79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" березня 2013 р. Справа № 2/94/5022-1040/2012
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Кордюк Г.Т.
суддів Гриців В.М.
Данко Л.С.
розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" № 31/10-777 від 13.02.2013 року
на рішення господарського суду Тернопільської області від 05.02.2013 року
у справі № 2/94/5022-1040/2012
за позовом: ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль
про стягнення 895 003,14 грн. заборгованості по мировій угоді від 30.11.2004 року, затвердженої ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.12.2004 року по справі № 1/12-1599
за участю представників:
від позивача: Іванов П.О. - представник
від відповідача: не з'явився
Права та обов'язки сторін, третьої особи, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.02.2013 року у справі № 2/94/5022-1040/2012 (суддя Колубаєва В.О.) у задоволені позовних вимог ДК "Газ України" НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Тернопільміськгаз» про стягнення 895 003,14 грн. заборгованості по мировій угоді від 30.11.2004 року, затвердженої ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.12.2004 року по справі № 1/12-1599 - відмовлено.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що списання суми заборгованості по договору №10/16-1446 від 25.12.2000р. разом із штрафними санкціями, в сумі 2 182 456, 38 грн., зазначеній в мировій угоді від 30.11.2004р., проведено у відповідності до вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VІ від 12.05.2011р. та Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 984 від 08.08.2011р., а тому підстави для задоволення позовних відсутні.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ДК "Газ України" НАК «Нафтогаз України» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю. Зокрема, в апеляційній скарзі, апелянт покликається на те, що обґрунтовуючи підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд покликається на норми Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.2011 року № 3319-VI та Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 984 від 08.08.2011р.. Однак, не приймає до уваги, що вищезазначений Закон України передбачає списання заборгованості суб'єктів визначених Законом саме за природний газ.
Крім цього, апелянт зазначає, що підставою для подання позовної заяви є неналежне виконання ПАТ «Тернопільміськгаз» своїх зобов'язань в частині здійснення своєчасних та повних розрахунків за мировою угодою.
Обов'язковими, відповідно п. 3 ст. 180 ГК України є умови договору про предмет, ціну та строк дії договору (істотні умови). Відтак, зміст зобов'язання визначають умови договору про предмет, ціну та строки. Під поняттям предмета договору розуміються дії сторін та саме матеріальне благо, з приводу якого укладається договір.
Відтак, діями сторін, що характеризують предмет угоди є обов'язок ПАТ «Тернопільміськгаз» перерахувати і кореспондуюче йому право ДК «Газ України» отримати грошові кошти у кількості та в порядку визначеному пункті 2 угоди. Матеріальним благом виступають грошові кошти, які ДК «Газ України» має право отримати у ПАТ «Тернопільміськгаз».
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача не пов'язана з передачею йому газу та обов'язку перерахування позивачу коштів за газ, відповідно вказана заборгованість не підпадає під дію Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.2011 року № 3319-VI, а отже не може бути списана ПАТ «Тернопільміськгаз» відповідно до положень даного Закону та Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 984.
Також, апелянт вважає, що відповідно до пункту 2 мирової угоди, боржник зобов'язується перераховувати суму заборгованості, зазначену в п. 1 даної угоди, шляхом перерахування грошових коштів кожного місяця, до 1 числа кожного місяця, починаючи з 1-го січня 2006 року, у відповідності до погодженого графіку проведення розрахунків. Графік проведення розрахунків заборгованості у розмірі 3 545 527,76 грн. погоджений сторонами на строк з 01 січня 2006 року по грудень 2015 року внесенням кожного місяця 29 564,43 грн.. А тому, ПАТ «Тернопільміськгаз» не мав правових підстав для списання заборгованості, яку останній зобов'язаний погасити протягом періоду з січня 2010 року по грудень 2015 року.
В судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив та відзив на апеляційну скаргу не подав, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши в судовому засіданні доводи та заперечення представника позивача, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.12.2004 року у справі № 1/12-1599 (а.с. 10), затверджено мирову угоду від 30.11.2004 року, відповідно до умов якої (п. 1 ), сторони визнають та підтверджують, що станом на 30 листопада 2004 року сума основного боргу ВАТ «Тернопільміськгаз» (правонаступником якого є ПАТ «Тернопільміськгаз») перед ДК «Газ України» за договором № 10/16-1446 від 25.12.2000 року природний газ, несплата за який стала предметом господарського спору та судового розгляду господарським судом Тернопільської області по справі №1/12-1599, становить 3 279 452,97грн., сума на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів - 72 147,97 грн., 3% річних - 14 252,50 грн., разом 3 365 853,44 грн.
Також, сторони морової угоди погодили (п. 3), що ВАТ «Тернопільміськгаз» зобов'язується погасити вказану заборгованості у повному обсязі, шляхом щомісячного, до кожного першого числа місяця, перерахування коштів у сумі 28 048,78 грн. з 01 січня 2006 року до 01 грудня 2015 року, а останній платіж до 01 січня 2016 року в сумі 28 048,62 грн..
Станом на 31.12.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем, внаслідок часткової сплати, становила 2 662 607,60 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків від 31.12.2008р., який підписаний представниками сторін (а.с. 95). Станом на 31.12.2009р. та 31.01.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем, внаслідок часткової сплати, становила 2 182 456,38 грн., що підтверджується актами звіряння розрахунків від 31.12.2009р. та 31.01.2011р., які підписані представниками сторін (а.с. 96, 97).
04 червня 2011 року набув чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» № 3319-VІ від 12.05.2011 року, який діяв до 30.06.2012 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДП «Енергоринок».
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», встановлено, що на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 01 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Окрім цього, п. 2.2 вищенаведеного Закону України, встановлено, що також підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
На виконання положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», постановою Кабінету Міністрів України № 984 від 08.08.2011 року затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, який визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, а також за кам'яне і буре вугілля, газ нафтопереробки, нафтопродукти і природний газ підприємств, що виробляють електричну енергію, перед Держрезервом, яку реструктуризовано відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, відповідно до вищезазначеного Закону України.
Відповідно до п. 4 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників.
Учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати (п. 5 Порядку).
Для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу (п. 6 Порядку).
На виконання вищезазначених вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, 19.09.2011 року у відповідності до Протоколу засідання комісії із списання заборгованості за спожитий природний газ ПАТ «Тернопільміськгаз» № 1 від 19.09.2011 року (а.с. 42), було встановлено, станом на 01.01.2010 року відповідач заборгував позивачеві 65 906 754,31 грн. за спожитий протягом 1997-2009 років природний газ, що підтверджується актом звіряння розрахунків, станом на 31.12.2009 року.
Станом на 04.06.2011 року (день набрання чинності Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію») заборгованість відповідача перед позивачем становила 39 073 226,48 грн., в тому числі борг по договору № 10/16-1446 від 25.12.2000 року в сумі 2 182 456, 38 грн..
З огляду на встановлені комісією із списання заборгованості за спожитий природний газ ПАТ «Тернопільміськгаз» обставини, останньою прийнято рішення про списання заборгованості, що виникла за період з 1999-2009 рр. та складає 39 213 748,10 грн., в тому числі борг по договору № 10/16-1446 від 25.12.2000 року в сумі 2 182 456, 38 грн.. Головним бухгалтером проведено списання кредиторської заборгованості 39 213 748,10 грн. і дана сума боргу списана із балансу відповідача.
У відповідності до вимог п. 8 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, відповідач повідомив позивача повідомленням № 1199 від 19.09.2011 року (а.с. 40) про списання кредиторської заборгованості, що підтверджено не фіскальним документом - розпискою про приймання та відправлення по реєстру № 100 від 19.09.2011 року (а.с. 53).
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, Протокол засідання комісії із списання заборгованості за спожитий природний газ ПАТ «Тернопільміськгаз» № 1 від 19.09.2011 року, є чинним та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» не оспорений.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно статті 605 Цивільного кодексу України зокрема, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків.
Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів вважає що місцевим господарським судом правомірно відмовлено у позовних вимогах позивача та погоджується і вважає обґрунтованим висновок суду, що списання суми заборгованості по договору №10/16-1446 від 25.12.2000 року, разом із штрафними санкціями, в сумі 2 182 456,38 грн., зазначеній в мировій угоді від 30.11.2004 року, проведено з врахуванням вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.
Твердження позивача про те, що стягуваний борг не є боргом за поставлений природний газ, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, предметом господарського спору та судового розгляду господарським судом Тернопільської області по справі №1/12-1599, стало невиконання відповідачем перед позивачем зобов'язань по договору № 10/16-1446 від 25.12.2000 року щодо постачання природного газу, в наслідок чого виникла заборгованість за поставлений природний газ в розмірі 3 279 452,97 грн.. Дана заборгованість, з врахуванням інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, була сторонами реструктуризована, у відповідності до мирової угоди від 30.11.2004 року та відповідач зобов'язався (п. 3 мирової угоди) погасити її рівними частинами, у терміни визначені угодою. Отже, колегія суддів вважає, що стягуваний борг і надалі залишався заборгованістю за природний газ.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Твердження апелянта про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення, колегія суддів не вбачає. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні місцевого господарського суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 05.02.2013 року у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.
Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.
суддя Гриців В.М.
суддя Данко Л.С.