Справа № 2-1336/2011 Провадження № 22-ц/795/825/2013 Головуючий у I інстанції -Карапиш Т. В. Доповідач - Ішутко В. М.
Категорія -цивільна
02 квітня 2013 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіІШУТКО В.М.,
суддів:ЗІНЧЕНКО С.П., ХАРЕЧКО Л.К.
при секретарі:Шкарупі Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дитину у зв'язку з навчанням,
Рішенням Ічнянського районного суду від 03 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 300 грн. щомісяця, починаючи з 22 листопада 2011 року по 01 липня 2013 року, витрати за юридичну допомогу в розмірі 200 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити повністю.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що дане судове рішення вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що він був допитаний в Ружинському районному суді Житомирської області, де пояснював, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, на утриманні має неповнолітню дитину та ніде не працює. Крім того, донька навчається на державній формі замовлення та отримує стипендію. Зазначає, що відповідно до ст. 199 Сімейного Кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, проте дана норма діє лише за умови, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав достатніх доказів про те, що він не може надавати матеріальну допомогу дитині.
З таким висновком погоджується апеляційний суд, оскільки він відповідає матеріалам справи та не суперечить вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони мають доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка навчається в Ніжинському медичному коледжі на 3 курсі денної форми навчання за спеціальністю «Сестринська справа», що підтверджується довідкою № 371 від 05.10.2011 р. Дитина проживає з матір'ю - позивачкою по справі. Дитина дійсно навчається на денній формі навчання, отримує стипендію, проте, навчання проводиться не за місцем її проживання - в АДРЕСА_1 і за поясненнями позивачки вона змушена наймати квартиру для проживання дитини, на що несе додаткові витрати. Мати повнолітньої дитини працює, несе весь тягар обов'язку по утриманню дочки і має право на часткове покриття витрат, пов'язаних з навчанням.
Таке право звернення мати до суду прямо передбачено ч.3 ст. 199 СК України. Крім того, розмір отримуваної позивачкою заробітної плати в сумі 1200 грн., явно не достатній для утримання дитини, яка навчається.
Відповідно до положень ст. 199 Сімейного Кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Дійсно, відповідач має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, але відповідно до положень Сімейного кодексу України він також має обов'язок по утриманню спільної з позивачкою дитини. Крім того, апеляційний суд вважає, що стягнутий судом першої інстанції розмір аліментів в твердій грошовій сумі - 300 грн. не є занадто великим та таким, що може значно погіршити матеріальний стан відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4, який є працездатною особою, та зобов'язаний частково покривати витрати, пов'язані з навчанням дитини.
За таких підстав, коли рішення у справі ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для його скасування, а тому, апеляційний суд вважає, що рішення суду підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 лютого 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:Судді: