Справа № 200/2729/13-а
Провадження №2а/200/142/13
27 березня 2013 року м. Дніпропетровськ
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцова Т.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Запорізькій області про скасування постанови -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що постановою Інспектора ДПС взводу № 2 з ОСП роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області сержанта Ткача Олександра Сергійовича серії АР1 №142714 від 20.02.2013 року по справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, за те що він, 20.02.2013 року керуючи автомобілем «Тойота» д/н НОМЕР_1 в. м. Запоріжжя рухався зі швидкістю 92 км/год, чим перевищив дозволену швидкість руху у населеному пункті на 32 км/год та чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України. Швидкість виміряна приладом «Трукам» 000560. Вважає, що постанова винесена з порушеннями вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просить її скасувати.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, 27.03.2013 надав заперечення до канцелярії суду.
Суд розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 122 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що оскаржуваною постановою серії АР1 №142714 від 20.02.2013 року по справі про адміністративне правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, за те що він, 20.02.2013 року керуючи автомобілем «Тойота» д/н НОМЕР_1 в м.Запоріжжя рухався зі швидкістю 92 км/год, чим перевищив дозволену швидкість руху у населеному пункті на 32 км/год та чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України. Швидкість виміряна приладом «Трукам» 000560 /а.с. 6/
Аналізуючи правовідносини між сторонами, які виникли у зв'язку із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно ст.ст. 251, 254 КУпАП зобов'язання з надання доказів відносно правопорушення покладено на осіб, уповноважених скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивач фактів які б свідчили про протиправність винесення постанови суду не надав, суд приходить до висновку що позовні вимоги безпідставні та не підлягають задоволенню.
Оскільки у справах даної категорії позивачі звільнені від судових витрат, питання щодо їх розподілу в порядку ст. 94 КАС України судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-11, 71, 161-163 КАС України, суд, -
В задоволенні вимог адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Запорізькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - відмовити в повному обсязі.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Шевцова