"27" березня 2013 р. м. Київ К/9991/59311/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до головного державного інспектора північного інспекційного відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування припису, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до головного державного інспектора північного інспекційного відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування припис.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення судів скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 придбав житловий будинок по АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу № 1988
від 26 травня 2005 року та самовільно реконструював дану будівлю.
За зверненням відділу містобудування та архітектури Козелецької райдержадміністрації від 19 березня 2012 року № 1-06/19 27 березня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області була проведена позапланова перевірка законності експлуатації закінченого будівництвом (після реконструкції) будинку по АДРЕСА_1 житлового будинку з об'єктами громадського призначення на 1 поверсі (кредитна спілка, магазин непродовольчих товарів, комп'ютерний клуб, перукарня тощо), якою встановлено, що позивачем розпочато експлуатацію закінченого будівництвом та не введеного в експлуатацію після реконструкції та добудови житлового будинку з об'єктами громадського призначення на 1 поверсі (кредитна спілка, магазин непродовольчих товарів, комп'ютерний клуб, перукарня, тощо) по АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт перевірки від 27 березня 2012 № 17.
На підставі подання головного державного інспектора з пропозицією щодо заборони експлуатації зазначеного об'єкту будівництва: «Приміщень будинку (приміщень 1 поверху відповідно до технічного паспорту від 21.12.2009 р. : « 1-1». « 1-2», « 1-3», « 1-4», « 1-5», « 1-6». « 1-7», та «1-8»(кредитної спілки, магазину непродовольчих товарів, комп'ютерного клубу, перукарні тощо) по АДРЕСА_1, не прийнятого в експлуатацію, інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області видано наказ № 103-ОД від 29 березня 2012 року про заборону експлуатації зазначеного об'єкта.
На виконання наказу № 103-ОД від 29 березня 2012 року, приписом від 29 березня 2012 року № 22 відповідачем заборонено експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту «Приміщення будинку (приміщень 1 поверху відповідно до технічного паспорту від 21.12.2009: « 1-1». « 1-2», « 1-3», « 1-4», « 1-5», « 1-6». « 1-7», та « 1-8») по АДРЕСА_1 до прийняття об'єкту в експлуатацію.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач при винесенні припису діяв правомірними, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законам України.
З таким висновком судів колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»
(в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення) експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Положеннями статті 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій», що діяв до прийняття Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» також було закріплено, що експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів,
не прийнятих в експлуатацію.
Крім того, судами встановлено, що на момент складення акта перевірки від 27 березня 2012 року зауважень до акта у відповідача не було, дозволу на виконання будівельних робіт позивач не отримував, тобто будівельні роботи на зазначеному об'єкті виконані самочинно.
Отже, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що дії посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області відповідають вимогам законодавства України у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суди дали правильну правову оцінку обставинам у справі.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з зазначеного, оскаржувані рішення судів є законними та обґрунтованими і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до головного державного інспектора північного інспекційного відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування припису - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: