"10" лютого 2009 р. Справа № 09/4714
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача -Дяченко Є.Г. за довіреністю, першого відповідача -Авраменко Є.В. за довіреністю, другого відповідача -Сучила А.О. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Христинівка-корм", м. Христинівка до відділу державної виконавчої служби Христинівського районного управління юстиції (перший відповідач), та Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області (другий відповідач) про стягнення 348048,38 грн., -
Ліквідаційною комісією СТОВ «Христинівка-корм»подано позов, у якому позивач просить: постановити рішення, яким у відшкодування шкоди, заподіяної юридичній особі -СТОВ «Христинівка-корм»незаконними діями Державної виконавчої служби Христинівського райуправління юстиції, стягнути з Головного управління державного казначейства України в Черкаській області кошти в розмірі 348048,38 грн. та судові витрати в сумі 5327,48 грн.
У заяві про уточнення позовних вимог від 11 листопада 2008 року позивач просить: у відшкодування шкоди, заподіяної юридичній особі - СТОВ «Христинівка-корм»незаконними діями відділу державної виконавчої служби Христинівського району, стягнути через Головне управління державного казначейства України в Черкаській області за рахунок Державного бюджету України кошти в розмірі 348048,38 грн. та судові витрати в сумі 5327,48 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході примусового виконання судового рішення відповідач вчинив незаконні дії, які виразились у неправомірному 28 березня 2002 року опису, арешту та вилученні майна, а саме: автокран КС-3575 А-І, вантажопідйомністю 16 т, на базі автомобіля КРАЗ, д.н.з. 42-19 ЧКВ, двигун № 37135; автомобіль РАФ -22038, д.н.з. 15-34 ЧКВ, двигун №77482; автомобіль КАМАЗ -52112 д.н.з. 15-02 ЧКР, двигун №12500 з причепом; тепловоз ЧМЕ -246, яке належало позивачу, а не СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»- боржнику у виконавчому провадженні; неправомірність дій встановлена рішенням Христинівського районного суду від 29.10.2002 року, яке набрало законної сили, отже відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України дані обставини не підлягають доказуванню у даній справі; тому відповідно до ч.2 ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України відповідач повинен відшкодувати вартість незаконно вилученого майна, яка становить 348048,38 грн., що підтверджується висновком експертизи від 12 листопада 2004 року №6618, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
Стосовно строків давності звернення за захистом до господарського суду позивач послався на наступне: звернення до суду в порядку цивільного судочинства мало місце у жовтні 2003 року; згідно ч.1 ст.79 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на той час, перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову в установленому порядку. Остаточне рішення з даного спору було прийняте Верховним Судом України 04 червня 2008 року. Частиною 3 ст.5 Цивільного кодексу України, що набув чинності з 01.01.2004 року, встановлено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. За правилами ч.3 ст.264 ЦК України після переривання, перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу строку позовної давності, до нового строку не зараховується, отже звернення до господарського суду з позовом здійснено в межах встановленого трирічного строку позовної давності.
Перший відповідач у письмових запереченнях на позов, позовні вимоги не визнав повністю, мотивуючи наступним:
- при проведенні опису та арешту майна на забезпечення примусового виконання рішень суду про стягнення у зведеному виконавчому провадженні з боржника -СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп» сум заборгованості по заробітній платі, державний виконавець керувався рішеннями спостережної ради і правління боржника, за участю представника Фонду Державного майна України, яким ліквідовані акти прийому-передачі майна та поновлено на балансі СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп» всі основні засоби, незаконно передані СТОВ «Христинівка-корм»;
- рішенням господарського суду Черкаської області від 17.01.2002 року скасовано державну реєстрацію СТОВ «Христинівка-корм», при перевірці майнового стану встановлено, що згідно даних Уманського МРЕВ описані та арештовані транспортні засоби були зареєстровані за боржником - СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп», а не за позивачем;
- дії державного виконавця по встановленню власника майна відповідають вимогам чинного законодавства, вилучене майно було реалізовано в установленому порядку, за рахунок виручених від реалізації майна коштів, погашені вимоги стягувачів у зведеному виконавчому провадженні боржника - СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп», будь-яких неправомірних дій державних виконавців при здійсненні примусового виконання рішень суду не встановлено;
- рішення Христинівського районного суду, на яке посилається позивач, як на таке, що підтверджує його право на майно та неправомірність арешту майна, не має відношення до розгляду даної справи.
Другий відповідач у відзиві на позовну заяву позов не визнав, посилаючись на те, що Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області є самостійною юридичною особою і відповідно до ст. ст. 96, 176 ЦК України не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність першого відповідача та не може відповідати по зобов'язаннях держави.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 листопада 2008 року залучено третім відповідачем Головне управління юстиції у Черкаській області. 02 грудня 2008 року Головне управління юстиції у Черкаській області виключено з числа відповідачів.
Ухвалою господарського суду Черкаської області здійснено заміну першого відповідача на його правонаступника - відділ державної виконавчої служби Христинівського районного управління юстиції.
Відповідно до ст.38 ГПК України судом були витребувані докази, необхідні для розгляду справи: витяг з Єдиного державного реєстру (ЄДР) на позивача, матеріали цивільної справи №2-677-02 Христинівського районного суду Черкаської області, матеріали справи №11/5458 господарського суду Черкаської області; докази щодо ліквідаційної маси СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»зі справи про його банкрутство №10-14-01-08/103 та інші, у зв'язку з чим розгляд справи неодноразово відкладався, за клопотанням сторін строк вирішення спору продовжений до 16 лютого 2009 року.
У судовому засіданні:
- представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити повністю та додатково пояснив, що право позивача на вилучене майно не підлягає доказуванню, оскільки воно встановлене рішенням суду у цивільній справі, яке відповідно до ст.35 ГПК України є обов'язковим для господарського суду при розгляді даної справи, відсутність позивача в ЄДР, не позбавляє його статусу юридичної особи, ліквідаційна комісія позивача проводить дії по виявленню всіх активів, оскільки майно було примусово вилучено державною виконавчою службою, реалізовано нею, виручені від реалізації кошти направлені на користь іншої особи, тому позивач, як власник майна, має право на відшкодування вартості цього майна за рахунок держави;
- представник першого відповідача просила відмовити у позові повністю, з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, пояснила, що зведене виконавче провадження, у якому було здійснено опис та арешт майна боржника -СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп» знищено по закінченню строків його зберігання, тому неможливо відобразити повну картину примусового виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника -СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп», однак документи, які вдалося відшукати з інших джерел, свідчать про те, що державні виконавці діяли відповідно до встановленого порядку примусового виконання рішень суду, позивач не скористався встановленим ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження»способом захисту, не довів своє право на майно, майно з-під арешту звільнено не було, також вважає, що позивач є нелегітимним, оскільки згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»не включений до ЄДР, отже на час подання позовної заяви позивач не мав правосуб'єктності, тому не може звертатися до господарського суду;
- представник другого відповідача дотримувався доводів, викладених у письмовому відзиві, погодився з доводами першого відповідача.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, за згодою представників сторін, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали даної справи, матеріали цивільної справи №2-677-02, матеріали господарської справи №11/5458, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги безпідставними, не підлягаючими задоволенню з огляду на наступне.
Предметом спору у даній справі є відшкодування шкоди, завданої державним виконавцем юридичній особі під час виконання рішення суду.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх в добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року №606- ХІV, зі змінами і доповненнями (далі ЗУ «Про виконавче провадження»).
Згідно ст.2 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Правовий статус, завдання, повноваження Державної виконавчої служби встановлені Законом України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 р. №202/98-ВР (далі -ЗУ «Про ДВС»).
Відповідно до ст.11 ЗУ «Про ДВС»шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом за рахунок держави.
Згідно ст.86 ЗУ «Про виконавче провадження»збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»визначено, що при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст. 11 ЗУ №202/98, ст. 86 ЗУ №606 і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.
Норми Цивільного кодексу України (ЦК України), на які посилається позивач, як на правову підставу своїх вимог, встановлюють наступне:
- ст.1166 ЦК України -майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала;
- ст.1173 ЦК України - шкода, завдана юридичній особі незаконним рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів;
- ст.1174 ЦК України - шкода, завдана юридичній особі незаконним рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.
Згідно довідки Головного управління статистики у місті Києві від 31.10.2008 року №21-10/6120 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Христинівка-корм», ідентифікаційний код 30249101 (позивач у справі) - є юридичною особою, знаходиться за адресою: м. Христинівка, вул. Гоголя,19, керівник -Онофрійчук Михайло Петрович, зареєстроване Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області 10.06.1999 року, номер рішення -106.
Державний реєстратор Христинівської РДА на ухвали суду повідомив, що рішенням господарського суду Черкаської області від 17.01.2002 року скасована державна реєстрація юридичної особи СТОВ «Христинівка-корм», 21.04.2003 р. старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Черкаської області Калашником В.П. була проведена виїмка у Христинівській РДА установчих документів СТОВ «Христинівка-корм». Після набрання чинності з 01.07.2004 року Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб -підприємців» СТОВ «Христинівка-корм»не включено до Єдиного державного реєстру, щорічні відомості про юридичну особу не підтверджені, також направив Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі -ЄДР) про відсутність позивача в ЄДР юридичних осіб.
Протоколом загальних зборів засновників СТОВ «Христинівка-корм» (позивач) від 03 серпня 2007 року затверджений новий склад ліквідаційної комісії, головою ліквідаційної комісії призначено Ветрякова Ю.М.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 23 жовтня 2001 року у справі №05/3210 за позовом ЗАО НВО «Хлібосоюз»та регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області до СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп», яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп» від 23.10.2000 року, якими серед інших питань, затверджено договір про передачу майна до статутного фонду ТОВ «Христинівка-корм».
Рішенням господарського суду Черкаської області від 17 січня 2002 року у господарській справі №11/5458, яке набрало законної сили, визнано такими, що суперечать чинному законодавству установчі документи СТОВ «Христинівка -корм»(позивач у даній справі); скасовано державну реєстрацію СТОВ «Христинівка-корм»; зобов'язано засновників: СВАТ «Христинівський завод комбікормів та круп», ВАТ «Васильківський»та КСП «Острожани»здійснити заходи по ліквідації СТОВ «Христинівка-корм».
Рішенням Христинівського районного суду від 29 жовтня 2002 року у цивільній справі №2-677-02, яке набрало законної сили, задоволена частково скарга СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп», ліквідаційної комісії «Христинівка-корм»; дії начальника і державного виконавця ДВС Христинівського райуправління юстиції визнані незаконними відносно вилучення майна на підставі актів вилучення арештованого майна від 28.03.2002 року, а саме: автокрана КС-3575 на базі автомобіля КРАЗ, автомобіля РАІ -22038, тепловоза ЧМК-246, автомобіля КАМАЗ 52112 із причепом. Скарга про повернення вилученого майна в розпорядження ліквідаційної комісії СТОВ «Христинівка-корм»залишена без розгляду та рекомендовано власникам майна звернутись до суду із заявою в порядку позовного провадження.
З матеріалів даної справи, цивільної справи №2-677-02 та господарської справи №11/5458 вбачається наступне.
Постановою від 06 березня 2002 року державним виконавцем Христинівського відділу ДВС (право попередник першого відповідача) відкрито виконавче провадження з виконання постанови Христинівського районного суду від 19.02.2002 року про стягнення заробітної плати зі СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»,
12 березня 2002 року начальником ДВС Христинівського відділу ДВС в порядку примусового виконання рішень суду Христинівського району про стягнення заробітної плати в сумі 28 885 грн. складений Акт опису і арешту наступного майна:
1. Автомобіль КРАЗ КС-3575-А-1, д.н.42-19 ЧКР в неробочому стані, рік випуску 1994, двигун 37135, вартістю 8500,00 грн.
2. Автомобіль РАФ 22038, випуску 1993 року, двигун №77482, колір жовтий, д.н. 15-34 ЧКВ, вартістю 6000,00 грн.
3. Тепловоз ЧМЕ -276, випуску 1962 року, в неробочому стані, вартістю 10000,00 грн.
4. Автомобіль КАМАЗ д.н.15-02, випуску 1992 року, колір зелений, кузов платформа, двигун №12500 дизель, вартістю 7000,00 грн.
12 березня 2002 року постановою державного виконавця про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні до участі у виконавчому провадженні залучено спеціаліста авто товарознавця, яким проведена оцінка арештованого майна. Згідно висновків спеціаліста -авто товарознавця, складених 14.03.2002 року, залишкова вартість транспортних засобів становить: автомобіля РАФ-22036, д.н. 15-34 ЧКВ - 3840,85 грн. (акт №1401); КРАЗ КС-Автокран -6942,00 грн. (акт №1402); тепловозу ЧМЄ-276 -8060,00 грн. (акт №1403); автомобіль КАМАЗ 53213, дизель -5011,02 грн. (акт №1400).
Листом від 21.07.2003 року за №1011 спеціалізоване державне підприємство «Укрспецюст», на запит голови ліквідаційної комісії СТОВ «Христинівка-корм»повідомило про те, що вищезазначене майно було передано на реалізацію Черкаській філії СДП «Укрспецюст».
Рішенням Спостережної ради і правління СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп» за участю представника Фонду Державного майна України ліквідовано акти прийому-передачі майна, всі основні засоби, незаконно передані СТОВ «Христинівка-корм, поновлено на балансі СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»(протокол від 01.08.2001 року №1/08-1).
Таким чином, на момент опису, арешту та вилучення виконавчою службою вищевказаного майна, яке позивач вважає належним йому, на примусовому виконанні першого відповідача знаходились рішення Христинівського районного суду про стягнення заборгованості заробітної плати зі СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»; майно, яке було описане та арештоване, по акту приймання-передачі безоплатно було передано до СТОВ «Христинівка-корм», однак органи управління СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»визнали незаконною передачу основних засобів СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»до СТОВ «Христинівка-корм», про що було прийнято відповідне рішення. Стосовно правомірності створення СТОВ «Христинівка-корм»та безоплатної передачі йому активів від СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп», яке мало борги, виник спір, який був розглянутий господарським судом, і виконавча служба мала рішення господарського суду.
СТОВ «Христинівка-корм»(позивач) не відобразило прийняте майно в обов'язковій державній статистичній, фінансовій звітності, не здійснило державну реєстрацію транспортних засобів в органах державної реєстрації, не декларувало і не сплачувало податок з власників транспортних засобів. Тому перший відповідач обґрунтовано вважав, що описане та арештоване на території боржника у виконавчому провадженні - СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп» майно належить йому. Відповідно, вправі був вчиняти встановлені ЗУ «Про виконавче провадження»дії по примусовому виконанню судових рішень, у тому числі відповідно до ст.55 ЗУ «Про виконавче провадження арешт та вилучення майна, що належить боржнику.
При цьому суд враховує, що на момент вчинення виконавчої дії з опису та арешту майна боржника виконавча служба мала документи, які свідчили про належність описаного майна боржнику, зокрема: довідку органу МРЕВ, рішення Спостережної ради та правління боржника про незаконність передачі його майна до СТОВ «Христинівка-корм», рішення господарського суду про незаконність установчих документів СТОВ «Христинівка-корм». Також слід врахувати те, що першим відповідачем здійснювалось примусове виконання стягнутої за рішенням суду заборгованості по заробітній платі, від погашення якої ухилявся боржник, при цьому свої активи незаконно, безоплатно передавав до СТОВ «Христинівка-корм», яке не легалізувало в установленому порядку передачу майна, що є порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та дало можливість скрити активи боржника.
За таких обставин, перший відповідач не міг і не повинен був приймати доводи боржника у виконавчому провадженні -СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»стосовно того, що описане майно йому не належить.
Виручені від реалізації майна кошти направлені на виконання судових рішень про стягнення зі СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»заборгованості по заробітній платі, тобто на користь останнього.
Відносно СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»господарським судом Черкаської області розглядається справа №10-14-01-08/103 про його банкрутство. Вимоги до СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»про повернення ним коштів, отриманих від реалізації майна та зарахованих в рахунок погашення його боргів, позивач не направляв.
У зв'язку з порушеннями законодавства при створенні СТОВ «Христинівка-корм»(позивача) рішенням господарського суду Черкаської області від 17 січня 2002 року у господарській справі №11/5458, яке набрало законної сили, господарським судом визнані незаконними його установчі документи, скасована державна реєстрація та зобов'язано засновників здійснити заходи по ліквідації СТОВ «Христинівка-корм».
Відповідно до ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Рішенням Христинівського районного суду, на яке посилається позивач, як на обов'язкове для господарського суду щодо фактів, встановлених судом, що мають значення для вирішення спору, визнані незаконними дії службових осіб правопопередника першого відповідача відносно вилучення майна. Однак скарга про повернення вилученого майна в розпорядження ліквідаційної комісії СТОВ «Христинівка-корм»судом залишена без розгляду та рекомендовано власникам майна звернутись до суду із заявою в порядку позовного провадження. При цьому власник майна не зазначається.
Згідно ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
08 квітня 2003 року позивач звернувся до Христинівського районного суду з позовом до державної виконавчої служби про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування збитків, завданих неправомірними діями посадових осіб органу державної виконавчої служби.
Рішенням Христинівського районного суду від 27 липня 2007 року у цивільній справі №2-149-2007 було стягнуто з держави в особі Головного управління державного казначейства України у Черкаській області на користь СТОВ «Христинівка -корм»348048,38 грн. у відшкодування шкоди завданої неправомірними діями ДВС Христинівського РУЮ. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 08 листопада 2007 року рішення Христинівського районного суду від 27 липня 2007 року залишено без змін. Рішення суду не виконане. Ухвалою Верховного Суду України від 04 червня 2008 року скасовані рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 27 липня 2007 року та Ухвала апеляційного суду Черкаської області від 08 листопада 2007 року, провадження у справі закрито, оскільки справа не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Тому позивач звернувся до господарського суду з аналогічними вимогами.
У період вчинення господарської операції з передачі майна від СВАТ Христинівський завод комбікормів і круп»(акціонерне товариство) до СТОВ «Христинівка - корм»(товариство з обмеженою відповідальністю) ці відносини регулювались Цивільним кодексом УРСР, Законом України «Про власність», Законом України «Про господарські товарситва».
Суб'єкти передачі -прийняття майна відповідно до ст. 20 Закону України «Про власність»та той час були суб'єктами права колективної власності.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про власність»право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.
Передача майна СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»згідно рішенню загальних зборів ВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»від 19 лютого 1999 року (виписка із протоколу №1) мала здійснюватись як внесок до Статутного фонду новоствореного СТОВ «Христинівка-корм»у розмірі 1455,970 тис. грн.
Згідно ст.30 Закону України «Про власність» колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які йому належать. Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо). Окремі функції по господарському управлінню колективним майном може бути покладено вищими органами управління власника на створювані ними органи.
Згідно п.8 Статуту ВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп», чинного на час прийняття рішення про передачу майна до статутного фонду новоствореного СТОВ, управління товариством здійснюють: Вищий орган товариства, спостережна рада, правління, ревізійна комісія. Вищим органом товариства є загальні збори акціонерів товариства. Створення інших юридичних осіб, затвердження їх Статутів та положень відноситься до виключної компетенції вищого органу товариства.
Рішення загальних зборів акціонерів СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп» від 23.10.2000 року, якими серед інших питань, був затверджений договір про передачу майна до статутного фонду ТОВ «Христинівка-корм», рішенням господарського суду Черкаської області від 23 жовтня 2001 року у справі №05/3210, яке набрало законної сили, визнано недійсним.
При розгляді господарським судом справи №11/5458 було встановлено, що в порушення чинного на той час Положення «Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності», затвердженого Постановою КМУ від 25.05.1998 року №740 акціонерні товариства, у тому числі СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп», не подали рішення власників про створення СТОВ «Христинівка-корм».
Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, суд вважає, що СТОВ «Христинівка-корм»(позивач) не набуло права власності на майно, яке було описане та арештоване першим відповідачем. Отже відсутні правові підстави для відшкодування позивачу вартості майна, що було описане, арештоване, вилучено та передано на реалізацію Черкаській філії ДП «Укрспецюст» в процесі примусового виконання рішень Христинівського районного суду про стягнення зі СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп» заборгованості по заробітній платі. Тому у позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Відмовити повністю у позові сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Христинівка-корм", м. Христинівка до відділу державної виконавчої служби Христинівського районного управління юстиції (перший відповідач), та Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області (другий відповідач) про стягнення 348048,38 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя Н.М.Курченко
Повний текст рішення підписаний 16 лютого 2009 року.