Ухвала від 25.03.2013 по справі 5008/1134/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21

УХВАЛА

"25" березня 2013 р. Справа № 5008/1134/2012

За заявою приватного підприємства „Лакаса", с. Соломоново Ужгородського району

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси", с. Баранинці Ужгородського району (код ЄДРПОУ 30257374)

ПРО визнання банкрутом

Суддя Ремецькі О.Ф.

Представники:

від ініціюючого кредиторав - не з'явився

від боржника - Костюченко Л.В. - представник за довіреністю №707 від 25.12.2012р.

Бондарєв С.В. - представник за довіреністю від 09.01.2013р.

від розпорядника майна - Лошак О.В. - арбітражний керуючий

В судове засідання з'явились представники осіб, якими подано суду заяви з грошовими вимогами до боржника:

Полянський О.Ю. - представник ПАТ „Сведбанк" за довіреністю №279 від 04.09.2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2012р. порушено провадження у справі №5008/1134/2012 з урахуванням особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та призначено підготовче засідання на 25.12.2012, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою суду від 25.12.2012р. судом визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - приватного підприємства „Лакаса", с. Соломоново Ужгородського району, яким подано заяву про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси", с. Баранинці Ужгородського району (код ЄДРПОУ 30257374) на суму 597380,02грн; зобов'язано заявника подати за його рахунок у десятиденний строк до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лошак Олега Васильовича (ліцензія серії АВ №456404 від 26.03.2009р., місце проживання: 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кавказька, 15/10 (адреса для листування: 88017,, м. Ужгород, вул. Абрикосова, 19).

Заявником на виконання вимог суду було подано відомості про те, що оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів було опубліковано у газеті «Голос України» №6 (5506) від 11.01.2013р. (оригінал додано до матеріалів справи).

Ухвалою суду від 25.02.2013р. призначено попереднє засідання на 11.03.2013р.

Ухвалою суду від 11.03.2013р. попереднє засідання відкладено на 20.03.2013р.

Ухвалою суду від 20.03.2013р. попереднє засідання призначено на 25.03.2013р.

У попереднє судове засідання, призначене на 25.03.2013., з'явилися представники боржника, ПАТ „Сведбанк" та розпорядник майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідне оголошення було опубліковано в газеті Голос України» №6 (5506) від 11.01.2013р. (оригінал додано до матеріалів справи).

Після публікації вказаного оголошення та у строк, встановлений ст. 14 Закону, до суду надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника:

- Приватного підприємства „Лакаса", с. Соломоново Ужгородського району про визнання кредитором на загальну суму 597380,02грн.

- Публічного акціонерного банку „Сведбанк", м. Київ про визнання кредитором на загальну суму 21 947 484 долари США 74 центи, що в гривнях за офіційним курсом НБУ станом на 11.12.2012 року складає 175 426 245,53 грн.

- Приватного підприємства „Грінфілд-Закарпаття", м. Ужгород про визнання кредитором на загальну суму 117655,43грн.

- Приватного підприємства „Набато", с. Баранинці Ужгородського району про визнання кредитором на загальну суму 536052,67грн.

- Приватного підприємства „Газсервіс Ужгород", м. Ужгород про визнання кредитором на загальну суму 1464267,71грн.

- товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк", м. Київ про визнання кредитором на загальну суму 5780972,57грн.

- товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатм'ясопромсервіс", м. Ужгород про визнання кредитором на загальну суму 24973813,80грн.

- товариства з обмеженою відповідальністю „Ужгородський райагротехсервіс", м. Чоп про визнання кредитором на загальну суму 10084367,19грн.

- сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Берег-Кочік", с. Косонь Берегівського району про визнання кредитором на загальну суму 11256890,07грн.

- фізичної особи Іванчо Олексія Івановича, м. Ужгород про визнання кредитором на загальну суму 166014377,32грн.

Відповідно до ст. 15 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

У ст. 31 Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

До реєстру вимог кредиторів боржника товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси", с. Баранинці Ужгородського району (код ЄДРПОУ 30257374) боржником визнано, а розпорядником майна включено наступні кредиторські вимоги:

- Приватного підприємства „Лакаса", с. Соломоново Ужгородського району на загальну суму 597380,02грн.

- публічного акціонерного банку „Сведбанк", м. Київ на загальну суму 113510876,52грн.

- Приватного підприємства „Грінфілд-Закарпаття", м. Ужгород на загальну суму 117655,43грн.

- Приватного підприємства „Набато", с. Баранинці Ужгородського району на загальну суму 536052,67грн.

- приватного підприємства „Газсервіс Ужгород", м.Ужгород на загальну суму 1464267,71грн.

- товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк", м. Київ на загальну суму 4940942,52грн.

- товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатм'ясопромсервіс", м. Ужгород на загальну суму 24973813,80грн.

- товариства з обмеженою відповідальністю „Ужгородський райагротехсервіс", м. Чоп на загальну суму 10084367,19грн.

- сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Берег-Кочік", с. Косонь Берегівського району на загальну суму 11256890,07грн.

- фізичної особи Іванчо Олексія Івановича, м. Ужгород на загальну суму 166014377,32грн

Решта вимог боржником не визнаються в повному обсязі.

Судовим аналізом заявлених вимог кредиторів та заперечень боржника встановлено наступне.

01.02.2013р. на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява приватного підприємства „Лакаса", с. Соломоново Ужгородського району від 31.01.2013р. б/н про визнання кредитором на загальну суму 597380,02грн.

Розпорядником майна боржника та боржником подано господарському суду письмове пояснення по суті поданої до суду заяви, згідно з яким вимоги приватного підприємства „Лакаса", с. Соломоново Ужгородського району про визнання кредиторських вимог визнаються повністю в сумі 597380,02грн. за результатами розгляду боржника та розпорядника майна відповідно до рішення останніх.

Вимоги заявника в сумі 597380,02грн. ґрунтуються та підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а також рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.10.2009р. у справі №18/112. Окрім того, дані вимоги приватного підприємства „Лакаса", с. Соломоново Ужгородського району як ініціюючого кредитора було визнано в ході підготовчого засідання в повному розмірі.

Ухвалою суду за результатами попереднього засідання вимоги приватного підприємства „Лакаса", с. Соломоново Ужгородського району про визнання конкурсним кредитором товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси", с. Баранинці Ужгородського району (код ЄДРПОУ 30257374) з вимогами на суму 591231,71грн. (четверта черга) та 12965,31грн. судового збору за розгляд справи, судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника та за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство (перша черга) задоволено повністю.

08.02.2013р. на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява публічного акціонерного банку „Сведбанк", м. Київ від 06.02.2013р. №800 про визнання кредитором на загальну суму 21 947 484 долари США 74 центи, що в гривнях за офіційним курсом НБУ станом на 11.12.2012 року складає 175 426 245,53 грн. та складається з:

- заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 9 034 982,99 доларів США (72216619,04грн. по курсу НБУ на 11.12.2012 року: 1 долар США - 7,993000грн.);

- прострочені проценти - 4 918 006,27 доларів США (39 309 624,12грн. по курсу НБУ на 11.12.2012 року: 1 долар США - 7,993000грн.);

- пеня - 7 994 495,48 доларів США (63 900 002,37грн. по курсу НБУ на 11.12.2012 року: 1 долар США - 7,993000грн.), з яких пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 5 369 715,84 доларів США (42 920 138,71грн. по курсу НБУ на 11.12.2012 року: 1 долар США - 7,993000грн; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 2 624 779,64 доларів США (20 979 863,66грн. по курсу НБУ на 11.12.2012 року: 1 долар США - 7,993000 гривень.

Розпорядником майна боржника та боржником подано господарському суду письмове пояснення по суті поданої до суду заяви, згідно з яким вимоги ПАТ „Сведбанк" про визнання кредиторських вимог визнаються частково за результатами розгляду боржника та розпорядника майна відповідно до рішення останніх.

Судовим розглядом вимог кредитора встановлено наступне:

24 липня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого, відповідно до п.1.2. Статуту є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ТОВ „Енергоресурси" було укладено Кредитний договір №001-Д/Л. До кредитного договору сторонами було внесено зміни та доповнення шляхом підписання додаткових договорів: №1 від 23 серпня 2007 року, №2 від 25 січня 2008 року, №3 від 21 квітня 2008 року, №4 від 05 вересня 2008 року, №5 від 05 березня 2010 року та №6 від 09 липня 2010 року.

Назву АКБ «ТАС-Комерцбанк» було змінено на Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк». На виконання Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 №514-УI відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», яке виступає правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» (далі по тексту - Банк).

Відповідно до умов Кредитного договору та з врахуванням додаткових договорів до нього - Банк відкрив Позичальнику кредитну лінію, а Позичальник, в свою чергу, зобов'язався повернути кредитні кошти у строки, визначені у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитом, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені Кредитним договором, на наступних умовах:

- розмір кредитної лінії - 9450000дол.США. (п. 1.2. Кредитного Договору, Додаткова угода № 4);

- строк користування кредитною лінією - з 24.07.2007 р. до 23.07.2012 р. (п. 1.3. Кредитного Договору);

- процентна ставка - 11 % річних (п. 1.4. Кредитного Договору); з 01.11.2009 - 14% (п. 1.4.3 Кредитного договору);

- цільове призначення кредитної лінії - фінансування будівництва автомобільних заправочних комплексів.(п. 1.5. Кредитного Договору);

- відповідальність за порушення зобов'язань з повернення суми заборгованості за кредитною лінією та процентів у строки, передбачені Кредитним Договором (пеня) визначено сторонами в розмірі подвійної процентної ставки за користування кредитною лінією, що діє на момент прострочення відповідного платежу (п. 6.1 Кредитного Договору);

Банк вказує на те, що за період дії Кредитного договору Позичальником погашено лише 414517,01дол.США заборгованості по Кредитному договору і станом на 11.12.2012 року заборгованість ТОВ «Енергоресурси» за Кредитним договором залишилась не погашеною.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Енергоресурси» станом на 11.12.2012 року, у зв'язку з неналежним виконанням Позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, з урахуванням сум, які підлягають поверненню, існує заборгованість у розмірі 21 947 484 долари США 74 центи, що в гривнях за офіційним курсом НБУ станом на 11.12.2012 року складає 175 426 245,53 грн. та складається з:

- прострочені проценти - 4 918 006,27 доларів США (39 309 624,12грн. по курсу НБУ на 11.12.2012 року: 1 долар США - 7,993000грн.);

У забезпечення виконання зобов'язань позичальника сторонами кредитного договору укладено відповідні договори застави майна, зокрема, відповідно до Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М., 03.08.2007 року за реєстровим № 3403, укладеного між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комецбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ТОВ « Енергоресурси » (зі змінами від 23 серпня 2007 року на забезпечення виконання Основного зобов'язання за Кредитним договором було передано наступне майно Боржника, що належить йому на праві власності а саме:

- Земельна ділянка, загальною площею 0,49га, цільове призначення якої: для обслуговування автомобільної газонаповнювальної станції та добудови адмінкорпусу з комплексом обслуговування, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Баб'яка, 26;

- Автомобільна газонаповнювальна станція загальною площею приміщень 14,9кв.м., яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Баб'яка, 26;

- Автомобільна газонаповнювальна компресорна станція, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Верхній Коропець, вул. Мукачівська, буд. 1 «в»;

- Комплекс, автомобільна газонаповнювальна компресорна станція, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Баранинці, вул. Об'їзна, буд. 9;

- Адміністративний корпус, загальною площею 2219,2 кв.м., що позначений на плані літ.А. та знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грушевського, 2.

Відповідно до Іпотечного договору, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Мирончук О.В., 24.07.2007 року за реєстровим № 2-2933, укладеним між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ТОВ « Енергоресурси » (зі змінами від 23 серпня 2007 року на забезпечення виконання Основного зобов'язання за Кредитним договором Боржник передав наступне майно, що належить йому на праві власності, а саме:

- Земельна ділянка, загальною площею 0,1500га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівського району, с. Астей, вул. Дружби Народів, 105/а, цільове призначення якої: для ведення підприємницької діяльності.

Відповідно до Іпотечного договору, посвідченого 25.01.2008 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Апшай С.В. за реєстровим № 172 (зі змінами від 21 квітня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ТОВ « Енергоресурси », на забезпечення виконання Основного зобов'язання за Кредитним договором Боржник передав наступне майно, що належить йому на праві власності, а саме:

- Нежитлову будівлю, загальною площею 596,4кв.м., яка розташована за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, с. Яноші, вул. Головна (Леніна), буд. 1/в.

Відповідно до Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Апшай С.В., 25.01.2008 року за реєстровим № 174 (зі змінами від 21 квітня 2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ТОВ « Енергоресурси », на забезпечення виконання Основного зобов'язання за Кредитним договором Боржник передав наступне майно, що належить йому на праві власності, а саме:

- Комплекс, загальною площею 982,5кв.м., який розташований за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська (вул. Изька), буд. б/н.

Відповідно до Договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Апшай С.В., 21.04.2008 року за реєстровим №711, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ТОВ « Енергоресурси », на забезпечення виконання Основного зобов'язання за Кредитним договором Боржник передав належне йому на праві власності наступне майно, а саме:

- Основні засоби (обладнання багатопаливної автозаправної станції), згідно з переліком, що є невід'ємною частиною даного договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Апшай С.В., 21.04.2008 року за реєстровим №711, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ТОВ « Енергоресурси », що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, с. Яноші, вул. Головна, буд. 1/в.

Відповідно до Договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Апшай С.В. 21.04.2008 року за реєстровим № 712, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ТОВ « Енергоресурси », на забезпечення виконання Основного зобов'язання за Кредитним договором, Боржник передав належне йому на праві власності наступне майно, а саме:

- Основні засоби (обладнання багатопаливної автозаправної станції), згідно з переліком, що є невід'ємною частиною даного договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Апшай С.В. 21.04.2008 року за реєстровим №712, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ТОВ « Енергоресурси », що знаходяться за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, буд. б/н.

Відповідно до Договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М., 03.08.2007 року за реєстровим № 3402, укладеного між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ТОВ «Енергоресурси», на забезпечення виконання Основного зобовязання за Кредитним договором, Боржник передав належне йому на праві власності наступне майно, а саме:

- Обладнання малогабаритної АГНКС М-200 (1 комплект), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грушевського, 2.

Кредитор зазначає, що загальна сума неповернутих кредитних коштів (залишок по кредиту) складає - 9 034 982,99 доларів США (72 216 619,04 гривень, по курсу НБУ на 11.12.2012 року, сума заборгованості Боржника перед Кредитором зі сплати процентів за користування кредитними коштами згідно Кредитного Договору становить 4 918 006,27 доларів США (39 309 624,12 гривень, по курсу НБУ на 11.12.2012 року.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Рамкової угоди та Договорів про надання траншу виникли зобов'язальні відносини, які, в силу ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наявними у справі матеріалами підтверджено факт передачі боржнику грошових коштів на виконання умов кредитного договору та неповернення у строки та на умовах, визначених договором, заборгованості за договором, а відтак, сума вимог ПАТ „Сведбанк" до боржника в розмірі суми неповернутих кредитних коштів (залишок по кредиту) - 9 034 982,99 доларів США (72 216 619,04 гривень, по курсу НБУ на 11.12.2012 року, а також суми заборгованості Боржника перед Кредитором зі сплати процентів за користування кредитними коштами згідно Кредитного Договору становить 4 918 006,27 доларів США (39 309 624,12 гривень, по курсу НБУ на 11.12.2012 року підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в першу чергу.

Також кредитор просить включити до реєстру вимог кредиторів суму пені за несвоєчасне повернення кредиту - 5 369 715,84 доларів США (42 920 138,71грн. по курсу НБУ на 11.12.2012 року: 1 долар США - 7,993000грн; а також пеню за несвоєчасне повернення відсотків - 2 624 779,64 доларів США (20 979 863,66грн. по курсу НБУ на 11.12.2012 року: 1 долар США - 7,993000 гривень із віднесенням даних вимог до першої черги задоволення.

Аналізуючи дані вимоги кредитора та заперечення боржника з цього приводу, суд констатує наступне.

Пунктом 6.1 Кредитного договору передбачено, що у випадку ненадходження на рахунок Банку суми заборгованості за кредитною лінією та процентів у строки, визначені у п.п. 1.3, 3.3, 3.4, 4.1, 8.1 та 8.2. цього Договору, Позичальник незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за цим договором, сплачує Банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки за кредитною лінією, зазначеної у п.1.4, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення. При цьому кількість днів року приймається рівною 360 дням.

Станом на 11.12.2012 року сума заборгованості Боржника перед Кредитором зі сплати пені згідно наданого розрахунку Банку становить 7 994 495,48 доларів США (63 900 002,37 гривень, по курсу НБУ на 11.12.2012 року: 1 долар США - 7,993000 гривень), з яких:

- Пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 5 369 715,84 доларів США (42 920 138,71 гривень, по курсу НБУ на 11.12.2012 року: 1 долар США - 7,993000 гривень);

- Пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 2 624 779,64 доларів США (20 979 863,66 гривень, по курсу НБУ на 11.12.2012 року: 1 долар США - 7,993000 гривень).

Відповідно до ст. 223 Господарського кодексу (надалі - ГК) України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

Так, відповідно до ст. 258 ЦК України скорочена позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема ч. 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено строк, зі спливом якого припиняється нарахування штрафних санкцій, і даний строк не є строком позовної давності - строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).

Норма ч. 6 ст. 232 ГК України не є імперативною, і сторони в договорі можуть відступити від її положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Зокрема, в договорі може бути передбачений інший строк, зі спливом якого припиняється нарахування штрафних санкцій.

Оскільки згідно умов кредитного договору за домовленістю сторін у відповідності до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, не змінена та не встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, в даному випадку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 6 вказаного Кодексу сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відтак, вимога ПАТ „Сведбанк" про наявність підстав для нарахування пені виходячи із умов кредитного договору в розмірі подвійної процентної ставки за кредитною лінією, зазначеної у п.1.4, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення цілком відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно графіку погашення кредитної заборгованості, який було узгоджено сторонами, строк сплатити чергового платежу визначено місяцями, а тому строк виконання зобов'язання згідно частини третьої статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

За таких обставин, оскільки у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється частинами відповідно до графіку погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його, і відповідно загальний строк позовної давності застосовується щодо кожного щомісячного простроченого платежу, який був визначений графіком.

Відтак, у відповідності до вищенаведеного, згідно проведеного судом перерахунку, сума пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 11.06.2012р. по 11.12.2012р. становить 341698,12 дол.США (2731193,07грн. по курсу НБУ на 11.12.2012 року: 1 долар США - 7,993000грн; а також пені за несвоєчасне повернення відсотків - 162896,96 дол.США (1302051,39грн. по курсу НБУ на 11.12.2012 року: 1 долар США - 7,993000 гривень.

Стосовно черговості задоволення даних вимог в частині пені суд зазначає, що у відповідності до умов кредитного договору та договорів застави нерухомого майна сторонами забезпечено вимоги про повернення кредиту та відсотків за ним, і нарахована позикодавцем пеня не відноситься до забезпечених вимог в розумінні вимог ст. 31 Закону та повинні відноситись до вимог шостої черги задоволення.

Відтак, за результатами розгляду грошових вимог ПАТ „Сведбанк" до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними, знайшли своє підтвердження матеріалами справи, суд прийшов до висновку про їх задоволення в сумі 13952989,26дол. США (111526243,16гривень по курсу НБУ на 11.12.2012 року) до першої черги задоволення, суму 504595,08дол.США (4033228,47гривень по курсу НБУ на 11.12.2012 року) до шостої черги та 1147грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника до першої черги. В решта вимог до боржника слід відмовити.

29.01.2013р. на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява приватного підприємства „Грінфілд-Закарпаття", м. Ужгород від 28.01.2013р. б/н про визнання кредитором на загальну суму 117655,43грн.

Розпорядником майна боржника та боржником подано господарському суду письмове пояснення по суті поданої до суду заяви, згідно з яким вимоги приватного підприємства „Грінфілд-Закарпаття", м. Ужгород про визнання кредиторських вимог визнаються повністю в сумі 117655,43грн. за результатами розгляду боржника та розпорядника майна відповідно до рішення останніх.

Судовим розглядом вимог кредитора встановлено наступне:

Приватне підприємство „Грінфілд-Закарпаття", м. Ужгород 29.01.2013р. звернулось до Господарського суду Закарпатської області про визнання кредитором на загальну суму 117655,43грн., які являються заборгованістю по договору поставки та які у судовому засіданні визнані розпорядником майна та боржником у вказаному складі та розмірі .

Вимоги заявника в сумі 117655,43грн. ґрунтуються та підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, договором поставки, договорами про внесення до такого договору змін, а також підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.12.2012р. На основі вище вказаного Договору було надано товар на загальну суму 1396642,62грн. у відповідності до накладних, наявних в матеріалах справи, які оплачені боржником частково. Дані вимоги кредитора складаються із суми 38500грн. боргу по оплаті за відпущений товар, 12913,53грн. трьох відсотків річних та суми 66241,90грн. штрафних санкцій, визначених пунктом 9.2 договору поставки

Відтак, за результатами розгляду грошових вимог приватного підприємства „Грінфілд-Закарпаття", м. Ужгород до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними, знайшли своє підтвердження матеріалами справи, суд прийшов до висновку про їх задоволення в сумі 51413,53грн. (четверта черга), 66241,90грн. (шоста черга) та 1147грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (перша черга).

25.01.2013р. на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява приватного підприємства „Набато", с. Баранинці Ужгородського району від 25.01.2013р. б/н про визнання кредитором на загальну суму 536052,67грн.

Розпорядником майна боржника та боржником подано господарському суду письмове пояснення по суті поданої до суду заяви, згідно з яким вимоги приватного підприємства „Набато", с. Баранинці Ужгородського району про визнання кредиторських вимог визнаються повністю в сумі 536052,67грн. за результатами розгляду боржника та розпорядника майна відповідно до рішення останніх.

Судовим розглядом вимог кредитора встановлено наступне:

Приватне підприємство „Набато", с. Баранинці Ужгородського району 25.01.2013р. звернулось до Господарського суду Закарпатської області про визнання кредитором на загальну суму 536052,67грн., які являються заборгованістю по договору поставки та які у судовому засіданні визнані розпорядником майна та боржником у вказаному складі та розмірі .

Вимоги заявника в сумі 536052,67грн. ґрунтуються та підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, договором поставки, а також підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків станом на 22.01.2013р. На основі вище вказаного Договору було надано товар на загальну суму 578650,16грн. у відповідності до накладних, наявних в матеріалах справи, які оплачені боржником частково на суму 50000грн. Дані вимоги кредитора складаються із суми 528650,16грн. боргу по оплаті за відпущений товар, 1236,57грн. трьох відсотків річних та суми 6165,94грн. штрафних санкцій, визначених пунктом 9.2 договору поставки.

Відтак, за результатами розгляду грошових вимог приватного підприємства „Набато" до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними, знайшли своє підтвердження матеріалами справи, суд прийшов до висновку про їх задоволення в сумі 529886,73грн. (четверта черга), 6165,94грн. (шоста черга) та 1147грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (перша черга).

25.01.2013р. на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява приватного підприємства „Газсервіс Ужгород", м.Ужгород від 24.01.2013р. б/н про визнання кредитором на загальну суму 1464267,71грн.

Розпорядником майна боржника та боржником подано господарському суду письмове пояснення по суті поданої до суду заяви, згідно з яким вимоги приватного підприємства „Газсервіс Ужгород", м.Ужгород про визнання кредиторських вимог визнаються частково в сумі 1169051,18грн. за результатами розгляду боржника та розпорядника майна відповідно до рішення останніх. Решта частини вимог вважають безпідставними та необґрунтованими, оскільки у відповідності до умов договору поставки пункт 5.2 договору, на підставі якого кредитором заявлено вимогу, сторонами виключено.

Судовим розглядом вимог кредитора встановлено наступне:

Між Приватним підприємством "Газсервіс-Ужгород" та ТОВ "Енергоресурси" було підписано Договір поставки газобалонного обладнання за №93/2008 від 18.07.2008 року. Сторонами 19.07.2008р. до даного договору було внесено зміни шляхом укладення додаткового договору №1, яким було змінено умови договору. Згідно умов договору №93/2008 від 18.07.2008р. та додаткового договору №1 від 19.07.2008 року. ПП "Газсервіс-Ужгород" було перераховано ТОВ "Енергоресурси" аванс в розмірі 1013000грн.

Однак, всупереч домовленостей між сторонами, поставки газобалонного обладнання та окремих комплектуючих Боржником не було здійснено.

02.07.2009 року Кредитором було надано претензію Боржникові, про порушення умов договору поставки №93/2008 від 18.07.2008р. та додаткового договору №1 від 19.07.2008р., що підтверджується відміткою на листі про вручення.

На дану претензію Боржником надано лист - прохання про підписання Додаткового договору про продовження терміну виконання до 01.10.2010 року, а також в разі не поставки газобалонного обладнання Боржник зобов'язувався повернути отриманий аванс в повному обсязі до 01.12.2010р.

Станом на 12.12.2012 року Відповідачем не було дотримано жодних домовленостей із Боржником. Заборгованість погашена частково.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Наявність заборгованості підтверджено матеріалами справи, а також визнано відповідачем, що підтверджується актом звірки заборгованості від 03.12.2012р., який підписаний відповідачем і скріплений печатками сторін. Станом на день порушення провадження у справі про банкрутство заборгованість боржника по поверненню отриманого авансу становить 769300грн. основної суми боргу та штрафних санкцій, пені в розмірі 694967,71грн. Загальна сума боргу складає 1464267,71грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно наданого кредитором розрахунку розмір трьох процентів річних від простроченої суми за період прострочення з 01.11.2009 по 12.12.2012р. становить 48528,75грн., а розрахунок суми інфляційних втрат за період прострочення з 01.11.2009 по 12.12.2012р. складає 54960,44грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.1,2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно вимог статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Кредитор просить у відповідності до вимог п. 5.2 та п.5.3 Договору поставки від 18.07.2008р. включити до складу кредиторських вимог суму 295216,53грн. та 310306,56грн. штрафних санкцій.

Враховуючи, що підписаний сторонами договір поставки взагалі не містить пункту 5.3 на який посилається кредитор в обґрунтування підстав нарахування суми 310306,56грн. штрафних санкцій, а пункт 5.2 договору сторонами при підписанні додаткової угоди до договору поставки виключено, вимоги кредитора на суму 593461,29грн. задоволенню не підлягають.

Відтак, за результатами розгляду грошових вимог приватного підприємства „Газсервіс Ужгород", м. Ужгород до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними, знайшли своє підтвердження матеріалами справи, суд прийшов до висновку про їх задоволення в сумі 870806,42грн. (четверта черга) та 1147грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (перша черга). Решта вимог приватного підприємства „Газсервіс Ужгород", м. Ужгород про визнання кредитором на загальну суму 593461,29грн. штрафних санкцій відхилити.

12.02.2013р. (згідно поштового штемпелю на конверті дана заява направлена 08.02.2013р.) на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк", м. Київ від 08.02.2013р. №367 про визнання кредитором на загальну суму 5780972,57грн.

Розпорядником майна боржника та боржником подано господарському суду письмове пояснення по суті поданої до суду заяви, згідно з яким вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк", м. Київ про визнання кредиторських вимог визнаються частково в сумі 5732759,11грн. за результатами розгляду боржника та розпорядника майна відповідно до рішення останніх. Решта частини вимог вважають безпідставними та необґрунтованими, оскільки банком в односторонньому порядку збільшено відсоткову ставку за користування кредитними коштами, що також суперечить рішенню Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2012р. у справі №5008/675/2012, яке постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. залишено без змін.

Судовим розглядом вимог кредитора встановлено наступне:

26.09.2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» (далі за текстом - Банк/Кредитор) та ТОВ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» було укладено Кредитний договір № 325/КВ-07 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії, зі змінами та доповненнями (далі за текстом - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору Банк надав ТОВ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» (далі за текстом - Позичальник/Боржник) за яким Банк відкрив Позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надав кредитні кошти з встановленим лімітом кредитування на суму 1450000 Євро, а Позичальник зобов'язався в порядку, передбаченому Кредитним договором, повернути надані кредитні кошти, сплатити за користування ними проценти в розмірі 11,5% річних у Євро, 13% річних у доларах США та 18% у річних гривнях, а у разі порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, комісій та інших платежів - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, ш;о діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Строк дії кредитної лінії - з « 26» вересня 2007 року до « 25» вересня 2012 року включно.

В якості забезпечення зобов'язань за Кредитним договором між ТОВ «Укрпромбанк» та ТОВ «Енергоресурси» укладено Іпотечний договір № 325/2квіп-07 від « 26» вересня 2007 року, що діє зі змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Резвановою І. Д. за реєстровим номером 3927, за яким Банку в заставу передано нерухоме майно: земельна ділянка, кадастровий номер 2124886200:01:001:0222, площею 0,6800га, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський р-н, на території Соломонівської сільської ради. Зазначена земельна ділянка належить ТОВ «ЕНРГРЕСУРСИ» на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 045691 виданого Соломонівською селищною радою 06 серпня 2007 року; Іпотечний договір № 325/2квіп-10-03 від « 19» серпня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н. В. за реєстровим номером 2026, за яким Банку в заставу передано нерухоме майно: земельна ділянка, кадастровий номер 2124480400:04:003:0012, площею О, 6165 га, що розташована за адресою: Закарпатська область, Тячівський р-н, урочище «Котелеб» на території Бедевлянської сільської ради. Зазначена земельна ділянка належить ТОВ «ЕНРГРЕСУРСИ» на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 056060 виданого Тячівською райдержадміністрації 19.02.2006 року.

Кредитор зазначає, що на сьогоднішній день зобов'язання за Кредитним договором ТОВ «ЕНЕРГОРЕСКРСИ» не виконані, а сума заборгованості Боржника за кредитом станом на 12.12.2012 року становить 3645242,06грн.

Позичальник порушив зобов'язання за Кредитним договором - не сплатив проценти, а відтак, заборгованість Боржника перед Банком щодо сплати процентів станом на 12.12.2012 року становить 1048393,84грн.

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору, здійснення утримання комісії у відповідності з діючим тарифом Банку та передбачених чинним законодавством зборів та податків. ТОВ «Енергоресурси» за Кредитним договором - не сплатив комісію, а відтак, заборгованість Боржника перед Банком щодо сплати комісії станом на 12.12.2012 року становить 247306,62грн.

Пунктом 8.1 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

У зв'язку з простроченням Боржником сплати тіла кредиту, Банком нарахована пеня, яка станом на 12.12.2012 року становить 271899,23грн. У зв'язку з простроченням Боржником сплати відсотків, Банком нарахована пеня, яка станом на 12.12.2012 року становить 456016,87грн. У зв'язку з простроченням Боржником сплати комісії Банком нарахована пеня, яка станом на 12.12.2012 року становить 112113,95грн.

Представники боржника заперечують щодо правомірності нарахування кредитором суми 39002,32грн. (3755,53 євро) відсотків та 9211,14грн. (886,94євро) пені за несвоєчасний розрахунок з підстав, викладених у поданому суду поясненні.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2012 року ухвалою Господарського суду Закарпатської області порушено провадження у справі №5008/675/2012 (суддя Ушак І.Г.) за позовом ТОВ «Укрпромбанк» до ТОВ «Енергоресурси» про стягнення заборгованості на суму 4719147,08грн. за Кредитним договором № 325/КВ-07 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії, зі змінами та доповненнями.

11.10. 2012 року у справі № 5008/675/2012 винесено рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Укрпромбанк» задоволено частково на суму 4713761,01грн. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року рішення першої інстанції у справі № 5008/675/2012 залишено без змін.

В межах даної справи судом встановлено, що позивачем не доведено правомірність обґрунтування процентної ставки у розмірі 13,5% в частині вимог по стягненню відсотків за користування ТОВ «Енергоресурси» кредитом згідно Кредитного договору, взявши уваги пояснення ТОВ «Енергоресурси» про те, що ТОВ «Укрпромбанк» збільшив процентну ставку за користування кредитом з 11,5% до 13,5% в односторонньому порядку.

У зв'язку з наведеним, ТОВ «Енергоресурси» просить суд вимоги кредитора задовольнити частково з урахуванням висновків, викладених у справі №5008/675/2012.

У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Як вбачається з матеріалів справи №5008/675/2012 вимоги по стягненню процентів за користування кредитом судом задоволено частково з урахуванням встановленої договором процентної ставки у розмірі 11,5 %, в іншій частині вимог відмовлено, як нарахованих безпідставно. При цьому суд виходив з того, що позивачем не доведено правомірність та обґрунтованість застосування процентної ставки у розмірі 13,5 % відповідно до п. 4.6 договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України.

Отже, враховуючи вищевикладене, ТОВ «Укрпромбанк» невиправдано збільшив суму вимог на 48 213,46 грн., де 39002,32 грн. (3755,53 євро) відсотків за користування кредитними коштами та 9211,14грн. (886,94 євро) пені за несвоєчасний розрахунок.

Таким чином, з огляду на наведене, грошові вимоги ТОВ „Укрпромбанк" що підлягають визнанню в процедурі банкрутства боржника у справі №5008/1134/2012 складають суму 4901940,20грн. (четверта черга), 830818,91грн. (шоста черга) та 1147грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (перша черга). Решта вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк", м. Київ про визнання кредитором на загальну суму 48213,46грн. відсотків та пені відхилити.

08.02.2013р. на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатм'ясопромсервіс", м. Ужгород від 06.02.2013р. б/н про визнання кредитором на загальну суму 24973813,80грн.

Судовим розглядом вимог кредитора встановлено наступне:

Між ТОВ „Закарпатм'ясопромсервіс" та ТОВ „Енергоресурси" було укладено договір оренди приміщення за № 10/2012 від 01.03.2012 року. 01.04.2012 року сторонами було укладено правочин, яким змінено умови вищевказаного договору. Згідно умов договору № 10/12 від 01.03.2012р. та правочину №1 від 01.04.2012 року ТОВ «Енергоресурси» було передано в орендне користування будівлі та територію ТОВ «Закарпатм'ясопромсервіс». Відповідно до умов даного Договору було підписано акти приймання - передачі майна від 01.03.2012 року. Щомісячний розмір орендної плати згідно умов даного Договору становив 13000грн., а з 01.04.2012 року склав суму 11020грн. в місяць. Однак, всупереч домовленостей між сторонами, Боржник (ТОВ «Енергоресурси») сплату за користування орендованими будівлями та територією в повному обсязі не здійснив.

Станом на 12.12.2012 року ТОВ «Енергоресурси» не погашено заборгованість перед ТОВ «Закарпатм'ясопромсервіс» по Договору оренди №10/12 від 01.03.2012р. та правочинів до нього складає в сумі 44080грн. Дана заборгованість визнана Боржником та підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 12 грудня 2012 р., який підписаний ТОВ «Енергоресурси» і скріплений його печаткою.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, боржник, який прострочив оплату за користування предметом оренди, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу та три відсотки річних від простроченої суми.

У відповідності до даного кредитор просить також включити до складу грошових вимог суму трьох процентів річних від простроченої суми за період прострочення з 05.09.2012 по 12.12.2012р. в розмірі 190,21грн.

Вимоги кредитора в цій частині є належним чином обґрунтованими, розмір грошових вимог підтверджується наявними у справі матеріалами, а відтак, підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів розпорядником майна у наступному складі та розмірах з достатніх підстав.

Також кредитор просить включити до складу грошових вимог суму 24929551,50грн. вартості заставленого ним майна з огляду на таке.

03.08.2007р. між ВАТ «Закарпатм'ясопромсервіс» (ТОВ «Закарпатм'ясопромсервіс» є правонаступником ВАТ «Закарпатм'ясопромсервіс») та АК БАНК «ТАС-Комерцбанк» було укладено Іпотечний договір, яким майновою іпотекою забезпечено виконання грошових зобов'язань ТОВ «Енергоресурси», які виникли з Кредитного договору від 24.07.2007 № 001-Д/Л.

Статтею 543 ЦК України встановлено пряму (солідарну) відповідальність поручителя за грошові зобов'язання боржника. Таким чином, поручитель, в силу названої статті є зобов'язальним перед банком у випадку виникнення прострочення основного боржника. Цивільним кодексом, зокрема ст.556 передбачено регресне право поручителя до Таким чином, поручитель має право, на підставі договору поруки, вимагати від боржника коштів у розмірі забезпечення. Згідно ст.556 ЦК України, до поручителя, який виконав грошове зобов'язання боржника, переходять права кредитора, у тому числі і право стягнення коштів за кредитом. Таке право супроводжується грошовим зобов'язанням боржника (кредитоотримувача). За ст.556 ЦК України, момент виконання грошового зобов'язання кредитора перед поручителем збігається з моментом виконання поручителем зобов'язання перед кредитором, однак, право на регресну вимогу до боржника виникає у поручителя у момент укладання Договору поруки. Строк виконання грошового зобов'язання, що породжене ст.556 ЦК України та Договором поруки, встановлено на дату погашення боргу перед кредитором.

Разом з тим, у відповідності до положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" у момент порушення справи про банкрутство, вважаються такими, що настали всі грошові зобов'язання кредиторів перед боржником; у тому числі у зобов'язання боржника перед поручителем. І оскільки Поручитель залишається зобов'язаним перед кредитором, у процедурі банкрутства такий поручитель повинен бути визнаний кредитором боржника. Лише таким чином, будуть врегульовані зобов'язання поручителя перед кредитором і зобов'язання боржника перед поручителем.

Однак, дані вимоги кредитора не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Положеннями ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Нормами цієї ж статті передбачено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Отже, зобов'язання боржника перед кредитором повинні мати грошовий характер.

Виходячи з аналізу положень вказаної статті, до складу грошових зобов'язань не включаються речово-правові вимоги з договору іпотеки, оскільки кредитор в цьому випадку має речово-правову вимогу, а не вимогу грошового характеру.

Таким чином, відповідно до приписів Закону про банкрутство у справі про банкрутство кредитори мають право заявляти вимоги до боржника, які виникають з грошового зобов'язання та носять грошовий характер.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог п.п. 3, 7 ст. 1 Закону про банкрутство є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру. Правові підстави для визнання у справі про банкрутство вимог кредиторів, які ґрунтуються на договорах майнової поруки відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про визнання кредиторських вимог ТОВ «Закарпатм'ясопромсервіс» мотивована тим, що між АК БАНК «ТАС-Комерцбанк» та ТОВ «Енергоресурси» (позичальник) було укладено кредитний договір від 24.07.2007 № 001-Д/Л.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 03.08.2007 між ТОВ «Закарпатм'ясопромсервіс» та АК БАНК «ТАС-Комерцбанк» укладено договір іпотеки, відповідно до якого предметом іпотеки є належне ТОВ „Закарпатм'ясопромсервіс" нерухоме майно та земельна ділянка Вказаним нерухомим майном іпотекодавець забезпечив виконання зобов'язання ТОВ „Енергоресурси" щодо повернення кредиту, сплати відсотків, штрафу та пені в разі неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором від 24.07.2007 № 001-Д/Л.

Тобто, заявлені ТОВ «Закарпатм'ясопромсервіс» кредиторські вимоги на суму 24929551,50грн. є вартістю переданого в іпотеку майна згідно договору іпотеки.

Отже, вимоги ТОВ «Закарпатм'ясопромсервіс» до боржника ґрунтуються на договорі іпотеки, відповідно до якого ТОВ «Закарпатм'ясопромсервіс» виступив майновим поручителем за виконання позичальником - ТОВ „Енергоресурси" зобов'язань за кредитним договором, шляхом передачі у заставу нерухомого майна.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава -це спосіб забезпечення зобов'язань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Майновий поручитель, виходячи з вимог ст. 583 ЦК України, є суб'єктом такого виду забезпечення виконання основного зобов'язання, як застава.

ЦК України, Законом України "Про іпотеку" не передбачено солідарного обов'язку боржника за основним зобов'язанням та майнового поручителя, в зв'язку з чим, до майнового поручителя не може бути застосовані норми ст. 543 ЦК України, згідно якої, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідно до ст. 11 Закону України "Про заставу", ст.ст. 1, 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до ст. 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (ст. 553 - 559 ЦК України) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

У зв'язку з цим, суд зазначає, що ЦК України, Законом України "Про іпотеку" солідарного обов'язку боржника за основним зобов'язанням та майнового поручителя не передбачено.

Отже, договір іпотеки не породжує у іпотекодавця грошових зобов'язань перед іпотекодержателем, останній має право, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Вищенаведене підтверджується відповідною судовою практикою (постанова ВГСУ від 24 липня 2012 р. у справі № 44/234-46/178-б).

Таким чином, з огляду на наведене, грошові вимоги ТОВ „Закарпатм'ясопромсервіс", що підлягають визнанню в процедурі банкрутства боржника у справі №5008/1134/2012 складають суму 44270,21грн. (четверта черга) та 1147грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (перша черга). Решта вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатм'ясопромсервіс", м. Ужгород про визнання кредитором на загальну суму 24929551,50грн. відхилити.

11.02.2013р. на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю „Ужгородський райагротехсервіс", м. Чоп від 08.02.2013р. б/н про визнання кредитором на загальну суму 10084367,19грн.

Судовим розглядом вимог кредитора встановлено наступне:

03.08.2007р. між ТОВ „Ужгородський райагротехсервіс", м. Чоп (правонаступник ВАТ „Ужгородський райагротехсірвіс") та АК БАНК «ТАС-Комерцбанк» було укладено Іпотечний договір, яким майновою іпотекою забезпечено виконання грошових зобов'язань ТОВ «Енергоресурси», які виникли з Кредитного договору від 24.07.2007 № 001-Д/Л. Кредитор просить визнати його кредитором позичальника на суму 10084367,19грн., яка є оціночною вартістю заставленого майна.

Однак, дані вимоги кредитора не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Отже, зобов'язання боржника перед кредитором повинні мати грошовий характер.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про визнання кредиторських вимог ТОВ „Ужгородський райагротехсервіс", м. Чоп мотивована тим, що між АК БАНК «ТАС-Комерцбанк» та ТОВ «Енергоресурси» (позичальник) було укладено кредитний договір від 24.07.2007 № 001-Д/Л.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 03.08.2007 між ТОВ „Ужгородський райагротехсервіс", м. Чоп та АК БАНК «ТАС-Комерцбанк» укладено договір іпотеки, відповідно до якого предметом іпотеки є належне ТОВ „Ужгородський райагротехсервіс", м. Чоп нерухоме майно та земельна ділянка Вказаним нерухомим майном іпотекодавець забезпечив виконання зобов'язання ТОВ „Енергоресурси" щодо повернення кредиту, сплати відсотків, штрафу та пені в разі неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором від 24.07.2007 № 001-Д/Л.

Тобто, заявлені ТОВ „Ужгородський райагротехсервіс", м. Чоп кредиторські вимоги на суму 10084367,19грн. є вартістю переданого в іпотеку майна згідно договору іпотеки.

Отже, вимоги ТОВ „Ужгородський райагротехсервіс", м. Чоп до боржника ґрунтуються на договорі іпотеки, відповідно до якого ТОВ „Ужгородський райагротехсервіс", м. Чоп виступив майновим поручителем за виконання позичальником - ТОВ „Енергоресурси" зобов'язань за кредитним договором, шляхом передачі у заставу нерухомого майна.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава -це спосіб забезпечення зобов'язань.

Відтак, суд прийшов до висновку що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ужгородський райагротехсервіс» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурси» в сумі 10084367,19грн підлягають відхиленню.

11.02.2013р. на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Берег-Кочік", с. Косонь Берегівського району від 08.02.2013р. б/н про визнання кредитором на загальну суму 11256890,07грн.

Розпорядником майна боржника та боржником подано господарському суду письмове пояснення по суті поданої до суду заяви, згідно з яким вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Берег-Кочік", с. Косонь Берегівського району про визнання кредиторських вимог визнаються в повному обсязі за результатами розгляду боржника та розпорядника майна відповідно до рішення останніх.

Судовим розглядом вимог кредитора встановлено наступне:

04.07.2007р. між СТОВ „Берег-Кочік", с. Косонь Берегівського району та АК БАНК «ТАС-Комерцбанк» було укладено Іпотечний договір, яким майновою іпотекою забезпечено виконання грошових зобов'язань ТОВ «Енергоресурси», які виникли з Кредитного договору від 24.07.2007 № 001-Д/Л. Кредитор просить визнати його кредитором позичальника на суму 11256890,07грн., яка є оціночною вартістю заставленого майна.

Однак, дані вимоги кредитора не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Отже, зобов'язання боржника перед кредитором повинні мати грошовий характер.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про визнання кредиторських вимог СТОВ „Берег-Кочік", с. Косонь Берегівського району мотивована тим, що між АК БАНК «ТАС-Комерцбанк» та ТОВ «Енергоресурси» (позичальник) було укладено кредитний договір від 24.07.2007 № 001-Д/Л.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 03.08.2007 між ТОВ «Закарпатм'ясопромсервіс» та АК БАНК «ТАС-Комерцбанк» укладено договір іпотеки, відповідно до якого предметом іпотеки є належне СТОВ „Берег-Кочік", с. Косонь Берегівського району нерухоме майно та земельна ділянка Вказаним нерухомим майном іпотекодавець забезпечив виконання зобов'язання ТОВ „Енергоресурси" щодо повернення кредиту, сплати відсотків, штрафу та пені в разі неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором від 24.07.2007 № 001-Д/Л.

Тобто, заявлені СТОВ „Берег-Кочік", с. Косонь Берегівського району кредиторські вимоги на суму 11256890,07грн. є вартістю переданого в іпотеку майна згідно договору іпотеки.

Отже, вимоги СТОВ „Берег-Кочік", с. Косонь Берегівського району до боржника ґрунтуються на договорі іпотеки, відповідно до якого СТОВ „Берег-Кочік", с. Косонь Берегівського району виступив майновим поручителем за виконання позичальником - ТОВ „Енергоресурси" зобов'язань за кредитним договором, шляхом передачі у заставу нерухомого майна.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань.

Відтак, суд прийшов до висновку що вимоги СТОВ „Берег-Кочік", с. Косонь Берегівського району до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурси» в сумі 11256890,07грн. підлягають відхиленню.

11.02.2013р. на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява фізичної особи Іванчо Олексія Івановича, м. Ужгород від 08.02.2013р. б/н про визнання кредитором на загальну суму 166014377,32грн.

Розпорядником майна боржника та боржником подано господарському суду письмове пояснення по суті поданої до суду заяви, згідно з яким вимоги фізичної особи Іванчо Олексія Івановича, м. Ужгород про визнання кредиторських вимог визнаються повністю за результатами розгляду боржника та розпорядника майна відповідно до рішення останніх.

Кредитори заперечують обґрунтованість доводів кредитора з мотивів, викладених у поданих суду письмових поясненнях та вказують на те, що частиною 2 статті 556 Цивільного кодексу України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Зазначають, що на дату звернення (як і станом на поточну дату) до Господарського суду Закарпатської області у справі № 5008/1134/2012 фізичною особою Іванчо Олексієм Івановичем, як поручителем за договором поруки № 001 від 03 серпня 2007 року, не були виконані зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси" перед Публічним акціонерним товариством „СВЕДБАНК" за кредитним договором №001-Д/Л від 24.07.2007р. В додатках до заяви Іванчо Олексієм Івановичем не надано доказів виконання ним грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси".

Судовим розглядом вимог кредитора встановлено наступне:

03 серпня 2007 року між Акціонерний комерційний банк „ТАС-Комерцбанк" та фізичною особою Іванчо Олексій Іванович було підписано Договір поруки №001 від 03.08.2007 року. Відповідно до умов договору поруки Іванчо О.І. (Поручитель) зобов'язується перед АКБ „ТАС-Комерцбанк" відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком Позичальнику (ТОВ „Енергоресурси") згідно Кредитного договору №001-Д/Л від 24.07.2007р.

Кредитор в обґрунтування своїх доводів вказує на те, що позичальник (ТОВ „Енергоресурси") взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору №001-Д/Л від 24.07.2007р. своєчасно не виконував.

Кредитор не одноразово отримував від ПАТ "Сведбанк" (правонаступник АКБ „ТАС-Комерцбанк") листи - вимоги про погашення заборгованості по зобов'язаннях ТОВ „Енергоресурси" перед ПАТ "Сведбанк" за Кредитним договором №001-Д/Л від 24.07.2007р.

Окрім того, в жовтні місяці 2012 року ПАТ „Сведбанк" звернулось до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою про стягнення заборгованості із Іванчо О.І. в сумі 166014377,32 грн по зобов'язаннях ТОВ „Енергоресурси" за Кредитним договором № 001-Д/Л від 24.07.2007р. Дана справа №712/18508/12 розглядається у Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області.

Відтак, просить суд визнати фізичну особу Іванчо О.І. кредитором ТОВ „Енергоресурси" в розмірі 166014377,32грн., тобто в сумі пред'явлених вимог позикодавцем.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03.08.2007 між Банком (позикодавець), фізичною особою Іванчо О.І. (Поручитель) та ТОВ „Енергоресурси" (позичальник) укладено Договір поруки №001 (надалі - Договір поруки), згідно умов якого Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати за зобов'язаннями Боржника - ТОВ „Енергоресурси", які виникають з умов кредитного договору №001-Д/Л від 24.07.2007 (надалі - Кредитний договір), в розмірі суми отриманих Боржником за Кредитним договором коштів, відсотків за користування кредитними коштами та неустойки.

Пунктом 2 Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом, неустойки, передбачених Кредитним договором.

Пунктом 4 Договору поруки встановлено, що Поручитель зобов'язаний погасити заборгованість Боржника за першою вимогою Банку протягом п'яти днів з моменту отримання відповідної письмової заяви Банку у разі порушення Боржником зобов'язань, передбачених Кредитним договором та цим договором.

Як встановлено судами, Боржник не виконав належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором, у зв'язку з чим, 09.04.2010 Банком на адресу Іванчо О.І. надіслано лист-вимогу №2398/1 від 09.04.2010 на суму 9034982,99доларів США заборгованості по кредиту, 2758880,99дол.США простроченої заборгованості по кредиту, 1490619,51дол.США заборгованості по відсотках, 1377059,49дол. США за простроченими відсотками та 673280,60дол.США пені.

23.08.2012р. Банком повторно було направлено на адресу поручителя лист-вимогу №5249 про усунення порушень за кредитним договором та сплати заборгованості на суму 20263783,59дол. США, яка виникла станом на 12.08.2012р.

03.10.2012р. Банк звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до Іванчо О.І. про стягнення заборгованості в сумі 166014377,32грн. за кредитним договором, в тому числі 72216619,04грн. заборгованості по кредиту, 36978631,92грн. відсотків за користування кредитом, 18560971,65грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків та 38258154,72грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з повернення кредиту. Ужгородським міськрайонним судом 24.10.2012р. відкрито провадження у справі №2/712/6388/12 про стягнення з Іванчо О.І. даної суми боргу.

Частинами 1, 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України ).

У відповідності до умов договору поруки Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Обов'язком ТОВ „Енергоресурси" на підставі умов кредитного договору було повернення кредитних коштів, тобто гр.Іванчо О.І. за договором поруки зобов'язаний, як поручитель, повернути банку грошові кошти в разі невиконання ТОВ „Енергоресурси" своїх зобов'язань. ТОВ „Енергоресурси" зобов'язань за кредитним договором не виконав.

Тобто, заборгованість за договором поруки, вимога не забезпечена заставою, яка складає 109195250,96грн. (за кредитом, відсоткам), підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів в четверту чергу, а сума пені за цим договором в розмірі 56819126,37грн. (за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасне повернення відсотків) підлягає включенню до шостої черги, що узгоджується із приписами ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Така позиція цілком відповідає відповідній судовій практиці (постанова ВГСУ від 12 червня 2012р. у справі № 5023/7801/11).

Таким чином, з огляду на наведене, грошові вимоги гр. Іванчо О.І., що підлягають визнанню в процедурі банкрутства боржника у справі №5008/1134/2012 складають суму 109195250,96грн. (четверта черга), 56819126,37грн. (шоста черга) та 1147грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (перша черга).

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно із ч. 2 ст. 15 вказаного Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Таким чином, визнання боржником вимог кредитора не є безумовною підставою для включення даних вимог до реєстру вимог кредиторів, таке включення відбувається лише після всебічного і повного дослідження господарським судом зазначених вимог.

Водночас, ч. 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними.

Виходячи з того, що наданий арбітражним керуючим реєстр кредиторів відповідає зазначеним вище вимогам, місить відомості про визнані боржником вимоги кредиторів, зобов'язання які забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника, а також про заставне (іпотечне) майно, по суті не заперечується кредиторами та боржником, він має бути затверджений господарським судом.

Доказів наявності у боржника заборгованості із заробітної плати, зі сплати авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян суду подано не було.

Відповідно до ч. 8 ст. 53 Закону господарський суд в порядку, передбаченому цим Законом, розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, затверджує реєстр вимог кредиторів і визначає дату проведення зборів кредиторів.

У зв'язку з вищенаведеним, складений розпорядником майна реєстр вимог кредиторів підлягає уточненню щодо черговості вимог заявлених та визнаних судом кредиторів та розміру їх вимог, а також зважаючи на необхідність включення до реєстру відомостей про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Господарським процесуальним кодексом України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі №5008/1134/2012 по відношенню до боржника:

- приватне підприємство „Лакаса", с. Соломоново Ужгородського району з вимогами на суму 591231,71грн. (четверта черга) та 12965,31грн. судового збору за розгляд справи, судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника та за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство (перша черга);

- ПАТ „Сведбанк", м. Київ з вимогами на суму 13952989,26дол. США (111526243,16гривень по курсу НБУ на 11.12.2012 року) до першої черги задоволення, суму 504595,08дол.США (4033228,47гривень по курсу НБУ на 11.12.2012 року) до шостої черги та 1147грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника до першої черги;

- приватне підприємство „Грінфілд-Закарпаття", м. Ужгород конкурсним кредитором товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси", с. Баранинці Ужгородського району (код ЄДРПОУ 30257374) з вимогами на суму 51413,53грн. (четверта черга), 66241,90грн. (шоста черга) та 1147грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (перша черга);

- приватне підприємство „Набато", с. Баранинці Ужгородського району з вимогами на суму 529886,73грн. (четверта черга), 6165,94грн. (шоста черга) та 1147грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (перша черга);

- приватне підприємство „„Газсервіс Ужгород", м. Ужгород з вимогами на суму 870806,42грн. (четверта черга) та 1147грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (перша черга);

- товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк", м. Київ з вимогами на суму 4901940,20грн. (четверта черга), 830818,91грн. (шоста черга) та 1147грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (перша черга);

- товариство з обмеженою відповідальністю „Закарпатм'ясопромсервіс", м. Ужгород з вимогами на суму 44270,21грн. (четверта черга) та 1147грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (перша черга);

- гр. Іванчо О.І., м. Ужгород з вимогами на суму 109195250,96грн. (четверта черга), 56819126,37грн. (шоста черга) та 1147грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (перша черга).

2.Затвердити реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси", с. Баранинці Ужгородського району (код ЄДРПОУ 30257374).

3. Зобов'язати розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси", с. Баранинці Ужгородського району (код ЄДРПОУ 30257374) арбітражного керуючого Лошак О.В. у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 р. № 788.

4. Зобов'язати розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси", с. Баранинці Ужгородського району (код ЄДРПОУ 30257374) арбітражного керуючого Лошак О.В. протягом 10-ти днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори.

5. Зобов'язати розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси", с. Баранинці Ужгородського району (код ЄДРПОУ 30257374) арбітражного керуючого Лошак О.В. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

6. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

7. Відмовити ПАТ „Сведбанк", м. Київ у визнанні конкурсним кредитором товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси", с. Баранинці Ужгородського району (код ЄДРПОУ 30257374) на суму 7489900,40дол.США (59866773,89гривень по курсу НБУ на 11.12.2012 року) пені.

7.1. Відмовити приватному підприємству „Газсервіс Ужгород", м.Ужгород у визнанні кредитором на загальну суму 593461,29грн.

7.2. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк", м. Київ у визнанні кредитором на загальну суму 48213,46грн.

7.3. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю „Закарпатм'ясопромсервіс", м. Ужгород у визнанні кредитором на загальну суму 24929551,50грн.

7.4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ужгородський райагротехсервіс» у визнанні кредитором на загальну суму 10084367,19грн.

7.5. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Берег-Кочік", с. Косонь Берегівського району у визнанні кредитором на загальну суму 11256890,07грн.

8. Ухвалу направити учасникам провадження у справі та розпоряднику майна.

Повний текст ухвали підписано та виготовлено 03.04.2013р.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Попередній документ

30379014

Наступний документ

30379016

Інформація про рішення:

№ рішення:	30379015
№ справи:	5008/1134/2012
Дата рішення:	25.03.2013
Дата публікації:	03.04.2013
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Закарпатської області
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (27.11.2013)
Дата надходження:	10.12.2012
Предмет позову:	банкрутство

Учасники справи:

суддя-доповідач:

РЕМЕЦЬКІ О Ф

кредитор:

ВАТ "Ужгородський райагротехсервіс"

Іванчо Олексій Іванович

ПП "НАБАТО"

Приватне Підприємство "Газсервіс Ужгород"

Приватне Підприємство "Грінфілд-Закарпаття"

Публічне акціонерне товариство "СВЕДБАНК"

Сільськогосподарське ТзОВ"Берег-Кочік

ТзОВ "Закарпатм"ясопромсервіс"

ТзОВ "Український промисловий банк"

позивач (заявник):

Приватне підприємство "Лакаса"