Справа № 357/1925/13-а
2-а/357/95/13
29 березня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя Дмитренко А. М. ,
при секретарі - Боженко Т. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за адміністративним позовом заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі,-
Прокурор звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що з 1 вересня 2009 року відповідач був зарахований курсантом першого курсу факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ та поставлений на всі види забезпечення, під час навчання на факультеті відповідач знаходився на державному забезпеченні, 19.07.2012 року відповідач звернувся з рапортом до начальника факультету про відрахування його у зв'язку з небажанням продовжувати навчання, 31.07.2012 року відповідача було виключено із списків особового складу факультету та знято з усіх видів забезпечення в зв'язку з достроковим розірванням контракту через небажання продовжувати навчання, отже, відповідач порушив умови контракту, а тому повинен відшкодувати спричинені збитки, а саме: витрати, пов'язані з навчанням і утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, сума яких становить 15871грн.65 коп. Вказану суму коштів прокурор просив стягнути з відповідача на користь факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ.
В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги.
Представник факультету внутрішніх військ на підставі довіреності також підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення повістки про виклик до суду особисто відповідачу, заперечень на позовну заяву відповідачем надано не було, а тому з врахуванням думки осіб, які беруть участь у справі, суд вважав за можливе провести розгляд справи без участі відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення прокурора, представника факультету внутрішніх військ, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, по справі встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно наказу начальника факультету внутрішніх військ від 01.09.2009 року за № 163 було зараховано у списки особового складу факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ, присвоєно військове звання «солдат», поставлено на усі види забезпечення з 1 вересня 2009 року.
Як вбачається з наказу начальника факультету внутрішніх військ від 28.10.2010 року за № 200, відповідно до розпорядження КМ України від 07.08.2010 року № 1709-Р та наказу міністра внутрішніх справ України від 22.09.2010 року № 454 Київський національний університет внутрішніх справ реорганізовано у Національну академію внутрішніх справ.
А згідно наказу начальника факультету внутрішніх справ від 31.07.2012 року за № 152, виключено зі списків особового складу факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ та усіх видів забезпечення солдата ОСОБА_1, курсанта 3 курсу, відрахованого із числа курсантів факультету за небажання продовжувати навчання відповідно до наказу ректора Національної академії внутрішніх справ від 30.07.2012 року № 107 о/с дск та звільненого з військової служби в запас у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, виключено з котлового забезпечення з 31.07.2012 року.
Вказані обставини стверджуються копіями зазначених наказів.
З матеріалів справи також вбачається, що 01.09.2009 року між МВС України в особі заступника начальника інституту -начальника факультету внутрішніх військ та відповідачем було укладено контракт про проходження військової служби /навчання/ курсантами /слухачами/ вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу строком на чотири роки, за умовами якого відповідач зобов'язувався проходити військову службу /навчання/ на факультеті внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ протягом строку дії контракту та продовжувати подальше проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу протягом не менш п'яти років після закінчення навчання, що слідує з копії контракту.
В п.1 контракту вказано на те, що відповідач також добровільно бере на себе зобов'язання, зокрема, відшкодувати МВС України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу /навчання/, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
Як слідує з п.9 контракту, його чинність припинено 31.07.2012 року у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
З матеріалів справи також вбачається, що 19.07.2012 року ОСОБА_1 звернувся до ректора Національної академії внутрішніх справ з рапортом про відрахування його з числа курсантів 3-го курсу факультету внутрішніх справ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів через небажання продовжувати навчання.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» внутрішні війська МВС України входять до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначені для охорони та оборони важливих державних об'єктів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України, охорони установ виконання покарань і лікувально-трудових установ, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.
Відповідно до ст.2 п.4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» до видів військової служби належить також військова служба /навчання/ курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки.
Як передбачено ст.20 цього Закону, на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби: зокрема, особи з повною загальною середньою освітою віком від 17 років до 21 року, в тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби, військовослужбовці строкової військової служби, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, та військовозобов'язані віком до 23 років, які мають повну загальну середню освіту та не мають військових звань офіцерського складу, у разі зарахування їх на перший та наступні курси навчання, а також особи віком до 25 років, які мають базову вищу освіту, в разі зарахування їх на випускний курс навчання - на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів.
Порядок проходження військової служби /навчання/ на посадах курсантів зазначених навчальних закладів крім вказаного Закону регулюється також Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 /далі-Положення/.
Згідно п.2 вказаного Положення, громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих
військових навчальних закладах, а також вищих навчальних закладах, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення
військової підготовки.
Відповідно до п.19 Положення контракт про навчання укладається з курсантами вищих
військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів на час їх навчання у цих навчальних закладах.
Згідно з п.36 Положення, контракт про навчання припиняється (розривається)
достроково через недисциплінованість курсанта, невиконання навчального плану, небажання продовжувати навчання, а також у разі відмови курсанта, з яким укладено контракт про навчання, від
проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу, офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відповідно до пункту 227 цього Положення.
За п.6 ст.25 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Порядок проходження ними військової служби (навчання) встановлюється положеннями про проходження військової служби громадянами України та іншими нормативно-правовими актами України.
А відповідно до п.10 цієї статті, курсанти та слухачі в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Як вказано вище в постанові, з відповідачем був укладений передбачений законодавством контракт, який було достроково розірвано через небажання відповідача продовжувати навчання.
Достроково розірвавши контракт через небажання продовжувати навчання відповідач порушив його умови, а тому повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його навчанням і утриманням в вищому навчальному закладі.
За ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Постановою КМ України від 12.07.2006 року № 964 затверджено Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, який визначає механізм відшкодування таких витрат у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби /навчання/ у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.
Згідно п.3 цього Порядку відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
При цьому відповідно до п.5 Порядку витрати відшкодовуються у повному розмірі курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби,-за період навчання, що перевищує цей строк, а відповідно до п.6 Порядку витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби курсантами, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби, за період навчання, який відповідає строку строкової військової служби.
Так, згідно наданого суду розрахунку, сума відшкодування витрат з грошового забезпечення відповідача за період з 01.09.2009 року по 31.07.2010 року становить 6394 грн.57 коп.
Відповідно до Порядку витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.
Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної заступником начальника факультету з господарчої частини.
Згідно такої довідки витрати на речове забезпечення відповідача становлять 1399 грн.65 коп.
Вказаний розрахунок проведено з врахуванням вартості отриманого відповідачем речового майна пропорційно фактичному часу його використання, як передбачено Порядком.
Витрати, пов'язані з послугами лазне-прального забезпечення відповідача, складають 364 грн.62 коп.
Що стосується витрат з продовольчого забезпечення відповідача, то їх розмір становить 7712 грн.81 коп. згідно довідки-розрахунку заступника начальника факультету з господарчої частини.
Відповідно до вимог Порядку у довідці -розрахунку відображено кількість діб перебування на харчуванні та фактична його вартість згідно з нормами харчування.
Отже, з врахуванням всього наведеного вище з відповідача підлягають стягненню на користь держави в особі факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ витрати за навчання, з яких: грошове забезпечення-6394,57 грн., речове забезпечення-1399,65 грн., продовольче забезпечення-7712,81 грн., лазне-пральне забезпечення-364,62 грн., всього 15871 грн.65 коп.
З розрахунком витрат відповідач був ознайомлений, про що свідчить його підпис на цьому розрахунку, де він вказав також на те, що заперечень по розрахунку не має, розрахунок визнає.
Вказану вище суму коштів суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь факультету внутрішніх військ, оскільки згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в матеріалах справи, факультет внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ є юридичною особою.
На підставі Закону України «Про судовий збір» прокурор звільнений від сплати судового збору на користь держави, а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в розмірі, визначеному ст.4 цього Закону.
Вказаний спір, як вважає суд, належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки за п.2 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Як роз'яснено в п.15 ст.3 КАС України, публічна служба-діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна /невійськова/ служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
А як було вказано вище, одним із видів військової служби є навчання курсантів вищих навчальних закладів.
Крім того, відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Керуючись ст.526 ЦК України, Законом України «Про військовий обов'язок військову службу» , Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 року за № 1153/2008, Порядком відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою КМ України від 12.07.2006 року № 964, ст.ст. 3,6,9, 11,17,70,71,158-167 КАС України, суд-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 15 871 грн.65 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 158 грн.72 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А. М. Дмитренко