Запорізької області
22.01.09 Справа № 20/508/08-18/274/08
Суддя Носівець В.В.
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Крок Г.Т.», м. Запоріжжя
до Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь», м. Запоріжжя
про стягнення суми 1345726,91 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Грибова І.В. довіреність № 1 від 17.04.2007 р.
від відповідача: Ніколенко М.М. довіреність 20-426 від 10.12.2008 р.; Пругло Т.М. довіреність 20-424 від 10.12.2008 р.
До господарського суду Запорізької області 09.10.2008 року звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Крок Г.Т.» з позовною заявою до відповідача - відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь» про стягнення 1345726,91 грн., на підставі договору поставки № 20/2008/928 від 29.02.2008р. та ст. 712 ЦК України, ст.ст. 173, 175, 193 ГК України.
Ухвалою суду від 14.10.2008 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/508/08, судове засідання призначено на 13.11.2008 р.
На адресу суду 12.11.2008 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає, що позивач по видатковій накладній № 1358 від 02.05.2008 р. поставив продукцію на загальну суму 1345726,91 грн., але не виставив рахунок до оплати, як то передбачено умовами договору. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 13.11.2008 р. оголошено перерву до 08.12.2008 р. На підставі розпорядження в. о. голови господарського суду Запорізької області № 1782 від 18.12.2008р., справа передана на розгляд судді Носівець В.В., а на підставі ухвали суду від 08.12.2008 р. прийнята до свого провадження суддею Носівець В.В. Ухвалою суду від 08.12.2008 р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 22.01.2009 р.
У судовому засіданні 22.01.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги. Мотивує свою позицію тим, що відповідачем отримана продукція, позивач виставив відповідний рахунок разом із накладною, але відповідач так і не оплатив вартість поставленої продукції.
Представники відповідача факт отримання продукції від позивача підтвердили у судовому засіданні, однак, позовні вимоги не визнають, двічі надали додаткові пояснення, наполягають на відмові у задоволенні позовних вимог.
Судом, за згодою представників сторін, у судовому засіданні 22.01.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд, -
29.02.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Крок Г.Т.» (надалі -постачальник, позивач) та відкритим акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь» (надалі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №20/2008/928 (надалі -договір), відповідно до якого, постачальник зобов'язався виготовити та поставити, а покупець - на умовах даного договору, прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість, якої вказані в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.
Відповідно до п. 3.1 договору орієнтовна сума договору складає 2714201,08 грн. з урахуванням ПДВ. Кінцева сума договору визначається шляхом сумування вартості продукції, вказаної у заявках відповідача.
Сторони у договорі визначили перелік товаросупровідних документів, а саме: накладна, сертифікат якості, рахунок, податкова накладна (п. 4.3. договору).
Згідно з п. 5.1 договору розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 15 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції, відповідно до р. 6 на підставі наданих документів, вказаних у п. 4.3. даного договору. При відсутності вказаних документів строк розрахунку переноситься до моменту отримання повного пакету документів ...
Позивач, згідно умов договору, виготовив і поставив позивачу продукцію на загальну суму 1345726,91 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1358 від 22.05.2008 р. Також виставив на сплату поставленої продукції рахунок № 1680 від 22.05.2008 р., що підтверджується тією ж накладною (передостання строчка видаткової накладної № 1358 від 22.05.2008 р.: рахунок для оплати пред'явлений).
Факт отримання відповідачем продукції 22.05.2008 р. на загальну суму 1345726,91 грн. підтверджується вказаною накладною, матеріалами справи, а також, представниками відповідача у судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідач не розрахувався за фактично отриману продукцію на протязі 15 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції; претензій, (зауважень) щодо кількості та якості отриманої продукції, згідно розділу 6 договору, від відповідача не надходило.
Пояснення та заперечення відповідача щодо неотримання повного пакету документів, зокрема рахунку, відповідно до чого, у відповідача не настало зобов'язання щодо оплати за поставлену продукцію позивачем -є хибними та безпідставними, на думку суду, з огляду на викладене вище.
У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором, позивач направив відповідачу лист вих. № 688 від 24.06.2008 р., в якому просив відповідача оплатити рахунок № 1680 від 22.05.2008 р. на суму 134576,91 грн., оскільки строк оплати закінчився 11.06.2008 р. Відповідач вказаний лист залишив без реагування. 29.08.2008 р. позивач направив відповідачу претензію (вих. № 511/1 від 20.08.2008 р.), з вимогою оплатити рахунок № 1680 від 22.05.2008 р. на суму 134572,91 грн., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Відповідачем вказана претензія отримана 01.09.2008 р. і також залишена без реагування та задоволення.
Крім того, суд зауважує, що в зв'язку із можливим врегулюванням спору мирним шляхом, відповідач клопотав про відкладення розгляду справи до 08.12.2008 р. з метою врегулювати спір. Судом (у попередньому складі - суддя Гандюкова Л.П.) була надана така можливість сторонам та в судовому засіданні оголошена перерва до 08.12.2008 р. За цей час позивач направив на адресу відповідача повторно рахунок № 1680 від 22.05.2008 р., що підтверджується фіскальним чеком «УКРПОШТИ»та описом вкладення у цінній лист від 13.11.2008 р. 18.11.2008 р. рахунок № 1680 від 22.05.2008 р., направлений повторно, був отриманий відповідачем (арк. справи 75). Але після закінчення 15-денного терміну з дня отримання (повторно) рахунку, відповідно до умов договору, відповідач вартість отриманої продукції так і не сплатив. Таким чином, відповідачем не було надано суду, ані доказів виконання своїх зобов'язань за договором, ані доказів відсутності у нього, вказаних у п. 4.3. договору, документів, як на момент поставки продукції, так і на момент розгляду справи в суді - 22.01.2009 р.
Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1345726,91 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму...
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України...
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до норм ст. 610 ЦК України визначено, що: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, доведений позивачем у судовому засіданні.
Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1345726,91грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати по сплаті державного мита, витрат на ІТЗ судового процесу та сплаті послуг адвоката. Зазначив у позовній заяві, що відповідні документи будуть представлені до суду. Документи щодо підтвердження надання послуг адвоката позивачу та їх оплати, надані суду не були, відтак вимога про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, в якості судових, не підлягає задоволенню, згідно з п.п. 10, 11 Роз'яснення президії ВАСУ від 04.03.1998 р. № 02-5/78 зі змінами.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати (державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу) покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1 Позов задовольнити.
2 Стягнути відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, р/р №26003032840001 у АКБ “Індустріалбанк», МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191230) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Крок Г.Т.» (69097, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 7, р/р № 26003301167604 у Орджонікідзевському б/б відділенні філії ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313333, код ЄДРПОУ 13638750) 1345726 (один мільйон триста сорок п'ять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 91 коп. основного боргу, 13457 (тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 27 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 29.01.2009 р.