Справа № 152/482/13-к
02 квітня 2012 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Соколовської Т.О.
при секретарі Вішньової А.С.
за участю прокурора Мазура О.І.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
законних представників
неповнолітнього ОСОБА_2 ОСОБА_3,
ОСОБА_4
представника ССД
Шаргородської РДА ОСОБА_5
представника КМуСД
Шаргородського РВ УМВС України
у Вінницькій області Гончара О.М.
представника Слободо - Шаргородської
СЗШ 1-111 ступенів ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шаргород, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, допризовника, учня 11 класу Слободо - Шаргородської СЗШ 1-111 ступенів, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Неповнолітній ОСОБА_2 01 листопада 2012 року у вечірній час, перебуваючи вдома у свого товариша ОСОБА_8, бачив, як останній з шафи для одягу, вийняв картонну коробку з-під цукерок з виробами із золота, взяв необхідні йому речі і поставив коробку на місце зберігання. Коли ОСОБА_2 побачив коробку з ювелірними виробами у нього виник умисел на їх викрадення. Вранці наступного дня, 02.11.2012 року біля 08 год.30 хв. ОСОБА_2 умисно, таємно, з метою крадіжки виробів із золота, достеменно знаючи, що члени сім'ї ОСОБА_8 відсутні за місцем свого проживання, прийшов на подвір'я домогосподарства ОСОБА_8, яке розташоване в АДРЕСА_2, де пересвідчившись в тому, що бабуся ОСОБА_8 - ОСОБА_9 перебуває на городі, відшукав під килимом ключ від вхідних дверей будинку, відчинив їх, проник в середину будинку, пройшов до кімнати ОСОБА_8, де з шафи для одягу дістав коробку з золотими виробами, з якої таємно викрав три золотих ланцюжки, два з яких масою по 4,46 грама та один масою 3,6 грама, загальною вартістю 3243,45 грн., що належали ОСОБА_10, поклав їх до своєї кишені, а коробку з залишком золотих виробів поставив на місце, після чого вийшов з будинку, замкнувши за собою вхідні двері.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_2, винуватим себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, не заперечував факту вчинення кримінального правопорушення при обставинах, наведених у обвинувальному акті, запевняв суд, що усвідомив свою протиправну поведінку і готовий понести покарання за вчинене кримінальне правопорушення, просив його суворо не карати.
Суду показав, що він довгий час товаришував з ОСОБА_8, часто бував у нього вдома. 01 листопада 2012 року у вечірній час він також перебував у будинку ОСОБА_8 і бачив, як останній збираючись на святкування дня народження вийняв з шафи коробку з - під цукерок з золотими виробами, частину яких він вирішив викрасти. Вранці наступного дня, 02.11.2012 року біля 08 год.30 хв. з метою крадіжки золотих речей, достеменно знаючи, що членів сім'ї ОСОБА_8 не має вдома, пройшов на подвір'я домогосподарства ОСОБА_8, де пересвідчившись в тому, що бабуся ОСОБА_8 - ОСОБА_9 перебуває на городі, відшукав під килимом ключ від вхідних дверей будинку і відчинивши їх проник всередину будинку, пройшов до кімнати ОСОБА_8, де з шафи для одягу дістав коробку з золотими виробами і таємно викрав з коробки золоті ланцюжки, поклав їх до своєї кишені, а коробку з залишком золотих виробів поклав на місце, після чого вийшов з будинку, замкнув вхідні двері, ключ поклав у схованку - під килимок перед вхідними дверима, сам пішов в м. Шаргород до свого знайомого ОСОБА_11, запропонував йому допомогти здати викрадені ланцюжки, що вони і зробили, поїхали в м. Жмеринку у ломбард здали один ланцюжок вагою 4,46 гр. за 1180 гривень, які розділили між собою і поїхали в м. Вінницю, де витратили отримані за ланцюжок кошти. Із решти викрадених ланцюжків - один він загубив ще у м. Шаргороді, коли йшов з місця події, а інший знаходився у ОСОБА_11, який останній загубив у м. Вінниці.
Крім признання вини підсудним ОСОБА_2, винуватість його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України підтверджується наступними доказами:
- показаннями потерпілої ОСОБА_10 яка суду показала, що в першій половині листопада 2012 року вона з'ясувала, що з коробки, в якій зберігалися ювелірні вироби із золота, що належать їй і членам її сім'ї, яка знаходилась у шафі в кімнаті її сина ОСОБА_8 зникло три золотих ланцюжки. Як з'ясувалось пізніше, крадіжку вчинив товариш сина - ОСОБА_2, який часто бував у них вдома і бачив де зберігаються вироби із золота і інші речі. Один із викрадених ланцюжків вилучено в ломбарді і повернуто їй, а два золотих ланцюжка мати неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_3 купила і повернула їй. Претензій майнового характеру до ОСОБА_2 та його законних представників не має, просить не позбавляти волі ОСОБА_2;
- показаннями свідка ОСОБА_8, який суду показав, що про те, що у нього вдома викрадено три золотих ланцюжка йому стало відомо від матері на початку листопада 2012 року. Пізніше йому стало відомо, що крадіжку вчинив його товариш ОСОБА_2, з яким він товаришує 16 років, який неодноразово бував у нього вдома, і бачив де зберігаються ювелірні вироби із золота;
- показаннями свідка ОСОБА_12, яка суду показала, що 02.11.2012 року біля 09 години вона бачила обвинуваченого ОСОБА_2, який виходив з подвір'я її сусідки ОСОБА_10, про що повідомила останню, коли вона виявила крадіжку золотих ланцюжків;
- показаннями свідка ОСОБА_9, яка суду показала, що вранці 02.11.2012 року вона закрила вхідні двері будинку і пішла на присадибну ділянку збирати горіхи. Коли повернулася двері були закриті, ключ зберігався під ковриком, нічого підозрілого вона не помітила , а через декілька днів її невістка ОСОБА_10 виявила крадіжку трьох золотих ланцюжків із коробки, що знаходилась у шафі в одній із кімнат будинку. Пізніше їй стало відомо, що крадіжку вчинив товариш її внука ОСОБА_8- ОСОБА_2, з яким він товаришував довгий час і який неодноразово бував у них вдома;
- показаннями свідка ОСОБА_11, який суду показав, що 02.11.2012 року біля 10 години в м. Шаргород до нього підійшов ОСОБА_2, і повідомив, що у нього є два золотих ланцюжка, які належать йому на праві власності і які необхідно продати, а оскільки він неповнолітній, то попросив допомогти йому реалізувати ланцюжки. Після цього вони поїхала в м. Жмеринку, де він в ломбард здав один ланцюжок за 1180 гривень, із яких 600 гривень віддав ОСОБА_2, а 580 гривень залишив собі. Після чого разом вони поїхали в м. Вінницю, де витратили отримані за ланцюжок кошти, а інший ланцюжок, який ОСОБА_2 передав йому, з метою подальшого продажу він загубив у м. Вінниці;
- показаннями свідка ОСОБА_13 та представника Слободо - Шаргородської СЗШ 1-111 ступенів ОСОБА_7, які суду показали, що обвинувачений ОСОБА_2 є учнем 11 класу Слободо - Шаргородської СЗШ 1-111 ступенів. Про те, що ним вчинена крадіжка чужого майна адміністрації школи стало відомо від працівників міліції. Щодо характеристики ОСОБА_2 зазначили, що останній є спокійним, врівноваженим, дисциплінованим учнем з посередніми знаннями, проте часто прогулює школу, курить. Мати підтримує зв'язок зі школою, приймає заходів до забезпечення відвідування сином уроків, батько вихованням сина не займається взагалі, після того як батьки розлучилися він жодного разу не цікавився станом навчання і відвідуванням школи його сином ОСОБА_2;
- явкою з повинною із якої вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області із зізнанням у скоєнні крадіжки золотих ланцюжків із житлового будинку ОСОБА_10;
- протоколом добровільної видачі 13.11.2012 року працівниками ломбарду м. Жмеринки, золотого ланцюжка, якого здав в залог терміном на один місяць ОСОБА_11;
- протоколом зважування, виданого працівниками ломбарду золотого ланцюжка, із якого вбачається, що його вага становить 4,46 гр;
- довідкою про вартість одного грама золота;
- висновком оцінювача №3 від 11.02.2013 року про оцінку викрадених трьох ланцюжків із золота 585 проби, із якого вбачається, що їх вартість становить 3243,45 грн.;
- протоколом огляду речового доказу - золотого ланцюжка довжиною 51 сантиметр, вагою 4,46 грама.
Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів переконують суд, що дії обвинуваченого ОСОБА_2, які полягають у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому з проникненням у житло органами досудового розслідування кваліфіковані вірно, винуватість його доведена і він повинен нести кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання неповнолітньому ОСОБА_2 суд виходить з загальних засад призначення покарання неповнолітнім, роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму ВС України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» №5 від 16.04.2004 року і враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу винуватого, умови його життя та виховання, вплив на нього дорослих, рівень розвитку, інші особливості його особи та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім, на обліку у ССД Шаргородської РДА та КМуСД Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області не перебував, до кримінальної відповідальності притягується вперше, розкаявся у скоєному, позитивно характеризується за місцем постійного проживання, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, викрадене майно повернуто потерпілій. Ці обставини суд враховує як пом'якшуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_2
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає.
З урахуванням цих обставин, умов життя та виховання неповнолітнього ОСОБА_2, його віку, стану здоров'я, ставлення до вчиненого ним діяння, думки потерпілої ОСОБА_10, представників представника ССД Шаргородської РДА, КМуСД Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій
області, Слободо - Шаргородської СЗШ 1-111 ступенів суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням в силу ст.ст. 104, 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Речовий доказ по кримінальному провадженню: золотий ланцюжок довжиною 51 сантиметр, вагою 4,46 грама підлягає залишенню у власності потерпілої ОСОБА_10
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 органом досудового слідства не обирався.
Керуючись ст.ст. 368,370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і засудити його за цією статтею до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
Відповідно до ст.ст.75,104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
В силу п.п.2,3,4 ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, роботи та систематично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
Речовий доказ: золотий ланцюжок довжиною 51 сантиметр, вагою 4,46 грама залишити у власності потерпілої ОСОБА_10
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок вступає в законну силу після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого п.1 ч.2 ст.395 КПК України, якщо апеляційну скаргу на нього не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
СУДДЯ: Т.О.Соколовська