07 лютого 2013 року (о 10 год. 55 хв.)Справа № 2а-8760/10/0870 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.
за участю секретаря Батечко М.Д.
за участю представника позивача Коваленко Ю.В.
представника відповідача Лабура М.Г.
представника прокуратури Запорізької області Стешенко В.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень
У листопаді 2010 Приватне підприємство «Фабрика делікатесних сирів» (далі - ПП «Фабрика делікатесних сирів», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, яка була замінена на правонаступника Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000221702/0 від 10.06.2010, № 0000221702/1 від 18.08.2010, № 0000221702/2 від 25.10.2010.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2011 провадження у справі зупинено до одержання результатів судово-економічної експертизи.
У зв'язку з надходженням до суду висновку судово-економічної експертизи разом з матеріалами справи ухвалою суду від 08.10.2012 провадження в адміністративній справі №2а-8760/10/0870 поновлено.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, за результатами якої складено Акт. На підставі Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.06.2010 № 0000221702/0 про сплату податкового зобов'язання у розмірі 1 109 397,75 грн., з них: 369 799,25 грн. - податок з доходів фізичних осіб та 739 598,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Позивачем в адміністративному порядку було оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, за результатами якого скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 10.06.2010 № 0000221702/0 без змін. Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.08.2010 № 0000221702/1, яке за змістом співпадає з податковим повідомленням-рішенням від 10.06.2010 № 0000221702/0. Крім того, позивач звертався із повторною скаргою до ДПА у Запорізькій області, за результатами розгляду якої податкові повідомлення-рішення від 10.06.2010 № 0000221702/0 та від 18.08.2010 № 0000221702/1 залишені без змін, а відповідачем направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 25.10.2010 № 0000221702/2. Позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Представник позивача зазначає, що сплачені ПП «Фабрика делікатесних сирів» кошти АК Промінвестбанк згідно з договором поруки № 2951а/15-05 від 30.08.2005 не є доходом, тобто додатковим благом ОСОБА_4 у розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV, оскільки кошти виплачувались не працедавцем ОСОБА_4 та не самому ОСОБА_4, а банку, а отже ПП «Фабрика делікатесних сирів» не мало нараховувати та перераховувати податок з доходів фізичних осіб з цих виплат, тому донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12 059,62 грн. є незаконним. Вказує, що в Акті перевірки відповідачем зазначено, що станом на 31.12.2009 на виплачену заробітну плату не було перераховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 357 284,51 грн. ПП «Фабрика делікатесних сирів» не заперечує проти існування заборгованості з виплати цього виду податків у розмірі, зазначеному в Акті. Стосовно штрафних санкцій зазначає, що виходячи з положень п. 8.1.2 Закону № 889-IV при наявності заборгованості із заробітної плати на підприємстві та несвоєчасності її виплати, нарахування та сплата податку з доходів фізичних осіб не є обов'язковою передумовою виплати заробітної плати.
Крім того, представник позивача посилається на висновок економічної експертизи, проведеної Регіональним судово-експертним бюро та вказує, що проведеною експертизою не підтверджуються висновки Акту ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 28.05.2010 № 69/23-2/32875438. На підставі викладеного, просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000221702/0 від 10.06.2010, № 0000221702/1 від 18.08.2010, № 0000221702/2 від 25.10.2010.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданих запереченнях на позовну заяву (вх. № 36235 від 24.11.2010). Зокрема, зазначає, що по-перше, перевіркою встановлено неутримання податку з доходів фізичних осіб з сум доходу, отриманого працівниками від працедавця як додаткове благо у вигляді відшкодування за придбані товари у ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» робітникам підприємства ОСОБА_7 як СПД ОСОБА_7 на суму 2714,09 грн. та ОСОБА_8 як СПД ОСОБА_8 на суму 320,06 грн. Позивач не утримував та не перераховував податку з доходів фізичних осіб з вищезазначених сум, тому податковим органом визначено позивачу податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 455,12 грн. По-друге, перевіркою встановлено, що позивачем була проведена оплата на рахунок Дніпропетровського Центрального відділення Промінвестбанку за кредит, відсотки та плату за управлінням кредитом згідно кредитного договору №1276/02-04 від 19.08.2004 до договору поруки № 2951а/15-05 від 30.08.2005 за громадянина ОСОБА_4, який не являється робітником ПП «Фабрика делікатесних сирів» у розмірі 80 397,46 грн. Кошти перераховані позивачем за ОСОБА_4 є дохід, тобто додаткове благо, при виплаті якого позивач повинен був нарахувати та перерахувати податок з доходів фізичних осіб. Оскільки позивачем цього зроблено не було, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя визначило позивачу податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 12 059,62 грн. По-третє, при виплаті частинами заробітної плати позивачем не було перераховано в строк податок з доходів фізичних осіб відповідно розміру виплаченої заробітної плати, а саме станом на 31.12.2009 на виплачену заробітну плату не було перераховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 357 284,51 грн. На підставі викладеного, просить суд у задоволенні адміністративного позову ПП «Фабрика делікатесних сирів» відмовити в повному обсязі.
Представник прокуратури Запорізької області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив та просив суд у задоволенні адміністративного позову ПП «Фабрика делікатесних сирів» відмовити в повному обсязі.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
На підставі направлень, згідно з ч. 1-5 ст. 11? Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єкта господарювання посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка ПП «Фабрика делікатесних сирів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, за результатами якої складено Акт від 28.05.2010 № 69/23-2/32875438 (далі - Акт).
Відповідно до пункту 3.6. Акту встановлено:
1) порушення пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 8.1 ст. 8, п. 17.1 ст. 17, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003, а саме позивачем була проведена через розрахунковий рахунок оплата на рахунок Дніпропетровського Центрального відділення Промінвестбанку за кредит, відсотки та плату за управлінням кредитом згідно кредитного договору №1276/02-04 від 19.08.2004 до договору поруки №2951а/15-05 від 30.08.2005 за громадянина ОСОБА_4, який не являється робітником ПП «Фабрика делікатесних сирів» у розмірі 80 397,46 грн.
Згідно договору № 2951а/15-05 від 30.08.2005 ПП «Фабрика делікатесних сирів» виступає «поручителем» за ОСОБА_4 перед Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Дніпропетровське Центральне відділення Промінвестбанку».
Таким чином, згідно пунктів 1.1., 1.2. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» кошти перераховані підприємством за ОСОБА_4 є дохід, тобто додаткове благо, при виплаті якого, податковий агент, а саме ПП «Фабрика делікатесних сирів» повинно було нарахувати та перерахувати податок з доходів фізичних осіб. Згідно наданих документів підприємство не утримувало та не перераховувало податку з доходів фізичних осіб з вище зазначених сум.
За результатами документальної перевірки з врахуванням вимог п. 3.1 ст. 3, п. 7.1 ст. 7, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20, пп. 22.1 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 12 059,62 грн.
2) В порушення пп. 4.2.15 п. 4.2, пп. 4.3.2 п. 4.3 ст. 4, ст. 8, пп. «а» п. 17.2 ст. 17, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 перевіркою встановлено неутримання податку з доходів фізичних осіб з сум доходу, отриманого працівниками від працедавця як додаткове благо у вигляді відшкодування за придбані товари у ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» робітникам підприємства ОСОБА_7 як СПД ОСОБА_7 на загальну суму 2714,09 грн. та ОСОБА_8 як СПД ОСОБА_8 на загальну суму 320,06 грн.
Документи, які підтверджують придбання товарно-матеріальних цінностей як робітниками підприємства не надано, суми повернуті ОСОБА_7 і ОСОБА_8 згідно авансових звітів є дохід, тобто додаткове благо. Згідно наданих документів підприємство не утримувало та не перераховувало податку з доходів фізичних осіб з вище зазначених сум.
За результатами документальної перевірки з врахуванням вимог п. 3.1 ст. 3, п. 7.1 ст.7, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20, пп. 22.1 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 455,12 грн.
3) При виплаті частинами заробітної плати підприємством не було перераховано в строк податок з доходів фізичних осіб відповідно розміру виплаченої заробітної плати, а саме станом на 31.12.2009 на виплачену заробітну плату не було перераховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 357 284,51 грн.
Таким чином, за порушення пп. 8.1.1, пп. 8.1.2, пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, п. 16.1, пп. 16.3.2, пп. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16, пп. «а» п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно з пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 357 284,51 грн.
Отже, з Акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення, зокрема, пп. 4.2.15, пп. 4.2.9 п. 4.2, пп. 4.3.2 п. 4.3 ст. 4, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2, пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, п. 16.1, пп. 16.3.2, пп. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16, пп. «а» п. 17.2 ст. 17, пп. «а» п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003, сума податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб 369 799,25 грн.
На підставі Акту та виявленого порушення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2010 № 0000221702/0, яким ПП «Фабрика делікатесних сирів» визначено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 109 397,75 грн., в тому числі за основним платежем - 369 799,25 грн. та 739 598,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Позивач не погодившись з податковим рішенням від 10.06.2010 № 0000221702/0 звернувся до відповідача зі скаргою від 23.06.2010 за вих. № 207, в якій просив скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.
Рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про результати розгляду первинної скарги від 18.08.2010 № 384/168/10/25-002 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 10.06.2010 № 0000221702/0 про сплату 369 799,25 грн. податку з доходів фізичних осіб і 739 598,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а скарга ПП «Фабрика делікатесних сирів» без задоволення.
На підставі Акту та рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про результати розгляду первинної скарги від 18.08.2010 № 384/168/10/25-002, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 10.06.2010 № 0000221702/0, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення від 18.08.2010 № 0000221702/1, яким ПП «Фабрика делікатесних сирів» визначено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 109 397,75 грн., в тому числі за основним платежем - 369 799,25 грн. та 739 598,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Позивач не погодившись з прийнятими ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя рішеннями, звернувся до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області із повторною скаргою від 26.08.2010 № 274, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.06.2010 № 0000221702/0, від 18.08.2010 № 0000221702/1 та рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 384/168/10/25-002 від 18.08.2010.
Рішенням ДПА у Запорізькій області про результати розгляду повторної скарги від 20.10.2010 № 4797/10/25-020 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 10.06.2010 № 0000221702/0 та рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 18.08.2010 № 384/168/10/25-002, а скарга ПП «Фабрика делікатесних сирів» без задоволення.
На підставі Акту та рішення ДПА у Запорізькій області ДПІ області про результати розгляду повторної скарги від 20.10.2010 № 4797/10/25-020 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення від 25.10.2010 № 0000221702/2, яким ПП «Фабрика делікатесних сирів» визначено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 109 397,75 грн., в тому числі за основним платежем - 369 799,25 грн. та 739 598,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Оскільки ПП «Фабрика делікатесних сирів» вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0000221702/0 від 10.06.2010, № 0000221702/1 від 18.08.2010, № 0000221702/2 від 25.10.2010 прийняті відповідачем всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.
В матеріалах справи міститься та судом досліджений Висновок № 96/12 економічної експертизи від 25.09.2012, проведеної Регіональним судово-експертним бюро.
З даного висновку вбачається, що проведеною експертизою не підтверджуються висновки Акту ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 28.05.2010 № 69/23-2/32875438.
Крім того, в висновку № 96/12 економічної експертизи, зокрема зазначено, що підтвердити документально суми, які не сплачені (не перераховані) до бюджету за відповідні періоди нарахування станом на 31.12.2009 не надається можливим, оскільки при перерахуванні сум податку на доходи у призначенні платежу в деяких платежах зазначено період у кілька місяців без розшифровки за кожний період; перерахована 16.10.2008 сума 3000,00 грн. без зазначення періоду нарахування податку.
З позовної заяви вбачається та представником позивача в судовому засіданні підтверджено, що позивач не заперечує проти існування заборгованості з виплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 357 284,51 грн.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (далі - Закон № 889-IV).
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону № 889-IV додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.
Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону № 889-IV дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.
Відповідно до пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.
Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.
За змістом пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону.
Пунктом 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Пунктом 7.1 статті 7 Закону № 889-IV передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті.
Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (пп. 8.1.2. п. 8.1 ст. 8 Закону № 889-IV).
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України (пп. 16.3.2 п. 16.3 ст. 16 Закону № 889-IV).
Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (пп. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16 Закону № 889-IV).
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент (пп. а) п. 17.2. ст. 17 Закону № 889-IV).
Відповідно до пп. а п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону № 889-IV).
Відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.
Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В.Батрак