Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
26 березня 2013 року справа №2а/1270/10135/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі ВП шахта «Тошківська» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року по справі 2а/1270/10135/2012 за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Тошківська» про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 442739,18 грн.,
19 грудня 2012 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області звернулось з позовом до Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Тошківська» про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 442739,18 грн.
Позов обґрунтовано тим, що в порушення статті 45, частини другої статті 52 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV) та підпунктів 4.12, 4.13, 4.14 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 (далі - Інструкція), страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків відповідач перерахував не в повному обсязі, тому згідно з актом перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду № 94 від 26.11.2012 року за період з 1 квітня 2011 року по 30 вересня 2012 року ВП шахта «Тошківська» має заборгованість в вищезазначеній сумі нарахованої пені.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції, керуючись ст.ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», частиною 5,6 п. 7 Прикінцевих положень Закону України №2464-VI від 08.07.2010 року та Інструкцією «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду від 12.07.2007 року за №36 стягнув з відповідача на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( пеню ) у сумі 442739,18 грн.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, на порушенні судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що з набранням з 1 січня 2011 року чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» виключені положення ст. 49 та 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105, які передбачали відповідальність за несплату страхових внесків та з цього часу не передбачено відповідальність страхувальника та стягнення пені. Тобто не існує Закону який би передбачав нарахування та стягнення пені за несплату ( несвоєчасну сплату ) даного виду страхування у зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство «Первомайськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Тошківська» є платником обов'язкових страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, та зареєстроване як платник страхових внесків у відділенні виконавчої дирекції ФСНВ в м. Первомайську Луганської області з 6 червня 2003року, що підтверджується страховим свідоцтвом (арк.спр.11).
Позивачем 26 листопада 2012 року проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Відокремленого підрозділу шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» за період з 1 квітня 2011 року по 30 вересня 2012 року.
За результатами перевірки складено акт № 94 від 26.11.2012 року. Під час перевірки встановлено факти порушення відповідачем сплати страхових внесків, за що нарахована пеня в розмірі 442 739,18 грн., яка підлягала перерахуванню на рахунок позивача, але в установлений строк сплачена не була (а.с.8- 9).
Відповідно до довідки Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області на недоїмку по страховим внескам в розмірі 3 221073,77 грн. яка виникла у період з 1 липня 2009 року до 31 грудня 2010 року відповідачем була нарахована пеня за порушення строків сплати.
Спірним питанням в даній справі є правомірність дій Фонду, щодо нарахування та стягнення позивачеві пені за період з 1.04.2011 року по 30.09.2012 року, яка нарахована на заборгованість по страховим внескам яка виникла за період 1 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року.
Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV
Частиною 2 статті 52 вказаного Закону, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду зі страхувальника стягується пеня згідно із законом страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.
Порядок взяття на облік та набуття роботодавцями статусу страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності в період виникнення вказаної заборгованості по страховим внескам, визначався Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №36 від 12.07.2007 року №36 ( втратила чинність з 1 січня 2011 року підставі постанови Фонду від 30 листопада 2010 року)
Пунктом 4.12, вказаної Інструкції, було встановлено, що страхові внески страхувальниками - роботодавцями - в день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. порядок та строки сплати страхових внесків.
Пунктом 4.13 цієї Інструкції передбачалось, що нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.
Пунктом 5.1,5.2 Інструкції було передбачено,що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується з сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати по день сплати недоїмки включно.
Разом з цим відповідно до абзацу п'ятого та шостого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування » № 2464-VI, який набрав чинності з 1 січня 2011 року стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Як вже зазначалось вище та підтверджено матеріалами справи за позивачем рахується заборгованість по страховим внескам за період з 1 липня 2009 року до 31 грудня 2010 року, яка до теперішнього часу не сплачена.
З аналізу абзаців п'ятого та шостого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування » № 2464-VI вбачається, що повноваження Фонду, щодо стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, зберігаються за Фондом щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та нарахуванню пені відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій до повної сплати заборгованості по сплаті страхових внесків яка виникла до 1 січня 2011року.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 19 лютого 2013року.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що є підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Тошківська» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Колегія суддів: Е.Г. Казначеєв
В.Г. Яманко
І.А. Васильєва