02 жовтня 2012 року м. Київ А/9991/11/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКравцова О.В.,
суддів:Масло І.В.,
Смоковича М.І.,
секретар судового засідання -Марчук Л.А.
за участю:
представника позивача -Войтенка І.В., Кошель І.В.,
представника відповідача -ОСОБА_6,
представника третьої особи -ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про призначення судової експертизи, -
1 серпня 2012 року ОСОБА_8 звернулась із апеляційною скаргою до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 183-1 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС) України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року у справі за позовом Міністерства інфраструктури України до ОСОБА_8, за участю третьої особи -Державного підприємства «Дирекція будівництва об'єктів до ЄВРО 2012»про примусове відчуження об'єкту нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності.
23 серпня 2012 року через канцелярію Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання ОСОБА_8 про призначення судових експертизи, а саме: будівельно-технічної та оціночної експертизи, яке було заявлене представником відповідачки - ОСОБА_6 в судовому засіданні.
Необхідність в проведенні оціночної експертизи ОСОБА_6 обґрунтовував потребою у встановленні реальної ринкової оціночної вартості оскаржуваного об'єкту нерпухомості, в проведенні будівельно-технічної експертизи -вирішення питання про те, чи створює даний об'єкт перешкоду для обслуговування злітно-посадкової смуги державного підприємства Міжнародний аеропорт «Львів».
Представники позивача та третьої особи -проти клопотання заперечували, посилаючись
на його необґрунтованість.
Частиною першою статті 81 КАС України встановлено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.
Також відповідно до частини другої статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувались у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхиленням їх судом першої інстанції.
Оскільки в матеріалах справи наявний звіт про оцінку оскаржуваного нерухомого майна, який був чинний на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає необхідності та підстав у встановленні реальної ринкової оціночної вартості оскаржуваного об'єкту нерухомості в апеляційній інстанції.
Щодо призначення будівельно-технічної експертизи, судова колегія зазначає наступне.
Ставлячи питання про те, чи створює оскаржуваний об'єкт перешкоду для обслуговування злітно-посадкової смуги державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів», представник відповідача фактично ставить питання про наявність суспільної необхідності для примусового відчуження даного нерухомого об'єкту, що не входить, відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, до орієнтовного переліку вирішуваних питань при проведенні будівельно-технічної експертизи.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 81-84, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про призначення судової експертизи -відмовити.
Ухвала є остаточною та не підлягає оскарженню в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя О.В. Кравцов