 32475289) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група “Інтерпап» (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 8 А, оф. 291; 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 17, р/р 260040131899 у ЗАТ “Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 35137937) 422(чотириста двадцять дві)грн. 49 коп. пені; 322(триста двадцять дві)грн. 15 коп. процентів за користування коштами; 160(сто шістдесят)грн. 54коп. державного мита; 118(сто вісімнадцять)грн. 00коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В частині стягнення 15309,80грн. основного боргу провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.01.2009р.
Суддя Ю.О. Скиданова