10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"17" лютого 2009 р. Справа № 8/713
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О
суддів: Зарудяної Л.О.
Ляхевич А.А.
при секретарі Якобчук Ю.Г. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Шарлай В.Д. - представника за довіреністю №01/286 від 09.02.2009р.,
від відповідача: Гукової Н.Є. - представника за довіреністю від 06.10.2008р.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт", м.Житомир
на рішення Господарського суду Житомирської області
від "25" вересня 2008 р. у справі № 8/713 (суддя Давидюк В.К.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат",м.Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт", м.Житомир
про стягнення 26773,29 грн.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.09.2008р. у справі №8/713 частково задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат", м.Одеса та стягнуто на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт", м.Житомир 19200,00грн. основного боргу, 3726,17грн. пені, 229,49грн. витрат по сплаті державного мита, 101,04грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Цим же рішенням відмовлено в позові частині стягнення 3847,12грн. пені.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду від 25.09.2008р. про часткове задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому, скаржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема, при прийнятті рішення, суд не взяв до уваги те, що позивач не обґрунтував свої вимоги, оскільки не надав суду специфікацію в якій визначені кількість, асортимент, ціна за одиницю та вартість товару, яка оформлена на партію товару, згідно товарно-транспортної накладної №1/6136 від 14.02.2007р. Таким чином, факт передачі товару відповідачу не доведено. Відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу) застосовується позовна давність в один рік. Відповідач не заявив про застосування строків позовної давності, оскільки не визнає заборгованості за партію товару по накладній №1/6136 від 14.02.2007р.
В засіданні апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в засіданні апеляційного господарського суду просив рішення господарського суду від 25.09.2008р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В поясненнях, наданих апеляційному господарському суду 17.02.2009р. позивач вказує на те, що станом на 01.01.2007р. за ТОВ "Бакалія-Продукт" рахувалась заборгованість в розмірі 126 191,00грн., яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за раніше укладеним договором №44 від 25.01.2005р. Відповідач в 2007 році провів платежі за отриманий товар у розмірі 172991,00грн., які були визначені як виконання зобов'язань за договором №20 від 03.01.2007р., про що свідчить реєстр платіжних документів від 03.01.2007р. Крім цього, позивач звертає увагу на те, що в рахунку від 25.04.2007р. відповідачем зроблено посилання на договір №11 від 01.01.2006р. Проте, такого договору між підприємствами укладено не було.
Вислухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.07р. між Відкритим акціонерним товариством "Одеський олійножировий комбінат" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Бакалія-Продукт" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №20 (а.с.10-12).
Пунктом 1.1 договору №20 передбачено, що продавець зобов'язувався на умовах договору передавати у власність покупця за його попередніми заявками, а покупець зобов'язався приймати і оплачувати олійножирову продукцію виробництва ВАТ "Одеський олійножировий комбінат". Повне найменування товару, його кількість, асортимент, ціна одиниці товару та вартість містяться в специфікаціях, які оформляються на кожну партію товару і є невід'ємною частиною даного договору.
Специфікацією №1 до договору №20 від 03.01.2007р. сторони погодили поставку товару - маргарину в кількості 20 тонн, на загальну суму 68000,00грн.
На виконання умов договору №20 від 03.01.2007р., згідно з товарно-транспортною накладною №1/6136 від 14.02.2007р. та на підставі довіреності серії ЯМФ №421178 від 14.02.2007р., виданої Дубчаку В.І., відповідач отримав від позивача товар - маргарин м'який "Сонечко" та маргарин столовий "Молочний" в кількості 12 тонн, на загальну суму 68000,00грн. (а.с. 13-14).
У відповідності з п.2.3 договору від 03.01.2007р., покупець проводить оплату за товар на умовах, визначених специфікацією. Оплата вартості отриманого товару проводиться покупцем в грошовій формі, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця, з відстрочкою платежу 10 календарних днів після поставки товару на склад покупця.
Позивач в своїй позовній заяві вказує на те, що за отриманий по договору купівлі-продажу №20 товар, відповідач, в період з 14.02.2007р. по 15.01.2008р., провів розрахунок на суму 48800,00грн. Станом на 15.07.2008р., за ТОВ "Бакалія-Продукт" рахується заборгованість у розмірі 19200,00грн., яка виникла в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті товару по договору купівлі-продажу №20 від 03.01.2007р.
В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, складений сторонами станом на 20.08.2008р. (а.с. 85). Із вказаного акту вбачається, що сторони не погодили суму заборгованості відповідача, зокрема, за даними ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" сальдо на 20.08.2008р. становить 19200,00грн., а за даними ТОВ "Бакалія-Продукт" заборгованість перед позивачем відсутня. При цьому, в акті звірки взаєморозрахунків ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" зазначає про проведення розрахунків відповідачем 25.04.2007р. на суму 18800,00грн., 25.05.2007р. на суму 3700,00грн. та 25.05.2007р. на суму 1300,00грн., тоді як ТОВ "Бакалія-Продукт" зазначені суми не відображені в акті. Натомість, ТОВ "Бакалія-Продукт" в акті зазначає про проведення оплати в період з 19.03.2007р. по 20.04.207р. на суму 43000,00грн. (19.03.2007р. - 10000,00грн., 23.03.2007р. - 1000,00грн., 30.03.2007р. - 2000,00грн., 06.04.2007р. - 20000,00грн., 16.04.2007р. - 5000,00грн., 20.04.2007р. - 5000,00грн.). Зазначені проплати не відображені в акті взаєморозрахунків позивачем. Інші суми проплат, зазначені сторонами в акті, співпадають.
Представник позивача в засіданні апеляційного господарського суду пояснив, що проведені відповідачем платежі в період з 19.03.2007р. по 20.04.207р. зараховані ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" в рахунок погашення заборгованості відповідача за попереднім договором купівлі-продажу №44 від 25.01.2005р., оскільки в платіжних документах не було чітко зазначено призначення платежу. В підтвердження існування між сторонами договірних відносин до укладення договору купівлі-продажу №20 від 03.01.2007р., позивачем представлено суду укладений між ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" та ТОВ "Бакалія-Продукт" договір купівлі-продажу №44 від 25.01.2005р.
Відносно сум, які не були узгоджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
З наявного в матеріалах справи реєстру платіжних документів вбачається, що 25.04.2007р. відповідач перерахував на рахунок позивача 20 000,00грн. (а.с. 55-57). В графі "призначення платежу" вказано про оплату за продовольчі товари, згідно договору №11 від 01.01.2006р. Проте, згідно з поясненням позивача такий договір між сторонами не укладався. В зв'язку з цим, позивач частину коштів в розмірі 1 200,00грн. зарахував в рахунок погашення заборгованості по договору №44 від 25.01.2005р., а іншу суму - 18 800,00грн. зарахував в рахунок погашення заборгованості по договору №20 від 03.01.2007р.
25.05.2007р. відповідачем здійснено два платежі на користь позивача на суми 1300,00грн. та 3700,00грн. При цьому, при проведені платежу в сумі 1300,00грн., в графі "призначення платежу" вказано про оплату за товар, згідно договору №44 від 25.01.2005р. Проте, позивач зазначений платіж зарахував в якості погашення заборгованості по договору №20 від 03.01.2007р., оскільки заборгованість по договору №44 від 25.01.2005р. на цей час вже була погашена. Інший платіж на суму 3700,00грн. позивач, також, зарахував в якості погашення заборгованості по договору №20 від 03.01.2007р., оскільки в графі "призначення платежу" зазначено про оплату за продовольчі товари, згідно договору б/н від 01.01.2006р., а такий договір між сторонами не укладався.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт проведення відповідачем розрахунків з позивачем по договору №20 від 03.01.2007р. на суму 48800,00грн. На час розгляду спору, непогашеною залишилась заборгованість ТОВ "Бакалія-Продукт" перед позивачем по договору №20 від 03.01.2007р. в сумі 19200,00грн.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 11 та стаття 509 ЦК України передбачають, що однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного та ч.1 ст. 193 Господарського кодексів України).
Відповідач не подав суду доказів проведення розрахунків з позивачем на суму 19200,00грн., а тому місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" про стягнення з ТОВ "Бакалія-Продукт" основного боргу в розмірі 19200,00грн.
Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 7573,29грн. за порушення строків оплати товару за період з 24.02.2007р. по 15.01.2007р.
Згідно з п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нормою статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. У відповідності до статті 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6.1 договору №20 від 03.01.2007р. передбачено, що у випадку порушення строків оплати, покупець зобов'язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми вартості партії товару за кожен день прострочення.
У відповідності з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Проте, позивач не врахував вимог закону та нарахував пеню за період з 24.02.2007р. по 15.01.2007р. Крім цього, при нарахуванні пені позивачем невірно застосовано облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. На зазначені обставини обґрунтовано звернув увагу суд першої інстанції.
Судом правомірно не застосовано строку позовної давності, передбаченого ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення пені, оскільки відповідач не звертався до суду із заявою про застосування строків позовної давності.
Місцевим господарським судом, з урахуванням вимог частини 6 статті 232 ГК України та суми основного боргу, проведено власний розрахунок пені, за шість місяців прострочки, яка становить 3726грн.17коп. Зазначений розрахунок ґрунтується на нормах чинного законодавства.
За наведених обставин, місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з ТОВ "Бакалія-Продукт" на користь ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" основного боргу в розмірі 19200,00грн. та пені в сумі 3726грн.17коп. та відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 3847грн.12коп.
Судом, у відповідності з ст. 49 ГПК України, правомірно покладено на сторони судові витрати пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт", м.Житомир не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Житомирської області від 25.09.2008р. має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Житомирської області від 25 вересня 2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт", м.Житомир - без задоволення.
2. Справу № 8/713 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Вечірко І.О
судді:
Зарудяна Л.О.
Ляхевич А.А.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд