ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
26 березня 2013 р. Справа № 909/84/13-г
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника Коломийського міжрайонного прокурора в інтересах держави, площа Відродження, 1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело", с. Черемхів, Коломийський район, Івано-Франківська область,78236
до відповідача: Коломийської районної державної адміністрації, вул. Верещинського, 17, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Держземагенства у Коломийському районі, вул. Шухевича, 5а, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200
про скасування розпорядження голови Коломийської районної державної адміністрації №631 від 17.10.2012р.; визнання недійсним договору оренди не витребуваних земельних ділянок №49 від 22.10.2012 року та зобов'язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" повернути у первісний стан до укладення договору оренди не витребуваних земельних ділянок № 49 від 22.10.2012 року земельну ділянку загальною площею 14,2400 га вартістю 290410 грн. 56 коп.
за участю представників сторін:
від позивача (прокуратури): Аверкова Наталія Олександрівна - старший прокурор відділу (службове посвідчення № 015218 від 13.02.2013 року)
від відповідача (Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело"): не з'явився
від відповідача Коломийської районної державної адміністрації: Івашків Михайло Степанович - завідувач юридичним сектором апарату районної державної адміністрації (довіреність № 108/01-090/072 від 08.02.2013 року; посвідчення № 5/12)
від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Держземагенства у Коломийському районі: Соник Мирослава Мирославівна - головний спеціаліст управління (довіреність № 02/04-26/041 від 06.02.2013 року)
встановив: 28 січня 2013 року заступник Коломийського міжрайонного прокурора в інтересах держави звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" та Коломийської районної державної адміністрації про визнання недійсними розпорядження голови Коломийської районної державної адміністрації № 631 від 17.10.2012 року; договору оренди не витребуваних земельних ділянок № 49 від 22.10.2012 року щодо земельних ділянок загальною площею 14,2400 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом на території Джурківської сільської ради за межами населеного пункту, які запроектовані в "Проекті організації території земельних часток (паїв) по Джурківській сільській раді та про зобов'язання Коломийської районної державної адміністрації та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" повернути один одному усе одержане за договором оренди не витребуваних земельних ділянок № 49 від 22.10.2012 року (а.с. 2-3).
11.02.2013 року позивачем - Заступником Коломийського міжрайонного прокурора подано суду заяву за вх. № 2289/13 від 11.02.2013 року про зміну предмету позову, в якій просить суд скасувати розпорядження голови Коломийської районної державної адміністрації № 631 від 17.10.2012 року, визнати недійсним договір оренди не витребуваних земельних ділянок № 49 від 22.10.2012 року щодо земельних ділянок загальною площею 14,2400 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом на території Джурківської сільської ради за межами населеного пункту, які запроектовані в "Проекті організації території земельних часток (паїв) по Джурківській сільській раді та про зобов'язання Коломийської районної державної адміністрації та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" повернути один одному усе одержане за договором оренди не витребуваних земельних ділянок № 49 від 22.10.2012 року (а.с. 15).
26.02.2013 року позивачем подано суду заяву за вх. № 3401/13 про зміну позовних вимог, яка розцінена судом як заява про зміну предмету позову, в якій він просить суд скасувати розпорядження голови Коломийської районної державної адміністрації № 631 від 17.10.2012 року, визнати недійсним договір оренди не витребуваних земельних ділянок № 49 від 22.10.2012 року щодо земельних ділянок загальною площею 14,2400 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом на території Джурківської сільської ради за межами населеного пункту, які запроектовані в "Проекті організації території земельних часток (паїв) по Джурківській сільській раді та про зобов'язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" повернути у первісний стан до укладення договору оренди не витребуваних земельних ділянок № 49 від 22.10.2012 року земельну ділянку загальною площею 14,2400 га вартістю 290410,56 грн. (а.с. 40).
Вищезазначені заяви у відповідності до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України були прийняті судом до розгляду.
Таким чином, предметом розгляду даної справи є скасування розпорядження голови Коломийської районної державної адміністрації №631 від 17.10.2012 року, визнання недійсним договору оренди не витребуваних земельних ділянок № 49 від 22.10.2012 року щодо земельних ділянок загальною площею 14,2400 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом на території Джурківської сільської ради за межами населеного пункту, які запроектовані в "Проекті організації території земельних часток (паїв) по Джурківській сільській раді та про зобов'язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" повернути у первісний стан до укладення договору оренди не витребуваних земельних ділянок № 49 від 22.10.2012 року земельну ділянку загальною площею 14,2400 га вартістю 290410,56 грн.
В ході провадження у справі, ухвалою суду від 12.03.2013 року за клопотанням Коломийської районної державної адміністрації та на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Держземагенства у Коломийському районі.
В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві (з урахуванням заяв про зміну предмету позову) та просить суд позов задовольнити. В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що внаслідок проведення Коломийською міжрайонною прокуратурою перевірки додержання місцевими органами влади вимог законодавства при розпорядженні земельними ділянками сільськогосподарського призначення виявлено порушення в діях голови Коломийської районної державної адміністрації при видачі ним розпорядження №631 від 17.10.2012 року про надання в оренду сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Джерело" землі (запроектовані дороги) загальною площею 14,2400 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані за межами населеного пункту села Джурків, Коломийського району Джурківської сільської ради та укладення на підставі зазначеного розпорядження між Коломийською районною державною адміністрацією та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело" договору оренди №49 від 22.10.2012 року з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема: без виготовлення документів, які мають бути невід"ємною частиною даного договору; не визначення даним договором сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об"єкта оренди чи його частини.
Представник відповідача Коломийської районної державної адміністрації проти позову заперечив та подав письмові заперечення на позовну заяву (а.с. 31-34) та просить суд провадження у справі припинити.
Свої заперечення Коломийська районна державна адміністрація обгрунтовує безпідставністю та необгрунтованістю заявлених позовних вимог мотивуючи їх тим, що позовна заява не підсудня господарському суду. Даний спір, як зазначає відповідач, віднесений до компетенції адміністративного судочинства. Разом з тим, з посиланням на норми статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" , зазначає, що із змісту позовних вимог неможливо встановити, яким чином порушено або існує загроза порушення інтересів держави. Окрім того, свої заперечення спростовує неподанням позивачем жодних доказів, які б свідчили про факт порушення райдержадміністрацією вимог земельного законодавства в частині контролю за використанням і охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.
Відповідач сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело" уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка уповноваженої особи позивача на повідомленні про вручення поштового відправлення (вх.№1247 від 21.03.13), причини його неявки суд не повідомив, відзив на позов та будь-яких клопотань про відкладення розгляд справи до суду не подав.
Відповідно до частини 3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності відповідача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело".
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
17 жовтня 2012 року головою Коломийської районної державної адміністрації прийнято розпорядження №631 ""Про надання в оренду сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Джерело" землі (запроектовані дороги) загальною площею 14,2400 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані за межами населеного пункту села Джурків Коломиського району Джурківської сільської ради (а.с.7). Згідно даного розпорядження сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Джерело" передано в оренду землі загальною площею 14,2400 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зобов"язано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело" укласти з Коломийською райдержадміністрацією договір оренди не витребуваних паїв, та зареєструвати у Джурківській сільській раді.
22 жовтня 2012 року, на виконання вищезазначеного розпорядження, між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело" та Коломийською районною державною адміністрацією укладено договір оренди не витребуваних земельних ділянок №49, площею 14,2400 га, терміном на 1 рік, який зареєстрований в Джурківській сільській раді.
26 листопада 2011 року Державною інспекцією сільського господарства в Івано-Франківській області за дорученням прокуратури Івано-Франківської області проведена перевірка дотримання Коломийською районною державною адміністрацією вимог законодавства при розпорядженні земельними ділянками сільськогосподарського призначення, про що складено акт (а.с. 10). За результатами перевірки встановлено, що розпорядження Коломийської районної адміністрації №631 "Про надання в оренду сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Джерело" доріг, які запроектовані в "Проекті організації території земельних часток (паїв)" прийнято з порушенням вимог чинного законодавста (ст. ст. 12, 123, 124, 134, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України), зокрема земельна ділянка площею 14, 2400 га, яка зазначена в розпорядженні, не відноситься до невитребуваних паїв, а є запроектованими дорогами, які відносяться до земель державної власності, перебувають в запасі та надаються в оренду на підставі проведених земельних торгів. Розпорядником землі за межами населеного пункту є орган виконавчої влади.
З врахуванням наведеного, суд виходить з наступного.
Вирішуючи питання підвідомчості даного спору суд враховує положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин". Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.3 цієї постанови питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виникає із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
З цією метою господарським судам слід аналізувати предмет позову, підстави позову і зміст позовних вимог.
Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.
У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати наступне.
Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
З положень ст. ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 Господарського кодексу України, ст. ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
З врахуванням наведеного, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору та статті 1 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.
Таким чином, даний спір підвідомчий господарському суду.
Щодо позовної вимоги про скасування розпорядження голови Коломийської районної державної адміністрації №631 від 17.10.2012 року, судом враховано наступне.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси; зміст порушених цивільних прав або інтересів в силу принципів диспозитивності та змагальності судового процесу визначається, виходячи з підстав поданого позову; відсутність зазначених порушень є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Пунктом 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" N 02-5/35 від 26 січня 2000 року встановлено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В силу ст. 5 зазначеного кодексу земельне законодавство базується на принципах забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 122 Земельного кодексу України передбачені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.
Частиною 3 вказаної статті в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження було передбачено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Частиною 4 передбачено, що обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Частиною 3 вказаного Закону передбачено, що місцеві державні адміністрації діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.
В силу статті 6 зазначеного вище закону на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов"язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Стаття 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачає, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питання використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Слід зазначити, що чинне законодавство не визначає поняття "проєктні дороги" . Цей термін вживався органами держкомзему та іншими землевпорядними установами при розробленні проектів організації територій земельних часток (паїв), якими, з метою доступу до пайових земельних ділянок обов'язково проектувалися польові дороги.
З огляду на вказане та з урахуванням ст.8 ЦК України в спірній ситуації слід застосовувати Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"
З поданого в судовому засіданні Коломийською районною державною адміністрацією витягу проекту землеустрою щодо організації території селянських господарств з врахуванням заходів по охороні земель (визначення малопродуктивних та еродованих земель, які підлягають залуженню та консервації) на території Джурківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області вбачається за 2007 рік та додатків до нього (Рішення Джурківської сільської ради від 18.08.2006 року "Про погодження матеріалів зйомки земель, які підлягають поділу на земельні частки (паї) та погодження списків пайовиків", Виписка Рішення загальних зборів власників земельних часток (паїв) від 09.08.2006 року, Розпорядження Коломийської районної державної адміністрації від 12.09.05 №336 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)") судом з"ясовано, що спірна земельна ділянка, яка передана в оренду сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Джерело" розпайована та належить громадянам (пайовикам).
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Представник райдержадміністрації в судовому засіданні пояснив, що оскаржуване розпорядження, на піставі якого укладено договір оренди, прийняте з метою раціонального використання земель, оскільки ТзОВ "Джерело" фактично користувалось спірною земельною ділянкою, яка знаходиться в единому масиві розпайованих земель.
Слід зазначити, що при передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) виділення невитребуваних земельних часток (паїв) повинно відбуватися відповідно до Рекомендацій щодо виділення єдиним масивом земельних ділянок групі власників земельних часток (паїв), затверджених наказом Держкомзему України від 30.12.99 № 130, з урахуванням вимог п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Тобто наведені правові норми надають право районній державній адміністрації передавати в оренду спірні землі та стосується земельних ділянок, які вже виділені в натурі на підставі розподілу земель колишніх сільськогосподарських підприємств між громадянами власниками сертифікатів на земельні частки (паї).
При цьому, з моменту проведення розпаювання земель, будь-які вимоги щодо правомірності використання цих земель можуть пред'являти виключно громадяни, які отримали сертифікати земельних часток (паїв) або мають право на таке отримання, але не держава.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження. Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен довести наявність у нього суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також наявність факту їх порушення або оспорювання відповідачем , із зазначенням, яким чином особа, до якої позивачем пред'явлено позов, порушує права останнього.
Позивачем (прокурором) не подано суду доказів, які б підтверджували, що спірна земельна ділянка є державною власністю та надання її в оренду сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Джерело" порушує законні інтереси держави.
З огляду на вказане в задоволені позову в цій частині слід відмовити.
Щодо визнання недійсним договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) та про зобов'язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело"та повернення у первісний стан, до укладення договору оренди не витребуваних земельних ділянок № 49 від 22.10.2012 року, земельної ділянку загальною площею 14,2400 га вартістю 290410,56 грн.судом враховано наступне.
Договір оренди невитребуваних земельних часток (паїв) повинен відповідати вимогам Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженому наказом Держкомзему України від 17.01.2000 № 5 та зареєстрованому в Мін'юсті України від 23.02.2000 за № 101/4322. Державна реєстрація вказаних договорів повинна відбуватися в Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119. А саме, реєстрація договорів проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю) безоплатно. Договір оренди реєструється у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв). Датою реєстрації договору оренди є дата внесення відповідного запису до цієї Книги. В разі внесення змін до договору, договір оренди підлягає перереєстрації.
Відповідно до затвердженої форми типового договору оренди земельної частки (паю) в ньому відсутній розділ про ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини.
Оскаржуваний Договір зареєстровано у встановленому порядку. За приписами ч.4 ст.179ГК України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст типового договору затвердженого кабінетом Міністрів України , чи у випадках передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Згідно зі статтею 11 ЗаконуУкраїни "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", якою визначаються особливості встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), встановлення таких меж здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. При цьому межа земельної ділянки, виділеної власнику як земельна частка (пай), є також межею сусідніх пайових земельних ділянок або земельних ділянок під проектними польовими дорогами.
Земельні ділянки, які за відповідною заявою мають використовуватися їх власниками самостійно, закріплювалися межовими знаками встановленого зразка кожна окремо.
Земельні ділянки, які використовуватимуться їх власниками або іншими особами єдиним масивом, закріплюються межовими знаками лише по окружній межі єдиного масиву.
Отже, враховуючи вищенаведене, для укладення договору оренди земельної ділянки під проектними дорогами, які залишаються у колективній власності колишніх членів КСП, немає необхідності виготовляти проект землеустрою щодо відведення. Оскільки згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) межі таких земельних ділянок вже затверджені і не змінювалися.
Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) був поданий для огляду в судовому засіданні і зберігається в архіві управління Держземагенства у Коломийському районі.
Прокурором не зазначено інших підстав для визнання недійсним договору №49 від 22.01.2012р. Підстав для скасування розпорядження голови Коломийської районної державної адміністрації №631 від 17.10.2012 року ,на підставі якого укладено оспорюваний договір, судом не втановлено. З огляду на вказане, в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) та про зобов'язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" та повернення у первісний стан, до укладення договору оренди не витребуваних земельних ділянок № 49 від 22.10.2012 року, земельної ділянки загальною площею 14,2400 га вартістю 290410,56 грн. теж слід відмовити.
Одночасно суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Обставини раціонального використання земель та законність розпорядження землею, що знаходиться у процесі розпаювання та реформування, при зверненні з позовом у даній справі залишено поза увагою прокурора в порушення вимог ст.ст. 13, 14 Конституції України, в силу яких кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; власність зобов'язує; власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству; держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; право власності на землю гарантується; це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Щодо судових витрат, то суд, з врахуванням позиції Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року, виходить з наступного.
Відповідно до п. 4.5. зазначеної постанови у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, а позов залишено без задоволення, - судовий збір не стягується.
Керуючись ст. ст. 13, 14, 121, 140, 142, 143 Конституції України , Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Законом України "Про місцеві державні адміністрації", Законом України "Про прокуратуру", Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст. ст. 11, 16, 21, 107, 169, 177, 181, 324, 374 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 5, 80, 84, 116, 122, 123, 124, 127, 128, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 28, 48, 133, 148, 152, 283, ст.ст.1, 22, 29, 33, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
відмовити у позові заступника Коломийського міжрайонного прокурора в інтересах держави до відповідача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело", відповідача Коломийської районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Держземагенства у Коломийському районі про скасування розпорядження голови Коломийської районної державної адміністрації №631 від 17.10.2012р.; визнання недійсним договору оренди не витребуваних земельних ділянок №49 від 22.10.2012 року та зобов'язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" повернути у первісний стан до укладення договору оренди не витребуваних земельних ділянок № 49 від 22.10.2012 року земельну ділянку загальною площею 14,2400 га вартістю 290410 грн. 56 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.04.13
Суддя Фанда О. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Фанда О. М. 02.04.13