ОСОБА_1
01.04.2013
Справа №1504/1817/12
1 квітня 2013 року Березівський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Дєткова О.Я.,
при секретарі Литвиненко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Березівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду, посилаючись на те, що 19 листопада 2005 року відділом державної РАЦС Березівського районного управління юстиції Одеської області за актовим записом №89 був зареєстрований шлюб з відповідачкою, від якого є неповнолітня дитина. Сумісне проживання, ведення спільного господарства та шлюбні відносини припинені з червня 2012 року, у зв'язку зі сварками та несумісністю характерів й поглядів на спільне сімейне життя, тому вважає, що шлюб фактично розпався та просить розірвати його.
Належним чином повідомлений відповідач у судове засідання не з'явився та про причини своєї неявки суду не повідомив, що у відповідності до положень ст.224 ЦПК України дає суду можливість розглянути справу в заочному порядку.
Заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.51 Конституції України та ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а відповідно до ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Встановлено, що сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства і не підтримують подружні відносини з червня 2012 року.
Як слідує з пояснень позивачки, подальші сімейні стосунки та збереження шлюбу з відповідачем неможливе за відсутністю взаєморозуміння між ними та сварок, які виникали під час спільного життя, тому саме через це шлюбні відносини існувати не можуть і фактично розпалися.
За таких обставин суд вважає, що сім'я сторін розпалася остаточно і відновленню не підлягає.
Відповідно до положень ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Слід також звернути увагу сторін на те, що за правилами ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Право подружжя після розірвання шлюбу взяти своє дошлюбне прізвище або залишити шлюбне належить йому при розірванні шлюбу як у судовому засіданні, так і в органі РАЦС.
Однак зі змісту ст.113 СК України випливає, якщо шлюб розривається судом і в судовому засіданні подружжя не ставить питання про прийняття дошлюбного прізвища, то в резолютивній частині рішення суду у відповідності до вимог ст.11 ЦПК України про це не зазначається.
Статтею 224 ЦПК України передбачається, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від яких не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Керуючись ст.ст.10,60,212 ЦПК України, ст.ст.24,105,112,113 СК України,
Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2, зареєстрований 19 листопада 2005 року відділом державної РАЦС Березівського районного управління юстиції Одеської області за актовим записом №89, розірвати.
ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: