Ухвала від 12.12.2012 по справі 9101/30578/2011

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р.справа № 2а-16497/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Шлай А.В. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Кязимовій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області

на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2011р. у справі №2а-16497/10/0470

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області

до: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області

про: зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області включити до акту щомісячної звірки витрати пенсійного фонду за період з 01.09.2010р. по 01.12.2010р. у розмірі 2155,00грн. по особовій справі потерпілого ОСОБА_1, який отримує пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався з ним під час виконання трудових обов'язків на копальні «Анюйській»Білібінського ГЗКА с.Весіннє Білібінського району Магаданської області.

В обґрунтування позову позивач посилався на п.2 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій, пов'язаних з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затвердженого постановою Правління ПФУ та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. №5-4/4 (далі тексту - Порядок №5-4/4), Постанову КМУ №265 від 26.03.2008 року «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»(далі -Постанова КМУ №265), Постанову КМУ №198 від 11.03.2009р. (далі -Постанова КМУ №198), та зазначив, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплата щомісячної державної адресної допомоги та підвищення пенсії здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, тобто за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України. Проте, за твердженням позивача, відповідач відмовляється приймати до заліку понесені пенсійним органом витрати; наполягає на судовому вирішенні спірного питання.

Постановою від 26.01.2011 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив. При цьому, суд зазначив, що Порядком №5-4/4 встановлений порядок та правила підписання актів звірки розразрахунків щодо сум виплат, а витрати, понесені Пенсійним Фондом України у звязку з виплатою пенсій, передбачених ст.26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню у добровільному порядку, і таке відшкодування відбувається на централізованому рівні. Суд також визначився щодо невірно обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні позов. На підтвердження правомірності заявленого позову апелянт посилається на Постанову КМУ №265 від 26.03.2008 року та зазначає, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а тому щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці мають виплачуватися за рахунок коштів відповідача. За твердженням позивача, іншого джерела виплати державної адресної допомоги та витрат на її доставку не передбачено. Тому апелянт наполягає на скасуванні постанови суду першої інстанції та прийнятті нового судового рішення; просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем проведено виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянину ОСОБА_1, який в жовтні 1983р. отримав трудове каліцтво під час виконання трудових обов'язків водія Білібінської автобази копальні «Анюйській»Білібінського ГЗКА с.Весіннє Білібінського району Магаданської області (підприємстві колишньої країни СРСР). Факт отримання травми за часів існування СРСР, внаслідок якої встановлена інвалідність ОСОБА_1 сторонами не оспорюється.

Відповідач відмовився від підписання акту звірки та не приймає до заліку витрати Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська на виплату відповідної пенсії ОСОБА_1, виплаченої останньому у період з 01.09.2010 по 30.11.2010р. у розмірі 2155,00грн., з них:

- основного розміру пенсії на суму 450,00грн.,

- державної адресної допомоги згідно постанови КМУ №265 від 26.03.2008р. у сумі 1705,00грн. (а.с.20).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Згідно вимог ст.1,2 Закону України «Про пенсійне забезпечення»громадами України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.2,21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від їх форм власності та господарювання, фізичних осіб, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності. Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України при відшкодуванні шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний в установленому законодавством порядку сплачувати пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно вимог ст.7 Закону України «Про страхові тарифи та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам, які потерпіли на виробництві до 01.04.2002р., з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлене в судовому порядку.

Отже, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Разом з тим, відповідно до п.п.5,6,7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, органи Пенсійного фонду щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено відповідні пенсії, проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням дирекції Фонду соціального страхування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Головні управління ПФУ та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на підставі акта щомісячної звірки узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування.

Фонд соціального страхування на підставі довідки про відшкодування на централізованому рівні до 25 числа місяці, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»визначений перелік виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на відшкодування заподіяної шкоди. Проте, державна адресна допомога до цього переліку не входить. Не передбачає такого виду відшкодування і згаданий Порядок.

Пунктом 4 Постанови КМУ №265 від 26.03.2008 року передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Проте, ані зазначена Постанова, ані Закон не встановлюють прямого обов'язку Фонду соціального страхування щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду з виплати державної адресної допомоги.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вищевказаний Порядок передбачає послідовність дії відповідних органів за відсутності спору між ними і не врегульовує спірні моменти.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції; підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2011р. у справі №2а-16497/10/0470 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2011р. у справі №2а-16497/10/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Л.П. Туркіна

Попередній документ
30345607
Наступний документ
30345609
Інформація про рішення:
№ рішення: 30345608
№ справи: 9101/30578/2011
Дата рішення: 12.12.2012
Дата публікації: 03.04.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: