Запорізької області
22.12.08 Справа № 28/458/08
Суддя Яцун О.В.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал», АР Крим, м.Сімферополь
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод СВКОМ-ХХІ», м.Запоріжжя
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Гордисова І.М. -представник на підставі довіреності №б/н від 06.11.2008р.
від відповідача: не з'явився
22.10.2008р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ “Завод СВКОМ-ХХІ» 15900грн.00коп. безпідставно набутих коштів, 218грн.24коп. 3% річних, 872грн.98коп. процентів за користування грошовими коштами, 502грн.13коп. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.10.2008р. порушено провадження у справі №28/458/08, судове засідання призначено на 01.12.08р.
За клопотанням представника позивача справа розглядалась без застосування технічної фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 01.12.2008р. було встановлено, що у відповідача інша юридична адреса. З метою надання додаткових доказів та необхідністю надсилання копії позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача, розгляд справи було відкладено 22.12.2008р.
В судовому засіданні 22.12.2008р. представник позивача надав письмове пояснення до позовної заяви, яким позивач підтримує в повному обсязі заявлені позовні вимоги та обґрунтовує наступним: всупереч вимогам статей 509,252,526,530 ЦК України та статті 193 ГК України відповідачем було порушено зобов'язання щодо поставки передплаченого двигуна та повернення безпідставно збережених грошових коштів, перерахованих на його рахунок в якості передплати. Таким чином мало місце тривале користування відповідачем чужими грошовими коштами без достатніх правових підстав на це та прострочення виконання грошового зобов'язання. Представник позивача просив позовні вимоги задовольнити саме на підставі ст.1212 ЦК України.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно довідки ЄДРПОУ №15-7/5666 адреса Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАВОД СВКОМ ХХІ»: 69068, м.Запоріжжя, вул. 8 Березня, 56, кв.3. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті та прийняття рішення.
У відповідності до ст.85 ГПК України в судовому засіданні за згодою представника позивача було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, зобов'язання виникають з угод; адміністративних актів; внаслідок заподіяння шкоди; з подій, що породжують цивільно-правові наслідки.
Як свідчать надані до суду документи, між сторонами виникли правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Відповідач зобов'язався поставити двигун ЯМЗ згідно виставлено рахунку №32 від 24.03.2008р., а позивач, в свою чергу, мав прийняти та оплатити отримане майно.
Згідно зі ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Разом з тим, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, поставку майна на адресу позивача не здійснив.
Зазначений факт став підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на норми ст. 1212 ЦК України, якими встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Проаналізувавши надані до суду документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Як вже було зазначено, стаття 1212 ЦК України визначає поняття безпідставного набуття, збереження майна (безпідставного збагачення) і встановлює умови його виникнення. Зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов:
По-перше, щоб мало місце набуття або зберігання майна.
Факт зберігання майна матеріалами справи доведений
По-друге, щоб набуття або зберігання здійснено за рахунок іншої особи.
Відповідач доказів виконання прийнятих на себе зобов'язань щодо поставки майна -двигуна ЯМЗ суду не надав. В той же час, матеріали справи підтверджують зберігання грошових коштів отриманих від позивача в якості попередньої оплати.
По-третє, щоб були відсутні правові підстави для набуття або зберігання майна.
Разом з тим, між сторонами відбувся правочин, який за своєю правовою природою є угодою купівлі-продажу
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням вищевикладеного, правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не ст.1212 ЦК України на яку посилається позивач, як на підставу позовних вимог.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ “Завод СВКОМ-ХХІ» 15900грн.00коп. безпідставно набутих коштів на підставі норм ст.1212 ЦК України слід відмовити.
Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів у відповідності норм чинного законодавства, яке регулює правовідносини сторін.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 218грн.24коп. 3% річних, 502грн.13коп. інфляційних втрат. Заявлених позивачем у відповідності до ст.625 ЦК України.
Оскільки норми зазначеної стаття передбачають відповідальність за порушення грошового зобов'язання, разом з тим відповідач зобов'язався поставити двигун ЯМЗ згідно виставленого рахунку.
Отже у відповідача не грошові зобов'язання, тому з норми вказаної статті не застосовуються.
Також задоволенню не підлягають вимоги про стягнення 872грн.98коп. процентів за користування грошовими коштами.
Судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.11,509,526,1212 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,
В задоволені позовних вимог відмовити.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 15 січня 2009р.