Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
06.02.2009
Справа №2-15/9361-2008
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Салта ЛТД» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Комунальна/пров. Промежуточний, 24/3, ідентифікаційний код 22277848)
До відповідача Дочірнього підприємства «Кримський винний Дім Товариства з обмеженою відповідальністю «L'EMPIRE DU VIN» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Люби Самаріної , 19, ідентифікаційний код 32945625)
Про стягнення 4542,98 грн.
За зустрічним позовом Дочірнього підприємства «Кримський винний Дім Товариства з обмеженою відповідальністю «L'EMPIRE DU VIN» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Люби Самаріної , 19, ідентифікаційний код 32945625)
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Салта ЛТД» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Комунальна/пров. Промежуточний, 24/3, ідентифікаційний код 22277848)
Про визнання недійсними актів
Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко
Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Махлай О.В., довіреність № 2 від 12.01.2009 р., у справі
Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Прикуль Ю.І., довіреність б/н від 03.01.2009 р., у справі
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Салта ЛТД» звернулося з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача Дочірнього підприємства «Кримський винний Дім Товариства з обмеженою відповідальністю «L'EMPIRE DU VIN» про стягнення 4542,98 грн., в тому числі 4068,75 грн. заборгованості, 244,20 грн. пені, 10,03 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за виготовлену позивачем поліграфічну продукцію за договором № 414 від 02.08.2006 р., в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 4068,75 грн., що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Салта ЛТД» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 244,20 грн. пені, 10,03 грн. 3% річних за порушення умов договору.
У судовому засіданні 14.10.2008 р. представником відповідача був наданий відзив відповідача на позов, в якому він проти позову заперечує, просить суд у позові відмовити. Так, відповідач зазначає, що позивачем були надані послуги вартістю 4068,75 грн., які не були предметом договору № 414 від 02.08.2006 р, а отже на вказані послуги не розповсюджуються умови договору про оплату товару, а також не можуть бути застосовані штрафні санкції за прострочення оплати.
У судовому засіданні 13.11.2008 р. представником позивача була надана заява про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за виконану роботу з друкування з урахуванням техпотреб на приладження та за послугу по розмотці та нарізанню паперу під пергамент без договору у розмірі 4068,75 грн.
Судом вказана заява була прийнята до розгляду.
У судовому засіданні 11.12.2008 р. представником позивача була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення 244,20 грн. пені за недодержання строків оплати та 20,03 грн. річних.
Судом вказана заява була прийнята до розгляду.
16.12.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшла зустрічна позовна заява, згідно якої Дочірньє підприємство «Кримський винний Дім Товариства з обмеженою відповідальністю «L'EMPIRE DU VIN» просить суд визнати таким, що не є дійсними Акт здавання-приймання виконаних робіт № 26 від 26.06.2008 р. та Акт здавання-приймання виконаних робіт № 27 від 27.06.2008 р. з моменту його вчинення.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що акти здавання-приймання виконаних робіт № 26 від 26.06.2008 р. та № 27 від 27.06.2008 р., на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, були підписані головним бухгалтером підприємства, а отже не уповноваженою особою, а тому підлягають визнанню недійсними.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 16.12.2008 р. зустрічна позовна заява була прийнята у провадження разом із первісним позовом.
10.11.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшов відзив відповідача на зустрічний позов, в якому він проти позову заперечує, просить суд у зустрічному позові відмовити.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у засіданні суду оголошувалася перерва. Після закінчення перерви розгляд справи було продовжено.
Строк розгляду справи був продовжений за клопотанням сторін на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Протягом червня 2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Салта ЛТД» надавалися послуги з виготовлення поліграфічної продукції Дочірньому підприємству «Кримський винний Дім Товариства з обмеженою відповідальністю «L'EMPIRE DU VIN», що підтверджується доданими до матеріалів справи:
Актом № 26 здачі-приймання виконаних робіт від 26.06.2008 р. на суму 2568,75 грн. (а.с. 16)
Актом № 27 здачі-приймання виконаних робіт від 27.06.2008 р. на суму 1500,00 грн. (а.с. 17)
Крім того, матеріали справи містять видаткові накладні № 581 від 26.06.2008 р. на суму 4568,75 грн., № 589 від 27.06.2008 р. на суму 1500,00 грн. (а.с. 14-15)
Проте, відповідачем не були виконані свої обов'язки щодо оплати отриманих поліграфічних послуг, що і послужило підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Салта ЛТД» із позовом до суду про стягнення вартості наданих послуг.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Така вимога була направлена позивачем на адресу відповідача 12.08.2008 р. (а.с.19).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Чинним законодавством України не передбачена обов'язкова форма договору як єдиного письмового документу.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В даному випадку вчинення правочину щодо надання поліграфічних послуг підтверджується підписаними обома сторонами накладними та актами здачі приймання виконаних робіт.
Відповідно до положень частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України .виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Так, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. (частина 2 статті 538)
Положеннями частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України встановлено якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Отже, судом встановлено, що позивач виконав своє зустрічне зобов'язання щодо надання відповідних поліграфічних послуг.
Однак відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зустрічного зобов'язання оплати послуг в повному обсязі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Як зазначає відповідач за первісним позовом акти здавання-приймання виконаних робіт № 26 від 26.06.2008 р. та № 27 від 27.06.2008 р., на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, були підписані головним бухгалтером підприємства, а отже не уповноваженою особою.
Суд вважає з цього приводу зазначити наступне.
Частиною 2 статті 218 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Судом встановлено, що відповідачем послуги з друкування з урахуванням техпотреб на приладження та за послугу по розмотці та нарізанню паперу під пергамент були прийняті від позивача, вказане не заперечується відповідачем і у письмовому відзиві на позов вих.. № 10/10юр від 10.10.2008 р. (а.с. 51-52). Крім того, матеріали справи свідчать, що сума ПДВ з цих послуг була включена відповідачем до податкового кредиту.
Іншого, зокрема доказів повернення поліграфічних послуг, наданих позивачем, заперечень стосовно їх якості тощо, всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України суду не доведено.
Отже, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що позивачем виконано своє зустрічне зобов'язання з надання поліграфічних послуг за актами № 26 від 26.06.2008 р. та № 27 від 27.06.2008 р. на загальну суму 4068,75 грн., вказані послуги були прийняті відповідачем.
Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зустрічного зобов'язання щодо оплати отриманих послуг, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Отже, вимоги позивача про щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4068,75 грн., підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
У судовому засіданні 11.12.2008 р. представником позивача була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення 244,20 грн. пені за недодержання строків оплати та 20,03 грн. річних.
Розглянувши матеріали справи, заяву позивача, суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити.
Судом встановлено, що відмова позивача від частини позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, якими наділений представник Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Салта ЛТД» Махлай О.В. дозволяють відмовитися від позову, також, приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, а отже заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Салта ЛТД» підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 244,20 грн. пені та 10,03 грн. річних підлягає припиненню.
Що стосується зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.
Дочірнє підприємство «Кримський винний Дім Товариства з обмеженою відповідальністю «L'EMPIRE DU VIN» просить суд визнати такими, що не є дійсними Акт здавання-приймання виконаних робіт № 26 від 26.06.2008 р. та Акт здавання-приймання виконаних робіт № 27 від 27.06.2008 р. з моменту його вчинення.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що акти здавання-приймання виконаних робіт № 26 від 26.06.2008 р. та № 27 від 27.06.2008 р., на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, були підписані головним бухгалтером підприємства, а отже не уповноваженою особою, а тому підлягають визнанню недійсними.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.
Тобто, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, в тому числі актів господарських товариств, які згідно з законом або статутними документами мають обовязковий характер для учасників правовідносин, які виникають або припиняються з прийняттям такого акту.
За своїми ознаками акти здавання-приймання виконаних робіт № 26 від 26.06.2008 р. та № 27 від 27.06.2008 р. до таких актів не відносяться, оскільки не мають обовязкового характеру, а є лише фіксацією господарської операції.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж встановлений договором або Законом, але обраний Дочірнім підприємством «Кримський винний Дім Товариства з обмеженою відповідальністю «L'EMPIRE DU VIN» спосіб захисту свого права, а саме визнання недійсними актів здавання-приймання виконаних робіт № 26 від 26.06.2008 р. та № 27 від 27.06.2008 р., не передбачені законом, та не підвідомчий господарським судам, а тому не може бути самостійним предметом розгляду господарським судом.
Представлені позивачем за зустрічним позовом акти можуть бути використані у якості доказів у випадку звернення з позовом до суду та підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, що і було зроблено судом вище під час дослідження доказів та встановлення фактів по первісному позову.
За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню у господарському суді, оскільки по суті така вимога спрямована на встановлення факту, що має значення при поновленні порушеного права або при захисті охоронюваного законом інтересу. Цей факт може встановлюватися судом лише у разі вирішення спору про право цивільне або господарське.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне провадження у справі за зустрічним позовом припинити відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09.02.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 1 частини 1 статті 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Кримський винний Дім Товариства з обмеженою відповідальністю «L'EMPIRE DU VIN» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Люби Самаріної , 19, ідентифікаційний код 32945625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Салта ЛТД» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Комунальна/пров. Промежуточний, 24/3, ідентифікаційний код 22277848, р/р 260042124701 і КРУ ВАТ «Банк «Фінанси і Кредит» м. Сімферополь, МФО 384889) 4068,75 грн. заборгованості, 91,35 державного мита, 105,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 244,20 грн. пені та 10,03 грн. річних провадження по первісному позову припинити.
4. Провадження по зустрічному позову припинити.
5. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.