01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
02.04.13 № 910/5972/13.
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику сторін матеріали справи
За позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТВІ»
про визнання недійсними договорів, -
ВСТаНОВИВ:
Міністерство оборони України звернулось до суду з позовом про визнання недійсними з моменту кладення договорів б/н від 06.03.2006р. «Про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників)» та б/н від 06.03.2006р. «Про врегулювання відносин сторін за договором про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) від 06.03.2006р.».
Подана Міністерством оборони України позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012р. №5515-VI станом на день звернення до суду мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147, 00 грн.
При цьому, згідно з п. п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»» від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. №15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.
Відповідно до п. 37 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.93р. до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, що не підлягають вартісній оцінці (про звільнення самовільно зайнятих приміщень, про надання площі в натурі, спори, пов'язані з примушуванням прийняти передаточний баланс тощо).
Відповідно до п. 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» подано до господарського суду позовну заяву, до якої прикладено в якості доказів сплати судового збору платіжне доручення №248/89 від 27.02.2013р. про сплату судового збору в розмірі 1 147,00 грн.
Проте, згідно викладених позовних вимог, Міністерством оборони України заявлено дві немайнові вимоги, а саме визнання визнання недійсними з моменту кладення двох окремих договорів. Отже, Міністерством оборони України повинно було бути сплачено судовий збір в розмірі двох ставок передбачених для позовних заяв немайнового характеру з урахуванням п. п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Проте, в порушення зазначеного законодавства, позивачем сплачено судовий збір за одну немайнову вимогу.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
За цих обставин суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому вказана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
Керуючись п. 4 частини першої ст.63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
Позовні матеріали Міністерства оборони України повернути без розгляду.
Суддя С.М. Морозов