Провадження:22ц/790/220/13 Головуючий 1 інст. - Кузіна Н.П.
Справа №2004/2-599/11 Доповідач - Карімова Л.В.
Категорія - відшкодування шкоди
14 березня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного
суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Карімової Л.В.,
суддів колегії: Бурлака І.В.,
Яцини В.Б.,
при секретарі Гопко А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк (ПАТ КБ) «Альфа - банк», треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Укрборг», товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Агенція по управлінню нерухомості», товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Кредит експрес юкрейн ЕЛ. ЕЛ. СІ» колекторська компанія (КК) «Вердикт» про стягнення моральної шкоди за незаконне розголошення інформації,
У грудні 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з вищевказаним позовом. Просили визнати незаконним поширення ПАТ КБ « Альфа-Банк» конфіденційної інформації, що стосується їх особи, визнати не чесною підприємницьку практику відповідача і третіх осіб, зобов'язавши їх припинити розповсюдження інформації щодо них (позивачів) у будь-який спосіб, без належного підтвердження. Також просили стягнути з ПАТ КБ «Альфа-Банк» на їх користь моральну шкоду в сумі 150 000 грн.
Посилалися на те, що ПАТ КБ «Альфа-Банк» без їхньої згоди та відома передав конфіденційну інформацію іншим особам, а останні використовують її в незаконний спосіб, оскільки у вересні-грудні 2011 року їм постійно телефонували представники третьої особи, представлялися від імені відповідача, вимагали повного розрахунку за укладеними між ними (позивачами) та ПАТ КБ «Альфа-Банк» кредитними договорами № 490126080 від 12.09.2008 р. та № 490153615 від 15.06.2009 р., хоча вони повністю розрахувалися з банком за цими договорами, і не надавали будь-якого підтвердження права на таку вимогу від імені банку.
Крім того вказані особи погрожували ОСОБА_4 позбавленням батьківських прав, відібранням майна, порушенням кримінальної справи, розповсюджували сусідам та за місцем роботи ОСОБА_3 інформацію про те, що вона веде аморальний спосіб життя. Будь-яких претензій від банку до них не надходило, інформації про дання права вимоги іншим особам їм також не надходило. Інформацію про взаємовідносини з ПАТ КБ « Альфа-Банк» вони нікому не повідомляли.
Посилалися на те, що розповсюдження інформації про ОСОБА_3 як недобросовісного позичальника завдало шкоди її діловій репутації на роботі, спілкуванню з сусідами, погіршилася обстановка в сім'ї, також ця інформація негативно вплинула при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, стан здоров'я ОСОБА_4 (яка є вагітною) погіршився.
Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на його безпідставність. Зазначала, що позивачі належним чином не виконували умов укладених з ними кредитних договорів, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Відповідно до умов договорів банк мав право самостійно розкривати інформацію, що надана банку боржниками, якщо такого розкриття вимагає необхідність захисту банком своїх прав та законних інтересів в судових та правоохоронних органах. Також банк мав право надати інформацію, яка стала відома йому під час укладення договорів та протягом строку їх дії, про позичальників ( персональні дані), про умови договору, про стан заборгованості за договорами третім особам-кредиторам позичальників, у випадку відчуження ( передачі) банком своїх прав за договором третім особам - новим кредиторам позичальників та/або у випадку виникнення у банку наміру здійснити таке відчуження ( передачу) до фактичного його здійснення, а також будь-яким іншим третім особам-контрагентам ( партнерам) банка, які будуть залучені останнім на договірній основі до процесу кредитування.
Підписанням договорів позивачі надали банку безумовну та безвідкличну письмову згоду на збір, надання, використання та поширення такої інформації, тому банком їх права не порушені.
TOB « Агенція по управлінню заборгованістю» надали письмову заяву, в якій проти позову заперечували за його безпідставністю.
TOB „Кредит експрес юкрейн ЕЛ.ЕЛ.СІ" проти позову заперечувало посилаючись на те, що всі дії вчинялися від імені ПАТ КБ « Альфа-Банк» на підставі договору доручення № 02011-5 КА81/АБ від 30.08.2011 року та довіреності № 805/11 по стягненню заборгованості з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь банку.
Розгляд справи відбувся за відсутністю представників третіх осіб.
Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування ним обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Зазначає, що районним судом не були допитані свідки, які б могли підтвердити наявність телефонних дзвінків третіх осіб до позивачів та не витребувані докази, що підтверджують доводи позовних вимог, тому вона не змогла довести належними доказами обставини на обґрунтування позову.
Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 і ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з недоведеності їх позовних вимог щодо порушення їх прав ПАТ КБ « Альфа-Банк» та недоведеності позову щодо наявності неправомірних дій третіх осіб та спричинення ними моральної шкоди позивачам.
Судова колегія вважає, що такий висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Останні свідчать про те, що між ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Альфа-Банк») та позивачами були укладені кредитні договори: з ОСОБА_3 - 12.09.2008 р. кредитний договір № 490126080 на суму 1162,49 доларів США строком до 12.09.2010 р. та з ОСОБА_4 - 15.06.2009 р. кредитний договір № 490153615 на суму 3 355 грн.46 коп. на строк до 15.06.2013 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом в строки та порядку встановленими кредитним договором. Позивачі належним чином умов договору не виконували, у зв'язку з чим у них виникла заборгованість.
Відповідно до пунктів 4.1.,5.3 вищевказаних кредитних договорів ПАТ КБ «Альфа-Банк» мав право самостійно розкривати інформацію, що надана банку боржниками, якщо такого розкриття вимагає необхідність захисту банком своїх прав та законних інтересів в судових та правоохоронних органах. Також банк мав право надати інформацію, яка стала відома йому під час укладення договорів та протягом строку їх дії, про позичальників (персональні дані), про умови договору, про стан заборгованості за договорами третім особам-кредиторам позичальників, у випадку відчуження ( передачі) банком своїх прав за договором третім особам - новим кредиторам позичальників та/або у випадку виникнення у банку наміру здійснити таке відчуження (передачу) до фактичного його здійснення, а також будь-яким іншим третім особам-контрагентам ( партнерам) банка, які будуть залучені останнім на договірній основі до процесу кредитування.
Тобто підписанням цих договорів позивачі надали ПАТ КБ «Альфа-Банк» безумовну та безвідкличну письмову згоду на збір, надання, використання та поширення такої інформації.
Подалі ПАТ КБ « Альфа-Банк» було укладено договір з TOB «Екол» та договір доручення з TOB «Кредит експрес ЕЛ.ЕЛ.СІ» № 020 11-5КА81/АБ від 30.08.2011 року та видано довіреність № 805\11 відповідно до яких банк надав повноваження по проведенню заходів щодо повернення заборгованості боржниками.
За таких обставин та відповідно до вимог ст. 62 Закону України « Про банки і банківську діяльність» і п. 3.1 ст. 3 Постанови Правління Національного раїни від 14.07.2006 року № 2672 Про затвердження Правил зберігання, використання та розкриття банківської таємниці судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про те, що ПАТ КБ « Альфа-Банк» права позивачів не порушені.
При вирішенні спору районним судом також зроблений обґрунтований висновок про недоведеність позовних вимог щодо неправомірності дій третіх осіб та спричинення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральної шкоди.
Посилання апелянта на те, що районним судом не було належним чином вирішене її клопотання про допит свідків, які б могли підтвердити наявність телефонних дзвінків третіх осіб до позивачів та не витребувані докази, що підтверджують доводи позовних вимог, тому вона не змогла довести належними доказами обставини на обґрунтування позову, судова колегія вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
На порушення вимог ч.1 ст. 50, ст.58 ЦПК України позивачі, заявляючи клопотання про допит свідків на підтвердження ними телефонних дзвінків третіх осіб до позивачів, не врахували, що таке клопотання повинно бути підтверджене на предмет відносності майбутніх показань свідків до зазначених обставин та предмету позову.
Крім того, ОСОБА_3 відмовилася від заявлення такого клопотання при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
При цьому судова колегія вважає, що з урахуванням вимог ст. 60 та ч.1 ст. 179 ЦПК України судом правильно визначено коло фактів, які повинні бути доказані при розгляді справи (предмет спору) та відповідно до ст.. 212 ЦПК України оцінив достатність і взаємний зв'язок наданих позивачами доказів.
Підстав, передбачених ч.3 ст. 309 ЦПК України, для скасування або зміни оскаржуваного рішення матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313- 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Копія вірна. Суддя -